- •Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Основні поняття, терміни з оп їх визначення. Складові частини оп
- •3.Законодавство України з оп. Нормативно правові акти оп
- •4. Гарантії прав громадян на оп.
- •6. Охорона праці жінок. Оп неповнолітніх
- •8. Організація оп на промисловому підприємстві.
- •9.Види інструктажів і навчання безпечним методам праці.
- •10. Державний нагляд за станов оп.
- •11. Відомчий і громадський контроль за станом оп
- •13. Методи аналізу виробничого травматизму
- •14. Класифікація причин виробничого травматизму.
- •18.Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я
- •16. Шкідливі фактори в умовах виробництва (поняття гдк)
- •17. Виробничий пил і його дія на органанізм людини. Заходи захисту від пилу, газів і парів.
- •18. Метеорологічні умови виробничого середовища, засоби та способи нормалізації параметрів.
- •19. Нормування метеороглогічних умов. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •20. Вентиляція виробничих приміщень.
- •21.Розрахунок систем механічної загально обмінної вентиляції
- •23. Види і основні вимоги до виробничого освітлення
- •24. Природне освітлення. Кпо. Розрахунок природного освітлення.
- •25. Штучне освітлення, вимоги до виробничого освітлення, нормування
- •27. Розрахунок та вимірювання природного освітлення.
- •28. Методи розрахунку штучного освітлення
- •30. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.
- •32.Вібрації, Характеристики вібрацій. Захист від вібрації
- •Заходи та засоби захисту від вібрації
- •33Нормування вібрації і вимірювання вібрацій
- •36.Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •36.Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •38.Наслідки ураження людини при однофазному включенні в електричну мережу.
- •40.Захист від дотику до струмоведучих частин.
- •41. Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.
- •42. Занулення, його призначення.
- •43.Засосби захисту при роботі на електричних установках.
- •44. Перша допомога при ураженні ел. Струмом.
- •45. Організація пожежної охорони в Україні.
- •46 Поняття про процес горіння
- •48.Пожежо і вибухо небезпечні властивості горючих речовин
- •49Категорія приміщень по вибухо пожежонебезпеці
- •51. Завдання та види пожежної охорони
- •52. Протипожежне водозабезпечення
- •53. Способи і засоби гасіння пожеж
- •54. Типи і будова вогнегасників
- •57. Первинні засоби гасіння пожежи
- •58. Протипожежна сигналізація
- •59. Спринклерні та дренчерні установки.
54. Типи і будова вогнегасників
За способом транспортування вогнегасної речовини вогнегасники випускаються двох видів: переносні (об'єм корпуса 1-10 л; загальна вага не більше 20 кг) та пересувні (об'ємом корпуса більше 25 л) на спеціальних пристроях, що обладнані колесами.
Залежно від вогнегасної речовини вогнегасники підрозділяються на : пінні (хімічно-пінні, повітряно-пінні); газові (вуглекислотні, хладонові); порошкові, комбіновані (піна-порошок).
Хімічно-пінні вогнегасники призначенні для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, а також твердих горючих речовин та матеріалів. В корпусі вогнегасника знаходиться лужна частина заряду, а в стакані кислотна. Для приведення вогнегасника в дію необхідно повернути важіль запірно-пускового пристрою на 180, перевернути вогнегасник днищем догори та направити струмінь піни в осередок пожежі. При повертанні важеля піднімається клапан, що закриває стакан, а при наступному перевертанні вогнегасника кислотна частина заряду виливається із стакана і вступає в реакцію з лужною частиною. В результаті реакції утворюється значна кількість вуглекислого газу, який інтенсивно перемішує рідину, утворюючи при цьому піну. Завдяки надлишковому тиску CO2 через отвір в корпусі (сприск) викидається струмінь хімічної піни на віддаль 6÷8 м.
Повітряно-пінні вогнегасники (ВПП-5; ВПП-10; ВПП-100) мають ту ж область застосування, що й хімічно-пінні. На відміну від хімічної, повітряно-механічна піна не викликає корозію, більш екологічна, однак має меншу стійкість (швидко розкладається).
Пінні вогнегасники (хімічно-пінні, повітряно-пінні) не можна застосовувати для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, а також пожеж де є лужні, лужноземельні метали та їх солі (карбіди), оскільки до складу піни входить вода.
Вуглекислотні вогнегасники (ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8, ВВ-25, ВВ-80, ВВ-400) застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та матеріалів, електропроводок, що знаходяться під напругою до 1000 В, а також цінних предметів. . Вогнегасна дія вуглекислого газу базується на пониженні концентрації кисню в зоні горіння та охолодженні обєкта, що горить.
Вуглекислотні вогнегасники не можна використовувати для гасіння гідрофільних ЛЗР (спирти, ацетон), у яких СО2 добре розчиняється, лужних та лужноземельних металів, тліючих речовин, а також речовин, які можуть горіти без доступу повітря (целулоїд, магній, перекиси).
Хладонові (аерозольні) вогнегасники (ВАХ, ВХ-3, ВВБ-3А, ВХ-7) призначені для гасіння електроустановок під напругою до 380В, різноманітних горючих твердих та рідких речовин, за винятком лужних та лужноземельних металів та їх карбідів, також речовин, що здатні горіти без доступу повітря.
Хладонові вогнегасники являють собою циліндричні стальні тонкостінні балони, в горловини яких встановлені запірно-пускові пристрої. Для створення надлишкового тиску, завдяки якому вогнегасна речовина виходить із розпилювальної насадки, в балон закачують стиснуте повітря.
Порошкові вогнегасники (ВП-1, ВП-2, ВП-5, ВП-10(3), ВППС-100, ГНОМ) заповнені сухим порошком , крім того, вони наповнені інертним газом (азот, аргон) під тиском близько 15 МПа. Тривалість дії до 30с. Ними можна гасити лужні та лужноземельні метали і їх карбіди, а також електроустановки під напругою.