IV. Формування практичних етикетних умінь та навичок.

Тести

1. Ти дуже поспішаєш, та ось дорогою зустрів товариша, який запитує, куди біжиш. Що ти йому відповіси?

а) буркнеш: "Мені ніколи";

б) посміхнешся і скажеш: "Вибач, будь ласка, я по­спішаю";

в) твій варіант відповіді.

2. Бабуся попросила тебе допомогти їй знайти окуляри. Що ти відповіси?

а) "Добре вже, пошукаю";

б) "Люба бабусенько, з радістю допоможу тобі";

в) твій варіант відповіді.

3. У тебе дуже поганий настрій, а тут назустріч іде сусідка. Як ти поведешся?

а) вдаси, що не помітив, і пройдеш не привітавшись;

б) приязно посміхнувшись і привітавшись, запи­таєш про здоров'я;

в) твій варіант відповіді.

За кожну правильну відповідь дістаєш 3 бали. Якщо набереш 9 балів, то ти знаєш, що таке привітність.

Змоделювати правильну поведінку в окреслених ситуаціях.

1. Тебе з товаришем пригостили смачними тістечками. Та ось на тарілці залишилося одне...

2. Твій товариш за столом мимохіть пролив компот...

3. У тебе велика радість. Збуджений і щасливий, ти влітаєш у кімнату, щоб про це розповісти бабусі, й бачиш, що вона відпочиває...

4. Тобі хочеться поділитися радістю з товаришем, але ти помічаєш, що він чимось засмучений...

Поміркуймо над притчею.

Про тактовність

Два джентльмени, гуляючи парком, засперечалися, чим різняться ввічливість і тактовність. Не дійшовши спільної думки, вони запитали про це зустрічного. Ним виявився юнак -сажотрус. Вислухавши джентльменів, він сказав, що науково пояснити відмінності між ввічливістю і тактов­ністю не може, бо в нього немає відповідної освіти, однак приклад наведе.

І юнак розповів: "Я трусив сажу в одному великому особняку. Скінчивши роботу, заблукав. Штовхнув якісь двері й опинився у ванній, де серед мережива мильної піни лежала юна леді. Вона злякано скрикнула. Я сказав: "Ви­бачте, сер!" - і швидко вийшов.

Так ось, "вибачте" - це була ввічливість, а "сер" - так­товність".

- Чи зможете, спираючись на текст, пояснити, чим відрізняється ввічливість од тактовності?

- Як поведеться тактовна людина, помітивши щось недоречне в діях іншої людини?

Дати відповідь на кожне запитання одним словом - так або ні.

- Чи завжди охоче допомагаєш, коли тебе просять?

- Чи завжди співчуваєш, якщо твоїх знайомих спіткало лихо?

- Чи уважний ти до тих, хто потребує твоєї підтримки? Чи часто провідуєш своїх дідуся й бабусю? Чи завжди ти відвідуєш хворих друзів?

- Чи покладаєш квіти на могили своїх родичів, полеглих воїнів?

Якщо на всі запитання ти, не вагаючись, відповів так, то ти дбаєш про те, щоб бути моральною людиною.

Підсумок учителя. Моральний внут­рішній світ людини виявляється в її манерах. Ви, мабуть, помічали, що найчастіше враження про людину в нас складається під час першої зустрічі з нею. Ще не почувши жодного слова від незнайомця, ми встигаємо оцінити його манеру триматися: позу, ходу, вміння стояти, сидіти, розмовляти, одягатися. Саме манера поведінки людини своєрідна її візитка. Що ж таке манери? Які манери вважають гарними?

Робота зі словничком етики.

Манери - це спосіб поводитися, триматися в товаристві; зовнішні вияви поведінки. Вони бувають гарні або погані, у декого - вишукані. Гарні манери не даються людині з народження. Вони виробляються впродовж усього життя постійним тренуванням.

Людина, навчена гарних манер, завжди добре тримається, незалежно від ситуації, у якій вона перебуває, і від того, чим вона займається - пра­цює, розмовляє, йде, сидить, їсть тощо, її манери відповідають місцю, часу, обставинам, бо при­родно поєднуються з характером людини. Вона знає, як поводитися на стадіоні й у театрі, у музеї й у церкві.

Крім усього іншого, приємне враження справ­ляє той, хто не сутулиться, у кого струнка по­става, плавні рухи й помірно енергійна хода.

Працюючи в парі, повправляйтеся у вироб­ленні гарних манер.

Проаналізуй свою ходу. Чи не дріботиш, не шкан­дибаєш, не згинаєшся під час ходи? Чи не втягуєш голову в плечі?

А як ти сидиш? Як тримаєш ноги, коліна при цьому? спину?

Чи не полюбляєш під час розмови підпирати щоку рукою або класти голову на руки?

Чи не намагаєшся, розмовляючи, хапати свого спів­бесідника за руки, плескати його по плечу, підштов­хувати ліктем або тримати за рукав?

Осмислюймо мудрі думки.

Манери людини — це дзеркало, у якому видно її портрет (Й.Ґете).

Гарні манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище (Д.Свіфт).

Манери - не дрібниці; вони результат благородної ду­ші і чесного розуму (А.Теннісон).

Гарні манери складаються з дрібних самопожертв (Р.Емерсон).

Уміння вишукано поводитися прикрашає нас і нічого нам не коштує (Німецьке прислів'я).

Людина має бути світлою розумом, чистою морально й охайною фізично (А.Чехов).

Цікаво знати.

Більше двохсот років тому було написано книгу "Дитячий скарб", що складається з трьох частин: "Моральність", "Доб­рочесність", "Чемність". Серед порад у ній є така: "Вода є скрізь, отже, неохайність є непрощенною... Будьте охайними як задля вашого здоров'я, так і задля тих, поруч із ким вам належить бути..."

Поміркуйте, як пов'язані між собою звички та гарні манери? Що у зв'язку з цим можна сказати про чистоту і зовнішність?

Самодослідження.

Коли ти щодня впродовж певного часу сте­житимеш за своєю поведінкою очима сторонньої людини, то невдовзі в тебе виробиться звичка гарно ходити, сидіти, розмовляти, одягатися. Ти поступово набуватимеш гарних манер. Спробуй.

Запам'ятаймо: звичка-друга натура.