12.3. Нанесення на карту об’єкта межі зон відповідно до їх типів та рівнів

Карта, що відображає обстановку, яка склалася у разі НС, повинна відповідати таким вимогам [90]:

наочність, яка забезпечується ясним і чітким відображенням обстановки з виділенням її головних ознак, що досягається правильним застосуванням і чітким нанесенням умовних позначень, правильним розташуванням службових і пояснювальних написів, чітким зображенням фактичного положення сил і засобів, що залучаються для локалізації та ліквідації наслідків НС, і передбачуваного характеру їх дій;

повнота обстановки, яка визначається обсягом зведень, необхідних для управління силами і засобами, які залучаються для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

точність обстановки, яка досягається її відповідністю дійсному положенню підрозділів сил цивільного захисту та інших формувань, а також засобів, призначених для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, на місцевості та реальних наслідків впливу небезпечних чинників НС.

Межі зони впливу небезпечних чинників НС наносять на карту з чітким виділенням межі кордонів. Схеми зон впливу небезпечних чинників НС розробляють двох видів:

прогнозовані (розрахункові), що визначають на підставі попереднього збору інформації про потенційно небезпечні об’єкти та враховують найгірші умови розвитку НС;

оперативні, що відображають обстановку при загрозі або виникненні НС і відповідають динаміці розвитку обстановки в районі НС.

Зазвичай, прогнозовані й оперативні карти розробляють оперативні підрозділи територіальних комісій з питань ТЕБ та НС.

Обстановку на карті (схемі) наносять умовними позначеннями. При цьому інформація, яку відображають на карті, повинна містити такі вихідні дані [90]:

основні небезпечні об’єкти – потенційні джерела НС;

зони ймовірного зараження або забруднення навколо ПНО;

гідровузли, зони можливого затоплення;

пожежонебезпечні райони;

магістральні трубопроводи (нафто-, газо-, аміако-, продуктопроводи тощо);

кількість населення в зонах ризику та зонах ймовірного впливу небезпечних факторів від джерел техногенних і природних НС;

можливі осередки епідемій, епізоотій, епіфітотій тощо;

сейсмонебезпечні зони, райони можливих селевих потоків і зсувів, снігових лавин і каменепадів, цунамі, тайфунів і ураганів, піщаних бурь і смерчів, злив і шквалів.

Також на карту наносять райони дислокації підрозділів сил ЦО та інших формувань регіонального, територіального й місцевого рівнів, які залучають для локалізації і ліквідації наслідків НС, а також пункти управління та інші об’єкти, визначені керівництвом.

12.4. Правила ведення документації з радіаційного та хімічного контролю

Радіаційне і хімічне спостереження здійснюють з метою своєчасного отримання органами управління єдиної державної системи та їх структурними підрозділами інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень про реагування на впровадження заходів захисту населення [49].

Обсяг заходів щодо здійснення радіаційного та хімічного спостереження залежить від режимів функціонування єдиної державної системи. Радіаційне та хімічне спостереження за відповідним режимом діяльності здійснюють диспетчерські служби і пости радіаційного та хімічного спостереження.

Для здійснення радіаційного і хімічного спостереження на об’єкті, який має диспетчерську службу з режимом цілодобового чергування, складається схема території у межах зони відповідальності. За безпосереднє виконання заходів щодо радіаційного та хімічного спостереження в зоні відповідальності відповідає черговий об’єкта. У ході приймання-передавання зміни черговий об’єкта, який заступає на чергування, повинен ознайомитись з обстановкою в зоні відповідальності, записами в журналі радіаційного та хімічного спостереження. Кожен прилад повинен мати у своєму комплекті інструкцію з використання та технічний паспорт.

У разі спрацювання стаціонарних приладів індикації фонової потужності експозиційної (поглинутої) дози вище 0,05 мР/год., появи аномальних явищ (кольорової хмари або підозрілих крапель на ґрунті, рослинах, поверхнях будівель) у межах зони відповідальності або одержання інформації про можливе радіаційне або хімічне забруднення черговий об’єкта за допомогою переносних приладів радіаційної або хімічної розвідки у межах зони відповідальності уточнює обстановку, здійснює відбір проб і протягом 15 хв. з моменту виявлення небезпеки інформує керівництво об’єкта та оперативного чергового територіального підрозділу МНС і протягом 2 год. надсилає до оперативного чергового письмове повідомлення за формою 1/МНС.

Отримані за результатами власних вимірювань дані про стан радіаційної та хімічної обстановки черговий об’єкта заносить у журнал радіаційного та хімічного спостереження.

У разі аварії з викидом (виливом) ОР і СДОР на хімічно небезпечному об’єкті (ХНО) черговий виконує свої функції згідно з інструкцією чергового диспетчера ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з ОР і СДОР, розробленої на виконання Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) ОР і СДОР при аваріях на промислових об’єктах і транспорті.