9.3 Страхування в зовнішньоекономічній діяльності

Страхування зовнішньоекономічних ризиків пов’язано з вирішенням проблеми захисту валютних інтересів нашої країни, які охоплюють експортно-імпортні операції, вітчизняні майнові інтереси за кордоном, туризм і автотуризм, майнові інтереси іноземних фізичних і юридичних осіб в нашій країні, діяльність спільних підприємств.

Під час страхування зовнішньоекономічних ризиків перевагу віддають страхуванню, пов’язаному з перевезенням вантажів і транспортних засобів.

Сучасна зовнішня торгівля неможлива без страхування, яке поряд з іншими елементами є обов’язковою вимогою міжнародних торговельних контрактів в економічному і юридичному аспектах.

Питання про те, яка з сторін згідно з умовами відповідних міжнародних торговельних угод – покупець або продавець – зобов’язується провести страхування об’єкту, розглядається і вирішується під час укладання цих угод.

При кожній угоді з використанням товарів здійснюється транспортування вантажів. В договорах купівлі-продажу досягається згода про умови поставки між продавцем і покупцем, а також погодження про пакування, фінансування, виготовлення документів, фрахт, понесені витрати і ризики зі страхування. Якщо всі ці деталі не повинні бути індивідуально зафіксовані в договорі купівлі-продажу, то партнери по угоді для спрощення зупиняють свій вибір на договірній формулі, яка є звичайною для торговельної практики (Trade Term). Таке погодження називають застереженням про поставку.

В окремих застереженнях відрегульовані деталі обов’язкові для обох сторін. Покупці і продавці вантажів домовляються про застосування застережень, дія яких відома, тому що існує декілька видів застережень, які відрізняються одне від одного. Якщо учасники договору купівлі-продажу не домовились про якийсь спосіб (процедуру) поставки, то визначальним для прийому та поставки товарів є національне законодавство.

Інакше складаються відносини з іноземними партнерами. Національні торговельні звичаї в окремих країнах порізняються. У судових розглядах між сторонами можуть бути використані застереження про поставки, діючі для країни, в якій знаходиться арбітражний суд.

Якщо партнери по договору купівлі-продажу узгодили свої позиції щодо застережень про поставки, то за цим виникає питання про страхування, що залежить від вибраного застереження про поставку. Найчастіше використовують застереження про поставку INCOTERMS, “франко-завод”, “FOB”, “CIF”, “провіз і страхування сплачені до”.

Згідно із застереженням “франко-завод” ризик переходить з продавця на покупця після виготовлення товару на заводі. Оскільки покупець так рано бере на себе ризик, продавець взагалі не зацікавлений в страхуванні вантажів.

Згідно із застереженням про поставку “FOB” ризик звичайно переходить з перетином вантажами леєрного огородження судна в порту відвантаження. Таким чином, продавець повинен нести ризик під час попереднього транспортування і можливого зберігання у порту відвантаження.

Тільки застереження про поставку “CIF” і “провіз і страхування сплачені до” містить визначення про страховий захист. Продавець повинен здійснити за свій рахунок страхування транспортування вантажів в розмірі вартості товару плюс 10% (очікуваний прибуток). Зазвичай, згідно із “CIF” обсяг страхового покриття повинен відповідати так званому покриттю all risks.

Згідно з “провіз і страхування сплачені до” покупцю і продавцю слід узгодити обсяг покриття страхування на транспорті. Якщо домовленості немає, то продавцю треба покрити тільки звичайні, прийняті в торгівлі ризики страхування на транспорті, які в основному залежать від виду та сприйнятливості вантажу.

Незалежно від того, які застереження про поставку вибрані і чи передбачено страховий захист в застереженні або ні, слід виходити з наступного: згідно з економічними і правовими міркуваннями було б краще, якби партнери по договору домовилися про те, що один з них страхує все транспортування з погляду на майбутній ризик (від складу до складу).

Якщо укладається договір страхування вантажу, то наступає серйозна зміна стосовно оцінки ризику. Страхувальник не буде враховувати у своїй діяльності величину, про яку він має не зовсім чітке уявлення. Невизначений ризик перетворився у визначену премію.

Досить часто українські страховики, як і страховики в усьому світі, використовують англійські умови страхування вантажів.

Ці умови страхування вантажів передбачають три форми покриття, з яких страховик і страхувальник вибирають одну:

• форма покриття А (all risks);

• форма покриття В;

• форма покриття С.

Форма покриття А є страхуванням від усіх ризиків. Вона рекомендується для сприйнятливих (машин, автомобілів) вантажів і вантажів, які підлягають ризику кражі (наприклад, споживчі товари).

Форми покриття В охоплюють наступні страхові ризики:

1. пожежа і вибух;

2. аварія корабля, посадка на мілину або перевертання морського або річкового судна;

3. перевертання або пуск під укіс транспортного засобу при наземному транспортуванні;

4. зіткнення або дотикання судна чи іншого транспортного засобу до предмета зовні, за винятком води. Лід в цьому випадку водою не є;

5. викид в море у разі загальної аварії;

6. землетрус, виверження вулкана або удар блискавки;

7. змивання за борт;

8. проникнення морської або річкової води в транспортний засіб, контейнер або місце зберігання;

9. повна втрата всього вантажу при навантаженні або розвантаженні морських або річкових засобів транспорту. Слід враховувати, що збитки від пошкодження під час навантаження і розвантаження одночасно не страхуються.

Названі вище страхові ризики свідчать, що цю форму покриття можна рекомендувати тільки для певних вантажів і транспортних шляхів. Форма покриття В є мінімальним покриттям для вантажів, схильних до сирості, і для транспортних шляхів у місцевості, схильної до землетрусів (Греція, Турція, Іран, західне узбережжя Південної Америки, Центральна Америка, Ефіопія і райони Східної Африки, Пакистан, деякі райони Узбекистану і Таджикистану, Японія, Філіппіни).

Згідно з формою покриття С страхуються тільки ризики, наведені для форми покриття В (п. 1-5). Форма покриття С є мінімальним покриттям. Цей обмежений страховий захист використовується, насамперед, за бажанням страхувальника і має місце, коли передбачено, що експортер або імпортер повинен одержати страховий захист у своїй країні. Таке мінімальне покриття доповнюється страхуванням різниці за умов повного і мінімального страхування і захисним страхуванням до дійсно бажаного обсягу страхування, тому що існують небагато вантажів, для яких страхування згідно з формою С буде достатнім (наприклад, сира руда).

Важливо підкреслити, що в усіх формах покриття з страхового захисту виключаються такі ризики і збитки:

1. провина страхувальника або застрахованого;

2. звичайний витік рідини, різниця ваги або розміру. Це виключення часто обмежується з допомогою безумовної франшизи;

3. бракований або недостатньо упакований та підготовлений для транспортування вантаж;

4. збитки, зумовлені природними якостями вантажів;

5. збитки через зволікання;

6. збитки, втрати або витрати, які виникають через те, що власники суден, фрахтовщики або оператори не виконали свої функціональні обов’язки;

7. збитки через військове або напіввійськове застосування ядерної зброї;

8. збитки, зумовлені поганими морехідними властивостями морського або річкового судна, а також виникаючі через недостатню придатність морського чи річкового судна, засобу транспорту чи контейнера;

9. збитки через політичні ризики (війна, революція, страйк), а також акти насильства, терористичні акти та інші події, які виникають з політичних мотивів.

Тільки у формах покриття В і С з страхового захисту виключаються, крім того, наступні ризики і збитки:

1. піратство. Цей ризик може бути застрахований при виборі форми покриття А або індивідуальної угоди зі страховиком;

2. всі збитки, навмисно нанесені вантажам, або руйнування вантажів. Так, не страхуються підпал, самозатоплення судна через окупацію або саботаж. Якщо вибирається не форма покриття А, то ці ризики можуть бути включені в покриття за умови згоди зі страховиком і при сплаті додаткової премії.

Страховий захист починається з початку перевезення застрахованих вантажів. Це той момент часу, в який вантажі навантажені у місці відправлення на засіб наземного транспорту (наприклад, вантажівка). Саме навантаження не страхується. Одночасно страхуються необхідні далі процеси навантаження і розвантаження. Визначення початку і закінчення страхового захисту передбачає часову довжину, але вони не змінюють обсягу покриття і відповідної форми покриття. При формах покриття В і С страховикам, зазвичай, не відшкодовуються збитки від крадіжки і пошкодження при навантаженні і розвантаженні. Страховий захист звичайно закінчується при допущенні страхувальником або застрахованим зупинки руху вантажів.

У разі необхідності страхувальник може застрахуватися від ризиків, які, звичайно, підпадають під виключення: страхування додаткової вартості, страхування від воєнних ризиків, ризиків страйку, пошкодження ядерною енергією.

Якщо на протязі періоду страхування через зростання ринкових цін або падіння валюти страхування зростає вартість вантажів, що транспортуються, то у випадку збитку початково узгоджена страхова сума буде занадто мала.

Такого роду зростання вартості притаманне переважно вантажам, якими торгують на біржі. Страхування доданої вартості компенсує різницю між початковою страховою сумою і збільшеною страховою вартістю.

В усіх областях страхування військові ризики, в основному, виключаються з страхового захисту. В транспортному страхуванні їх можна знову включити в обмеженому обсязі. Одночасне страхування ризиків війни, громадянської війни і подій, аналогічних воєнним, можливо тільки під час морських і повітряних перевезень разом з іноземними державами. Для транспортування по суші і під час зберіганні неможливе включення цих ризиків. Військові події можуть в один момент знищити всі вантажі на суші. Навпаки, ризики на морі й у повітрі більш оглядні через їх великі обсяги, і сам ризик війни менший.

Особливий інтерес під час страхування вантажів викликає визначення страхової вартості. Звичайно страхова вартість визначається за наступною формулою: загальна торговельна вартість або загальна вартість вантажів в місці відправлення на початку страхування + витрати на страхування + витрати, які виникають до прийняття вантажів заказником + остаточно сплачений фрахт.

За особливою угодою можуть бути застраховані:

• митний збір;

• фрахт та інші витрати до місця відправки;

• очікуваний прибуток.

Загальна торговельна вартість – це ціна, за якою вантажі з такими властивостями можуть бути продані згідно з біржовою або ринковою ціною.

Остаточно сплачений фрахт – це фрахт, який треба сплатити згідно з договором фрахту без урахування результату транспортування. Інакше ми маємо справу зі звичайним фрахтом, який сплачується тільки у випадку, якщо вантажі досягають місця призначення.

Очікуваний прибуток – це прибуток, який покупець вантажу у місці прибуття сподівається одержати на комерційному розрахунку з допомогою подальшого продажу, обробки або покращення. Очікуваний прибуток може бути застрахований тільки на користь покупця, оскільки очікування прибутку продавця уже було реалізовано укладанням договору купівлі-продажу і є в ціні продажу. Звичайно очікуваний прибуток складає 10% від страхової вартості вантажу.

Під час страхування вантажів, що транспортуються, немає установленого страхового тарифу. Страхова премія залежить від об’єктивних і суб’єктивних умов, які страховик повинен індивідуально враховувати.

Найважливішими об’єктивними умовами є:

• вид товару і його пакування (навалочні або штучні, дешеві чи дорогі, сприйнятливі чи несприйнятливі до пошкодження, безпечні чи небезпечні вантажі);

• засоби транспортування (транспортування вантажів окремими транспортними засобами є небезпечним. Наприклад, ризик при транспортуванні на літаку менший, ніж при транспортуванні морем);

• транспортні шляхи і довжина транспортування (тут враховується, наприклад, чи можуть бути використані погані дороги і чи можливе перевантаження. До уваги приймаються також особливості портів і держав. На транспортний ризик впливають клімат і пора року);

• узгоджений обсяг покриття страхового відшкодування.

На суб’єктивні фактори ризику може впливати сам страхувальник або застрахований. Це означає, що, насамперед, свій ризик краще всього може оцінити страхувальник.

Сюди відносяться:

- вибір фрахтувальників;

- вибір не тільки звичайної у торгівлі, але і оптимальної для власних вантажів упаковки, кваліфікованого погрузочного персоналу, якщо вантаж навантажується власними силами страхувальника.

Суб’єктивними умовами є і вся сфера попередження збитків, яка значно впливає на індивідуальну тарифікацію страхування вантажів страхувальника.

Слід підкреслити ще одну важливу умову при страхуванні вантажів. Звичайно страхувальник і страховик досягають певної згоди щодо договору страхування про регулювання збитку. При неприйнятті до уваги цієї частини договору страхування страховик може бути звільнений від зобов’язання компенсації збитку.

До умов, які визначають регулювання збитку, можна віднести такі:

• вантажі повинні бути обстежені одразу на предмет збитку. Вже при підозрі на збиток треба реагувати на можливість його одержання тільки із застереженням про зазначення збитку, який передбачається. Якщо вантажі перевозились в контейнерах, то необхідно перевірити непошкодженість замків і печаток;

• після цього повинні бути забезпечені вимоги відносно відшкодування стосовно третіх осіб – регрес. В цьому випадку страхувальник повинен передати страховику вимоги з письмовим перевідним написом (індосамент);

• одночасно треба потурбуватися про зменшення збитку, що виник, і запобігання його у майбутньому. Тут треба залучити аварійного комісара, який дасть пораду з приводу забезпечення вимог стосовно третіх осіб. Але головною задачею аварійного комісара є установлення збитку. Стан вантажу, аж до його прибуття, не повинен змінюватися, насамперед треба зберегти пакування;

• після цього необхідно негайно сповістити про страховий випадок страховику. Не існує якихось розпоряджень про форму такого повідомлення, це можна зробити і по телефону. Страховику потім повністю передаються всі документи по збитку для урегулювання.

У зовнішньоекономічних відносинах важливе значення має страхування від неприємностей за кордоном. Придбавши страховий поліс на випадок медичних витрат, ви заощадите за кордоном купу грошей та позбудетесь зайвих проблем.

Вирушаючи в іншу країну, краще заздалегідь з’ясувати, які послуги ви отримаєте у разі оформлення медичної страховки. Здебільшого це – компенсація медичних витрат на випадок раптової хвороби, нещасного випадку, а також, у разі необхідності, медичне транспортування та репатріація.

Зазвичай, СК безпосередньо оплачують рахунки клінік та транспортних компаній, які надали необхідну допомогу застрахованим. Якщо турист вважає за потрібне самостійно оплатити відвідання лікаря, СК компенсують медичні витрати за умови, що діагноз, вказаний у рахунку, відповідає визначенню “раптове захворювання” або “нещасний випадок”. До речі, вартість оформлення таких страхових полісів досить невисока, а страхове відшкодування – достатнє для всіх необхідних витрат. Характерно, що найбільшим попитом, згідно зі статистикою, медична страховка користується у ділових людей, котрі регулярно виїжджають за кордон. Для них страхові компанії розробили досить зручну категорію поліса “Бізнес-кард” або, як їх називають за кордоном, – “ карта швидкої допомоги”. Такий різновид медичної страховки дозволяє застрахуватися відразу на рік. Придбавши “Бізнес-кард”, ви отримаєте і деякі додаткові послуги: юридичну допомогу (правові консультації, допомогу щодо порушення судової справи відносно захисту прав застрахованого), надання необхідної інформації про умови отримання візи, митні консультації, бронювання та переоформлення квитків тощо.

Страхові компанії розробили ще один різновид “Бізнес-кард” – корпоративну карту, яка дає можливість юридичним особам застрахувати відразу п’ятьох своїх працівників (терміном на рік), котрі регулярно виїжджають за кордон.

Крім “Бізнес-кард” страхові компанії та українські банки розробили спеціальну програму страхування власників кредитних карток, котрі регулярно перетинають кордон. Згідно з програмою страхування СК забезпечують оплату медичних і лікарняних витрат, оплату прямого і зворотного квитка близькому родичу потерпілого у разі, якщо застрахований перебуває у лікарні понад 10 днів і біля нього немає нікого з членів родини. Крім цього, страхова компанія організує власнику кредитної картки дострокове повернення до місця постійного проживання. Якщо ж застрахований несподівано захворів або отримав у результаті нещасного випадку тілесні ушкодження, СК бере на себе витрати щодо його переміщення в одну з найближчих лікарень або перевезення рейсовим літаком, санітарною машиною, поїздом чи іншим видом транспорту до аеропорту, найближчого до місця постійного проживання потерпілого тощо. Ця програма може бути розширена за рахунок деяких додаткових послуг.