2. Суб’єкти та об’єкти страхування

1. Суб’єкти страхових правовідносин

Як уже зазначалося, страхування – це система економічних відносин. Будь-які відносини передбачають наявність, як мінімум, двох суб’єктів. У страховій справі страховик та страхувальник – головні суб’єкти.

Страховики – юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товариства або товариства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вони відпрацьовують умови страхування і пропонують страхові послуги своїм клієнтам.

Кількість учасників страховика повинно бути не менше трьох. Законом допускається створення державних страхових організацій. Страхова діяльність у державі іноземних страховиків – нерезидентів України заборонена.

Страховик-резидент повинен мати сформований статутний фонд в розмірі не менше 100 тис. ЕКЮ згідно з валютним обмінним курсом НБУ. Якщо у складі засновників страховика присутній хоча б один іноземний інвестор-нерезидент України, сума мінімального статутного фонду складає 500 тис. ЕКЮ. Загальна частка іноземних юридичних осіб у статутному фонді не може перевищувати 49% від загального розміру статутного фонду.

Страхова діяльність відноситься до виключного виду підприємницької діяльності, тобто предметом безпосередньої діяльності страховика може бути тільки страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов’язана з формуванням страхових резервів, їх використанням з метою відшкодування матеріальних збитків або наданням матеріальної допомоги громадянам при настанні певних подій в їх житті, а також діяльність, пов’язана з розміщенням страхових резервів та управлінням цими резервами для одержання страховиком інвестиційного доходу.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.

Крім страховика і страхувальника, і з їх згоди, договором страхування можуть визначатися ще такі його суб’єкти, як застрахований і одержувач страхового відшкодування (другорядні суб’єкти договірних відносин), які не є платниками страхових премій і мають обмежені права участі щодо виконання цього договору.

Застрахована особа – фізична особа, про страхування якої страхувальником укладено договір особистого страхування, тобто особа, в житті якої може статися страховий випадок, безпосередньо пов’язаний з особою або з обставинами її життя. Це може бути неповнолітня дитина (при страхуванні його батьками), недієздатний інвалід (при страхуванні його опікуном), працівник фірми (при страхуванні працівника фірмою) або будь-який громадянин, застрахований іншою дієздатною особою.

Одержувачем страхового відшкодування є сам страхувальник (для особистого і майнового страхування), або застрахований (для особистого страхування), або потерпіла особа (для відповідальності перед третьою особою), або будь-яка третя особа, визначена страхувальником в договорі страхування (для будь-яких видів страхування, крім страхування відповідальності перед третьою особою).