12.1.3. Методики оцінки пожежної обстановки

Масштаби і характер пожеж населених пунктів і об’єктів господарювання залежать від обсягу ураження, пожежної небезпеки об’єкта, характеристики району пожежі, вогнестійкості будівель, виду лісової пожежі, метеорологічних умов та інших факторів.

Оцінку пожежної обстановки проводять на основі даних прогнозування та пожежної розвідки. Вихідними даними для прогнозування пожежної обстановки є відомості [31]:

про найбільші стихійні лиха, аварії, катастрофи, пожежо- та вибухонебезпечність об’єкта та його елементів, метеоумови, рельєф місцевості, наявність перешкод, водяних джерел тощо;

у воєнний час про противника, його наміри, можливість застосування ядерної або іншої сучасної зброї, в тому числі і запалювальних засобів.

При оперативній оцінці пожежної обстановки визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежних сил, необхідних для ліквідації пожеж. Усі розрахунки проводять залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту) та його площі.

12.1.4. Методики оцінки інженерної обстановки

Оцінку інженерної обстановки здійснюють за даними інженерної розвідки, а також методом прогнозування. Основне завдання оцінки інженерної обстановки за даними розвідки, проведеної у епіцентрі ураження, – виявлення умов, видів і обсягів робіт для рятування й евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазовування, затоплення) на території ведення рятувальних робіт.

Оцінка інженерної обстановки повинна проводитися особами, які мають відповідну інженерну підготовку. Для виявлення інженерної обстановки проводять такі заходи:

оцінка умов входження в осередок ураження;

оцінка руйнування, умови, види й обсяги інженерних робіт в осередку ураження;

оцінка руйнування й обсяги робіт з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах;

оцінка необхідних заходів із запобігання вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних робіт залежать від ступеня руйнування будинків, споруд, а також об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховують кілька факторів, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретної будівлі або споруди.

Ступені руйнування: повні, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та аварійних робіт, а також обсяги і терміни проведення відновлювальних робіт.

12.2. Визначення можливих людських і матеріальних втрат

Стихійні лиха, аварії і катастрофи зазвичай призводять до значних людських і матеріальних втрат, які необхідно оцінювати. З цією метою розроблено методику для визначення розмірів збитків від наслідків НС техногенного й природного характеру, завданих здоров’ю людей та об’єктам національної економіки [53]. Згідно з методикою збитки визначають, виходячи із наслідків НС, а не з її змісту. Це пов’язано з тим, що одна й та сама НС може призвести до різних наслідків, з іншого боку, різні НС можуть спричинити однакові наслідки.

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховують як суму основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводять за такою формулою [53]:

З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф,

де Нр – втрати життя та здоров’я населення;

Мр – руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;

Мп – невироблення продукції внаслідок припинення виробництва;

Рс/г – вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;

Мтв – втрати тваринництва;

Рл/г – втрати деревини та інших лісових ресурсів;

Рр/г – втрати рибного господарства;

Ррек – знищення або погіршення якості рекреаційних зон;

Аф – забруднення атмосферного повітря;

Вф – забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря;

Зф – забруднення земель несільськогосподарського призначення;

Рпзф – збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначають рівень НС – державний, регіональний, місцевий або об’єктовий. Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлено перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.