5. Системи страхування

У страховій справі застосовують кілька систем страхування.

У майновому страхуванні найбільш поширеною є система страхування за дійсною вартістю майна, що визначається як фактична на день підписання договору. За цією системою страхове забезпечення дорівнює величині збитків, тобто має місце повне покриття збитків страхувальника страховиком.

С трахування за системою пропорційної відповідальності передбачає виплату страхового відшкодування, яке розраховується за формулою:

де Q – страхове відшкодування; S – страхова сума за угодою (договором); W – вартісна оцінка об'єкта страхування; Т – фактична сума збитків.

Страхування за системою першого ризику передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі збитків, але в межах страхової суми.

Під “першим ризиком” у страховій справі розуміють ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми.

При страхуванні за цією системою всі збитки у межах страхової суми ( перший ризик) відшкодовуються повністю, а збитки, що перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не відшкодовуються зовсім.

6. Страхові тарифи

Система статистичних і економіко-математичних методів розрахунку тарифних ставок і визначення фінансових взаємовідносин страховика і страхувальника називається актуальними розрахунками. З їхньою допомогою визначається вартість послуг, які страховик надає страхувальнику.

В процесі розрахунків тарифів по будь-якому виду страхування визначаються витрати на страхування даного об’єкта. За допомогою актуарних розрахунків визначаються собівартість і вартість послуг, які страховик надає страхувальнику, а також визначається частка участі кожного страхувальника в створенні страхового фонду, тобто розмір тарифних ставок.

Тарифна ставка – ціна страхового ризику та інших витрат, необхідних для виконання зобов'язань страховика перед страхувальником за підписаним договором страхування.

Сукупність тарифних ставок називається тарифом. Система відображення тарифів називається тарифним керівництвом..

Тарифна ставка, за якою укладається страховий договір, називається брутто-ставкою. Вона складається з двох частин: нетто-ставки і навантаження.

Нетто-ставка – ціна страхового ризику {вибуху, пожежі тощо).

Навантаження – вартість, яка покриває витрати страховика з організації та ведення страхової справи, а також містить елементи прибутку.

Для розрахунку тарифів можуть бути використані кілька методів.

– на основі теорії ймовірності та методів математичної статистики з використанням часових рядів;

– на базі експертних оцінок;

– за аналогією з іншими об'єктами або компаніями;

– з використанням математичної статистики і розрахунку доходності.

Розглянемо докладніше один з них.

Методика розрахунків тарифної ставки на основі теорії ймовірності включає:

– визначення вірогідності настання страхового випадку;

– розрахунок нетто-ставки із 100 грн.;

– розрахунок ризикової надбавки з використанням стійких статистичних рядів;

– визначення можливого інтервалу змін показника з певною мірою вірогідності;

– розрахунок брутто-ставки виходячи з планової рентабельності;

– визначення структури брутто-ставки та питомої ваги кожного елемента в ній. Нетто-ставка визначається за формулою:

(6.1)

де Т_н – тарифна нетто-ставка, грн.; Р – імовірність страхової події; К – коефіцієнт відношення середньої виплати до середньої страхової суми на один договір; 100 – одиниця страхової суми (100 грн.);

де К_в – кількість виплат за певний період (рік); К_д – кількість підписаних за рік договорів;

де С_в – середня виплата на один договір; С_с – середня страхова сума на один договір.

Тоді формула (1) матиме вигляд

або

де В – загальна сума виплат страхового відшкодування; С – загальна страхова сума застрахованих об'єктів.

Приклад Розрахувати тарифні ставки страхування ризику пошкодження машин, що перебувають на гарантійному обслуговуванні. Факт виходу з ладу машини носить випадковий характер. Вірогідність настання страхового випадку визначається на основі теорії статистики. Якщо із 100 тис. вироблених машин виходять з ладу 3500, то вірогідність страхового випадку дорівнює

(3500 : 100000) = 0,035.

Якщо страховиком застраховано 1000 машин, то страховику впродовж року доведеться здійснювати страхове відшкодування 35 разів.

Якщо кожна машина застрахована на 1000 грн., то у страховика має бути фонд: 3500  1000 = 35  10⁵ грн. Якщо страхова сума становить 100000 грн., то страховий фонд становитиме: 3500  100000 = 35  10⁷ грн. Для бази розрахунку береться страхова сума 100 грн.:

Це означає, що з кожної сотні страхової суми слід отримати 3,5 грн. страхової премії, яка забезпечує страховий фонд, що розглядається як математичне очікування виплати.

Як уже відзначалось раніше, у майновому страхуванні виникає потреба визначення ризикової надбавки. Розглянемо методику її розрахунку.

Ми відштовхувалися від того, що в середньому за рік виходять з ладу 3500 машин. Насправді буває так, що одного року (чи місяця) виходять з ладу 3000 шт., а іншого – 4200 шт. У першому разі в страховика виникає запас страхового фонду, в другому – дефіцит. З цією метою створюється резервний фонд. Він розраховується на основі показника – середньоквадратичного відхилення () за формулою:

де q – число страхових подій кожного року (місяця); – середня кількість страхових подій; п – тарифний період. Розглянемо приклад