ЗМІСТ

ЗМІСТ........................................................................................................	3
ВСТУП.......................................................................................................	5
1.НЕОБХІДНІСТЬ, ЗМІСТ І КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ.....	6
1.1 Значення страхового захисту.........................................................	6
1.2 Зміст страхування як економічної категорії.................................	8
2. СУБ’ЄКТИ ТА ОБ’ЄКТИ СТРАХУВАННЯ.....................................	10
2.1. Суб’єкти страхових правовідносин..............................................	10
2.2. Об’єкти страхових правовідносин і страховий інтерес............	11
2.3. Види страхових гарантій та їх класифікація...............................	12
3. ФОРМИ СТРАХУВАННЯ..................................................................	14
4. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС СТРАХУВАННЯ .......................	16
5. СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ..............................................................	19
6. СТРАХОВІ ТАРИФИ...........................................................................	20
7. ПРАВОВІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ..............................................	26
7.1. Страхове право в системі цивільного права................................	26
7.2. Принципи страхування..................................................................	28
8. ДОГОВОРИ І ПРАВИЛА СТРАХУВАННЯ.....................................	30
9. ОСНОВНІ ВИДИ СТРАХУВАННЯ...................................................	33
9.1. Страхування економічних ризиків...............................................	33
9.1.1. Страхування підприємницьких ризиків.............................	33
9.1.2.Страхування комерційних ризиків......................................	34
9.1.3. Страхування від збитків через перерви у виробництві.....	36
9.1.4. Страхування ризиків нової техніки і технології................	38
9.2. Авіаційне страхування...................................................................	40
9.2.1. Зміст і види авіаційного страхування.................................	40
9.2.2. Порядок і умови проведення обов’язкового страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу..............................................	42
9.2.3. Порядок і умови проведення обов’язкового страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків...........................................................................	44

9.2.4. Порядок і умови проведення обов’язкового страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, прийнятих до перевезення, іншим користувачам повітряного транспорту та третім особам..............................................	45
9.2.5. Порядок і умови проведення обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС за збитки, які можуть бути заподіяні ним під час виконання авіаційних робіт..............................	48
9.2.6. Порядок і умови проведення обов’язкового страхування авіаційних суден.......................................................................................	50
9.3.Страхування у зовнішньоекономічних зв’язках....................	52
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ..........................................................................	60

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин, ускладнення взаємозв’язків між усіма суб’єктами господарювання обумовлює зростання ймовірності виникнення непередбачуваних ускладнень, підвищення ступеня ризику на всіх рівнях.

Зростання ризику в усіх сферах життєдіяльності людини зумовлює необхідність захисту громадян від можливих втрат та розподіл збитків серед широкого загалу. Потреба в страховому захисті посилюється в усьому світі. Економіка ринкового типу, яка починає формуватися в Україні, неможлива без розвинутої сфери страхування.

Дисципліна “Основи страхової справи” посідає важливе місце серед навчальних предметів, які формують фахівця економічного профілю.

Мета навчальної дисципліни – поглиблене вивчення механізму надання страхових послуг, їх необхідності та можливості розширення асортименту з урахуванням матеріальних інтересів фізичних і юридичних осіб; вивчення організації продажу страхових послуг, методики визначення їх ціни; взаємовідносин сторін у межах страхової угоди та змісту організації окремих видів страхування життя, майна, відповідальності.

1. Необхідність, зміст і класифікація страхування

1.1. Значення страхового захисту

Найважливіше значення в житті будь-якого суспільства і в соціально-економічному прогресі має стан розвитку матеріального виробництва та його результативність.

Характерними ознаками ефективного відтворювального процесу на мікрорівні є його ритмічність та безперервність. Проте це буває не завжди. В результаті виникнення природних катаклізмів чи настання інших негативних надзвичайних подій (технологічних катастроф, аварій, пожеж, епідемій тощо) нормальний виробничий процес може бути порушено або й зовсім призупинено. Це спричиняє матеріальні збитки, які можна зменшити застосуванням різних попереджувальних заходів. Якщо ж повністю або частково запобігти шкоді від різних негативних подій для виробництва неможливо, то виникає потреба у відшкодуванні спричиненого від них матеріального збитку, відновленні нормальних умов відтворення.

Коли порушення відтворювального процесу на певному підприємстві породжується раптовим виникненням випадкових подій, не пов'язаних з свідомою діяльністю чи бездіяльністю людей, для їх оцінки вживається поняття “страхові випадки”. Зазвичай, настання їх є причиною величезних за своїми розмірами втрат і для підприємства, і для суспільства в цілому. На створення умов для відшкодування, насамперед, надзвичайних втрат, що виникли в результаті настання руйнівних страхових випадків, і спрямовано страхування.

З розвитком техніко-технологічного процесу посилюється ризиковий характер виробництва внаслідок зростання техногенного навантаження на довкілля, загострюються суперечності між діяльністю людини і екологічним потенціалом, який усе більше втрачає можливості природного відтворення. Ймовірність технологічних катастроф стає все більш реальною, а отже, і необхідність відшкодування величезних збитків від них усе більше стає істотним фактором виробництва, що можливо на основі його страхового захисту. У врахуванні страхового ризику і в захисних заходах від нього і полягає зміст економічної категорії страхування. Матеріальною основою її є постійне резервування частини валового національного продукту для попередження і відшкодування матеріальних втрат від настання страхового випадку, тобто формування страхового фонду.

З огляду на це в економічній системі суспільства категорія страхування знаходить своє матеріальне втілення в страхових запасах, що включають накопичення засобів праці, предметів праці, продуктів особистого споживання та грошових страхових коштів.

Оскільки суспільне виробництво є системою, в якій відтворювальні процеси пов'язані на мікрорівні і спрямовані на відновлення матеріальних ресурсів та робочої сили, категорія страхування виступає у формі захисту всіляких об'єктів суспільної, колективної та приватної власності й страхового захисту матеріальної й нематеріальної власності населення. Джерела й види натуральної та фінансової допомоги юридичним і фізичним особам матеріалізуються в сукупному страховому фонді суспільства, котрий формується за рахунок додаткового продукту. Беручи до уваги, що за сучасних умов страхування стосується не лише майна підприємства та його діяльності, а й значної маси громадян, у страховий фонд закономірно входить і частина необхідного продукту за рахунок відрахувань з їхньої заробітної плати.

Поряд з посиленням суперечності між діями людей і руйнівними силами природи, про що йшлося раніше, в сучасному суспільстві ризиковий характер виробництва в значній мірі визначається не стільки природними факторами, скільки суперечностями, зумовленими ускладненням виробничих відносин. Збільшення масштабів виробництва створює умови для виникнення випадкових не передбачуваних явищ, що мають несприятливі наслідки. Розвиток ринкових відносин багатократно збільшує всю гаму підприємницьких ризиків – кредитних, валютних, не поставок продукції згідно з контрактами тощо. Великої шкоди виробництву, майну і здоров'ю громадян завдають міждержавні та міжнаціональні конфлікти. Усе частіше ознакою зростання ризиковості відтворювального процесу, в тому числі й в Україні, стають соціальні потрясіння-страйки. За цих умов посилюється необхідність відповідних заходів держави й недержавних організацій щодо попередження або відшкодування втрат від всіляких негативних обставин, які можуть зумовити значні матеріальні збитки, сформувати сприятливі умови для повноцінного або ж хоча б нормального відтворення робочої сили. Іншими словами, потреба в страховому захисті та формуванні страхового фонду посилюється в усьому світі. Це стосується, звичайно, і України, де відбуваються кардинальні зміни в економічній системі.