2. Об’єкти страхових правовідносин і страховий інтерес

Об’єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України. Об’єкт – це те, з приводу чого виникає і здійснюється діяльність суб’єктів договору, і те, що є предметом договірних відносин.

Страховий інтерес – це законний майновий інтерес, присутній страхувальнику відносно до певного об’єкта страхування і який є безпосередньою основою для визначення предмета договору страхування. Поняття страхового інтересу нерозривно пов’язано з об’єктом і предметом страхування.

Майновий інтерес повинен прямо і безпосередньо визначати предмет договору страхування і може бути пов’язаний:

• з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи;

• з володінням, користуванням і розпорядженням страхувальника майном;

• з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Отже, об’єктом страхування не може бути особа, результати або процес її діяльності та її майно. Так як договір страхування укладається з метою одержання певної грошової суми, то й інтерес страхувальника повинен зводитись до права на одержання такої суми за певних умов, які визначаються фактом настання страхового випадку. Але страховий випадок не є об’єктом страхування. Цим об’єктом виступає ризик, який може статися, а може й не статися. Ризик – це випадкова надія, яка наступає всупереч волі людини. Ризик реалізується через випадкові події і явища, з приводу яких виникають страхові правовідносини.

В майновому страхуванні страховий інтерес проявляється у формі компенсації втрат, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням майном.

При страхуванні відповідальності фізичної або юридичної особи страховий інтерес проявляється через можливість її звільнення від матеріальної відповідальності перед третіми особами за наслідки заподіяної шкоди внаслідок її діяльності або бездіяльності.

3. Види страхових гарантій та їх класифікація

Страхову діяльність на українському страховому ринку можливо класифікувати в залежності від об’єктів страхування:

1. Особисте страхування:

• страхування життя;

• страхування від нещасних випадків;

• медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

• страхування здоров’я на випадок хвороби.

2. Майнове страхування:

• страхування окремих видів транспорту;

• страхування вантажів та багажу;

• страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ;

• страхування фінансових ризиків;

• страхування кредитів;

• страхування витрат на суд;

• страхування виданих та прийнятих гарантій;

• страхування інших видів майна від інших ризиків.

3. Страхування відповідальностей:

• страхування громадянської відповідальності власників наземного, водного та повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника по кожному з названих видів транспорту окремо);

• страхування інших видів відповідальності перед третіми особами.

Крім того, в залежності від принципу розподілу відповідальності між страховиками (особливо при великих обсягах страхової відповідальності) застосовуються особливі види страхування:

1. Співстрахування – страхування одного об’єкта по одному договору страхування кількома страховиками одночасно, причому для кожного з них обумовлені його права і обов’язки перед страхувальником.

2. Перестрахування – страхування одним страховиком (який називається цедентом, або перестрахувальником) ризику виконання всіх або частки його зобов’язань перед страхувальником в іншого страховика (який називається перестраховиком) відповідно до укладеного між цедентом і перестраховиком договору перестрахування. Звичайно перестрахування – це подрібнення великих ризиків для скорочення частки збитку страховика при можливому настанні страхового випадку. Це операція між страховиками, при якій один з них (перестраховик) приймає частину ризиків по страховому договору і плату за ці ризики від цедента (перестрахувальника).