Тема 12. Економічне зростання і його чинники.

Зміст і типи економічного зростання. Взаємозв’язок суспільного відтворення та економічного зростання. Фактори економічного зростання. Інтенсифікація економіки Теорії періодизації економічного розвитку. Технологічний спосіб виробництва. Інформаційна ера. Соціально-економічний прогрес. Внутрішні рушійні сили економічного зростання суспільства. Новий тип і якість економічного зростання.

Тестовий логічний тренінг.

1. Економічне зростання-це:

а) досягнення конкурентоспроможності суспільного виробництва;

б) кількісне і якісне збільшення результатів господарювання;

в) раціональне використання усіх видів ресурсів;

г) високий рівень добробуту населення.

2. Всякий суспільний прогрес виробництва, який розглядається у змінному прогресі і свого відновлення, в той же час є прогресом:

а) відтворення;

б) зростання;

в) прогресу;

г) розвитку.

3. Матеріальною основою суспільного відтворення служить:

а) економічне зростання;

б) виробничі ресурси;

в) науково технічний прогрес;

г) зайнятість населення.

4. Екстенсивне зростання переважно досягається:

а) інноваціями, запровадженням нових технологій;

б) підвищенням кваліфікації сукупного виробника;

в) економією виробничих ресурсів;

г) додатковим залученням ресурсів виробника.

5. Переважно інтенсивний тип економічного зростання базується на:

а) компетентній економічній політиці держави;

б) використані більшої кількості факторів виробництва;

в) поліпшені на кращому у використані ресурсів;

г) удосконаленні відносин властивості.

6. Інтенсифікація економіки передбачає:

а) розширення масштабів суспільного виробництва;

б) використання ефективних засобів виробництва, інновацій, більш кваліфікованої робочої сили;

в) збільшення фондоємності і трудом місткості продукції;

г) залучення максимальної кількості ресурсів.

7. Найважливішим фактором економічного зростання:

а) продуктивна сила праці людини;

б) матеріальні ресурси та інвестиції;

в) природно-ресурсний потенціал;

г) соціально-економічна політика держави.

8. Визначальним в економічному розвитку суспільства формаційний підхід вважає:

а) технологічний спосіб виробництва;

в) державне управління господарством;

г) рівень продуктивних сил, формою розвитку яких служать економічні відносини.

10. Стадіальна теорія розрізняє такі періоди економічного зростання суспільства:

а) епохи дикунства, варварства і цивілізації;

б) проста кооперація, мануфактурне і машинне виробництво;

в) первісне,рабовласницьке, феодальне і капіталістичне суспільство;

г) до індустріальне, індустріальне і постіндустріальне суспільство.

11. На постіндустріальній стадії технологічний спосіб виробництва опирається переважно на:

а) систем у машин;

б) автоматизацію праці;

в) інструментально-ручну працю;

г) збиральну технологію.

12. Система машин включає:

а) двигун (джерело енергії),передавальний механізм і робочий агрегат;

б) науку,техніку і виробництво;

в) керуючий пристрій, комп’ютери, Інтернет;

г) гнучкі технологічні-виробничі комплекси.

13. проста кооперація як форма організації праці має у своїй основі:

а) об’єднана певної кількості працівників, які виконують однорідну роботу;

б) поділ і спеціалізацію праці між робітниками;

в) поділ праці, який визначається системою машин;

г) усуспільнення виробництва під впливом науково-технічної революції.

14. Економічний прогрес оцінюється в першу чергу:

а) техніко-економічними відносинами;

б) рівнем розвитку продуктивних сил;

в) господарським механізмом;

г) рівнем життя членів суспільства.

15. Соціальний прогрес полягає:

а) в економічному зростанні суспільства;

б) в досконалості суспільних відносин;

в) у поліпшенні життя людей;

г) у розвитку економічної системи.

16. Соціально-економічний прогрес у кінцевому підсумку веде до:

а) зростання добробуту всіх членів суспільства;

б) повної зайнятості працездатності населення;

в) високої продуктивності суспільної праці;

г) гармонійного розвитку людини як особистості.

17. Назвіть внутрішні рушійні сили економічного зростання:

а) науково-технічний прогрес, інновації, інформація;

б) культура виробництва, традиції, звичаї, мораль;

в) суперечності, потреби, інтереси, змагальність;

г) гармонійного розвитку людини як особистості.

18. Невідповідність у будь якому русі і розвитку означають:

а) взаємодію сторін;

б) суперечливість;

в) конкуренцію;

г) нестачу чогось.

19. В економічному зростанні можна виділити такі найбільш істотні суперечності між:

а) Виробничими і технологічними відносинами;

б) економічним і соціальним прогресом;

в) продуктивними силами і виробничими відносинами;

г) економічною політикою та ефективністю виробництва.

20. Економічні потреби-це фактично:

а) намагання виробити більше продукції для людей;

б) попит у формі і бажання на необхідні життєві блага;

в) прагнення мати для себе найбільше благ;

г) правильної відповіді немає.

21. Найперші потреби людей:

а) інформація, технології, інновації;

б) культура,освіта,творчість, мистецтво;

в) модний одяг, комфортне житло, автомобіль;

г) правильної відповіді немає.

22. До раціональних потреб відносяться:

а) прагнення до накопичення багатства любою ціною;

б) досягнення особистого добробуту за рахунок суспільства;

в) зловживання алкоголем, паління, казино, ігрові автомати;

г) правильної відповіді немає.

23. Економічні інтереси-це:

а) усвідомлені потреби (умови) існування, прагнення суб’єктів їх задовольнити, що є мотивом для господарської діяльності;

б) збуджувані імпульсивної енергії людини, породжені спільною працею;

в) діалектична закономірність розвитку, який відбувається ніби по спіралі;

г) боротьба за отримання більшої винагороди.

24. До гіпертрофованих інтересів мають відношення:

а) індивідуалізм. Колективізм, патріотизм;

б) інтернаціоналізм, інтеграція, співробітництво;

в) егоїзм, групівщина, міщанство, расизм;

г) правильної відповіді немає.

25. Розрізняють класові економічні інтереси:

а) національні, регіональні,відомчі;

б) працюючих, непрацюючих, не бажаючих працювати;

в) буржуазії, робітників, селян, інтелігенції;

г) профспілок, рухів, політичних партій і блоків.

26. Надбудова впливає на розвиток суспільного виробництва, забезпечуючи:

а) юридично-господарську упорядкованість, що стабілізує механізм економічного життя суспільства;

б) об’єктивне саморегулювання народного господарства;

в) регулювання ринкових відносин у світовому просторі;

г) політичну організацію суспільства.

27. Економічна змагальність проявляється за капіталізму як:

а) дружне співробітництво;

б) контурне суперництво;

в) взаємна допомога;

г) нищівна боротьба.

28. У взаємодії економіки і політики господарство є:

а) вторинним;

б) нерозвинутим;

в) первинним;

г) розвинутим.