2.3.2. Слуховий аналізатор

Слух – фізіологічний процес сприйняття звукових коливань органами слуху.

Слуховий аналізатор сприймає звукові сигнали, які є коливаннями повітря з різною частотою й силою, трансформує механічну енергію цих коливань у нервове збудження, що суб’єктивно сприймається як звукове відчуття.

Функції слухового аналізатора:

сприймає близько 10 % інформації, яка надходить людині від навколишнього середовища;

здійснює зворотний зв’язок для управління мовою;

визначає напрямок звуку і відстань до його джерела;

вирізняє із шуму упорядковану мову;

здійснює зв’язок з органами управління рівновагою.

Розрізняють такі види порушень роботи слухового аналізатора (рис. 2.7):

Рис. 2.7. Види порушень роботи слухового аналізатора

2.3.3. Нюховий аналізатор

Нюх – здатність сприймати й розрізняти запахи.

Нюховий аналізатор здійснює сприйняття й аналіз пахучих речовин, хімічних подразників зовнішнього середовища, а також прийнятої їжі.

Людина здатна розрізняти різноманіття запахів, тому вчені їх неодноразово намагалися класифікувати, систематизувати, об’єднувати в групи, використовуючи елементи схожості запахів. На сьогодні найбільш розповсюдженою є класифікація, яка виділяє сім основних або первинних запахів [1; 44]: камфорний (нафталін); квітковий (троянда); мускусний (мускус); м’ятний (м’ята); ефірний (ацетон); гнильний (тухле яйце); гострий (оцет). Чутливість людини до запаху залежить від виду пахучої речовини, її концентрації, місцезнаходження (наприклад, у воді, повітрі), температури, зволоження, швидкості руху повітря, тривалості впливу та інших факторів [75].

Функції нюхового аналізатора [67]:

впливає на роботу нервової системи людини, що проявляється у створенні позитивного або негативного настрою;

впливає на зміну порогів сприйняття різних органів чуття людини.

Розрізняють такі види порушень роботи нюхового аналізатора (рис. 2.8):

Рис. 2.8. Види порушень роботи нюхового аналізатора

2.3.4. Смаковий аналізатор

Смак – відчуття, яке виникає в результаті дії хімічних подразників (харчових і нехарчових речовин) на рецептори язика й ротової порожнини. Смак є складним відчуттям, оскільки хімічні подразники сприймаються в комплексі з термічними, механічними й нюховими [1].

Смаковий аналізатор – складна анатомо-фізіологічна система, що забезпечує тонкий аналіз хімічних подразників, які впливають на смакові органи людини.

Розрізняють чотири "первинні" смакові відчуття: солодке (сприймає в основному кінчик язика); кисле (сприймають середня й бічні частини язика); солоне (сприймають бічні частини язика); гірке (сприймає корінь язика). Смакова чутливість людини може змінюватися залежно від стану організму (наприклад, при голодуванні, вагітності). Крім того, алкоголь і нікотин збільшують пороги смакової чутливості.

Функції смакового аналізатора: регулювання об’єму споживаної їжі; рефлекторного виділення слини й шлункового соку; стимулювання моторики шлунково-кишкового тракту.

Види порушень роботи смакового аналізатора наведені на рис. 2.9.

Рис. 2.9. Види порушень роботи смакового аналізатора