1.2. Зміст страхування як економічної категорії

Страхування є економічною категорією і входить в економічну систему держави. Як і фінансові відносини в цілому, страхування зумовлено рухом грошових засобів у процесі розподілу і перерозподілу грошових доходів та нагромаджень усіх суб'єктів виробництва й обміну. Разом з тим, для страхування властиві економічні відносини, змістом яких є перерозподіл доходів та коштів для нагромадження лише з метою відшкодування матеріальних чи інших втрат (здоров'я, працездатності тощо). Тобто в основі страхування лежить імовірний рух грошової форми вартості.

Для характеристики ринкового змісту страхування за сучасних умов як перерозподільчих відносин можна вказати на такі його ознаки.

Страхування породжує грошові перерозподільчі відносини, причиною яких є наявність страхового ризику, можливість настання події, здатної зумовити матеріальні або інші втрати.

Специфікою перерозподільчих відносин, зумовлених страхуванням, є те, що вони виникають між учасниками, котрі пов'язані з солідарним розподілом величини збитку одного з них на всіх. Для організації замкнутого розподілу збитку на всіх учасників страхування створюється цільовий страховий грошовий фонд, джерелом якого є встановлені внески всіх застрахованих юридичних або фізичних осіб.

Саме замкнутий розподіл збитку є відмітною ознакою категорії страхування, її особливістю щодо інших фінансових категорій. Так, доходи державного бюджету, наприклад, формуються за рахунок платежів (податків) юридичних та фізичних осіб, але використовуються (витрачаються) за межами свого знаходження і на різноманітні цілі, безпосередньо не пов'язані з умовами їх виробництва (оборона, загальне управління тощо).

Особливістю страхування є те, що воно передбачає розподіл збитку від настання страхових подій як за територіальною (просторовою), так і за часовою ознаками. Для забезпечення ефективного територіального перерозподілу страхових коштів на протязі певного часу між застрахованими суб'єктами необхідне значне залучення учасників на великій території.

Характерною особливістю страхування є поверненість страхових платежів, внесених до страхового фонду. За винятком тієї частини страхових сум, що йде на забезпечення діяльності страхової організації, сукупність страхових платежів спрямовується на відшкодування ймовірного збитку.

Спираючись на аналіз специфіки перерозподільчих відносин, властивих страхуванню, можна дати йому таке визначення. Страхування - це система замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками, об'єктом котрих є формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду для відшкодування з нього можливого надзвичайного та іншого збитку застрахованих або для виплати грошових коштів громадянам на випадок втрати ними працездатності.

Розглянемо стисло функції страхування: ризикову, попереджувальну, ощадну й контрольну. Головну роль відіграє ризикова функція, тому що страховий ризик як вірогідність збитку безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування - надавати грошове відшкодування потерпілим господарюючим суб'єктам або застрахованим громадянам. Саме в рамках реалізації ризикової функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості серед учасників страхування у зв'язку з настанням наслідків випадкових страхових подій.

Зміст попереджувальної функції полягає у фінансуванні за рахунок страхового фонду заходів щодо пом'якшення страхового ризику. Якщо розглянути страхування життя, то категорія страхування нагадує природу кредиту при нагромадженні за договорами страхування на дожиття вказаних у ньому страхових сум. Нагромадження зазначених у фонді коштів під час використання страхування на дожиття дозволяє реалізувати потребу громадян у страховому захисті досягнутого рівня життя. Але це можна вважати і змістом ощадної функції страхування.

Вияв контрольної функції полягає у цільовому формуванні й використанні коштів із страхового фонду. Ця функція немовби продовжує раніше названі специфічні функції страхування і проявляється одночасно в конкретних страхових операціях.