12.4. Циклічний розвиток відтворювального процесу.
Циклічний х-р ринкової економіки
Ринкова конкуренція має безперечні переваги. Але в той самий час, на думку одного з економістів, має і значний присмак зла. Це, зокрема, виявляється у повторюваних час від часу ек. спадах, що призводить до тяжких соц. потрясінь населення. Бо спад, криза, рецесія, як бі це не називалося, погрожує безробіттям, інфляцією, падінням життєвого рівня населення. Саме це мав на увазі М.І.Туган-Барановський, коли казав про згубні наслідки для людей необмеженої господарської свободи.
Циклічних х-р відтворювального процесу - це форма розвитку нац. економіки, у результаті чого економіка рухається від однієї макроекономічної рівноваги до іншої.
Економічна наука виділяє цикли різної тривалості - три-чотирирічні, десятирічні й більші цикли, зокрема довгі хвилі ек. кон'юнктури. Довгі хвилі отримали назву циклів Кондратьєва, за ім'я російського вченого, який зробив значний внесок теорію довгих хвиль. Про них піде мова нижче.
В ек. теорії нараховують кілька десятків думок про причини циклічних коливань ек. кон'юнктури. Одні вбачають їх у низькій купівельній спроможності населення, інші - у порушенні рівноваги між інвестиціями й заощадженнями, треті - у розладі грошово-кредитної системи. Але всі збігаються у поглядах, що необхідно враховувати сукупність факторів - зовн. і внутрішніх.
Зовнішньоекономічні фактори (екстерналії)
- Війни, революції, інші політичні потрясіння.
- Відкриття великих родовищ цінних ресурсів.
- Освоєння нових територій, міграція населення.
- Природні катаклізми.
- Значні прориви у технології, винаходи, інновації. Фактори, притаманні самій економічній системі (інтерналії):
- Фізичний строк служби основного капіталу.
- Динаміка особистого споживання, що викликає зміни обсягів виробництва й зайнятості.
- Динаміка інвестицій.
- Економічна політика держави.
12.5. Бізнес-цикл і «Довгі хвилі» Кондратьєва.
Діловий або бізнес-цикл та його фази
Розглянемо фази бізнес-циклу. Бізнес-цикл - час від початку однієї кризи до початку іншої.
Класична криза перевиробництва.
Криза - найбільш інтенсивний вияв макроекономічної нестабільності ринку. Барометр ділової активності - фондова біржа. Обвалюється курс цінних паперів - барометр пророкує бурю. Спадає сукупний попит, а з ним і ділова активність. Останнє викликає різке зростання безробіття. У підприємницькому секторі знижуються доходи, низькі ціни в деяких галузях не відшкодовують витрат, що призводить до масового банкрутства підприємств. Загальна гонитва за кредитними грошима різко збільшує відсоткову ставку, згортаються програми довгострокового кредитування, що утруднює вихід із кризи. Банківська система також занепадає, що посилює загальну економічну нестабільність.
Депресія - фаза, у яку переходить криза. Ділова активність в'яла, хоча спад виробництва поступово зменшується. Низькі товарні ціни не сприяють зростанню прибутку, але дають можливість дещо зменшити товарні запаси. Оскільки попит на пропозиції мінімальний, відсоткові ставки низькі. Але поступово провідні у своїх галузях фірми, які зберегли можливість оновлення основного капіталу на нових технологічних фасадах і передовій технології, знижують витрати, збільшуючи доходи. Далі включається ефект мультиплікатора, і фаза депресії переходить у фазу оживлення. їй притаманне поступове зростання ділової активності, виробництва і зайнятості. Зростають доходи фірм і осіб найманої праці, а з ними - сукупний попит, перш за все з боку домашніх господарств та інвесторів (від економічної ролі держави поки що абстрагуємося). Крива економічного розвитку переходить у фазу підйому або буму.
Триває зростання сукупного попиту, інвестицій, зайнятості, обсягу виробництва, доходів та зарплати. На ринку цінних паперів панує ажіотаж, який спричиняє різке зростання фіктивного капіталу. На його основі споруджуються фінансові «піраміди», які загрожують обвалитися будь-коли.
Спад - болісний процес, але і своєрідний засіб оздоровлення економіки. Класичний засіб виходу із кризи - використання науково-технічного прогресу, що виводить економіку на більш високий рівень.
Поряд із бізнес-циклом спостерігаються циклічні коливання економічної кон'юнктури, які охоплюють тривалі періоди (50-60 років) - цикли Кондратьєва (К-хвилі). Відповідно до теорії довгих хвиль, ек. проходить періоди прискорення й уповільнення, яким властивий довгостроковий х-р. К-хвилі мають «підвищувальну» й «знижувальну» стадії. «Підвищувальна» хвиля викликається революційними змінами в техніці й технології; у сферах грошово-кредитних і фінансових відносин. «Знижувальна» стадія зумовлена зростаючою нестабільністю економіки - спадом промислового виробництва й аграрними кризами, занепадом фінансово-кредитної системи, підняття курсу цінних паперів. Теорія великих циклів отримала світове визнання. Чимало відомих учених розвивають ідеї М.Д.Кондратьєва, дискутуючи про причини К-хвиль, перспективи світової економічної кон'юнктури.
У сучасній теорії існують різні підходи й думки щодо запобігання спаду, подолання негативних наслідків циклічного розвитку. Часто рекоменд. протилежні рецепти анти циклічного регулювання. У теорії найчастіше звертаються до рекомендацій двох протилежних шкіл - кейнсіанства й монетаризму.
Порівняємо підходи цих двох напрямів у системі заходів щодо подолання криз.
Кейнсіанство |
Монетаризм |
1. Стимулювання попиту. 2. Пріоритет макроекономічного регулювання. 3. Пріоритет податково-бюджетної політики. 4. Заохочення ек. ролі держави. |
1. Стимулювання пропозиції. 2. Пріоритет мікроекономічного регулювання. 3. Пріоритет кредитно-грошової політики. 4. Обмеження ек. ролі держави. |
Оскільки, за уявленнями кейнсіанства, ринкова система споконвічно неврівноважена, для її стабілізації необхідна активна економічна політика держави. Засобами фіскальної політики уряд покликаний стимулювати сукупний попит, а з ним - збільшення інвестицій, зайнятості, обсягу ВВП.
Монетаризм, не заперечуючи необхідності державного регулювання економіки, відводить урядові обмежену роль. Бо вважає, найчастіше небезпідставно, що «фіаско» політики превалює на «фіаско» ринку.