Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
book.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.74 Mб
Скачать

Тема 12. Економічне зростання та його фактори. Економічні цикли.

12.1. Споживання, заощадження інвестиції. Гранична схильність до

споживання і заощадження.

12.2. Рівновага інвестиції - заощадження. Мультиплікатор Кейнса.

12.3. Суть, типи і фактори економічного зростання.

12.4. Циклічний розвиток відтворювального процесу.

12.5. Бізнес - цикл і «довгі хвилі» Кондратьєва.

Ключові поняття, терміни: економічне зростання, споживання, заощадження, гранична схильність (норма) споживання, гранична схильність (норма) заощадження, мультиплікатор, екстенсивне економічне зростання, інтенсивне економічне зростання.

12.1. Споживання, заощадження інвестиції. Гранична схильність до споживання і заощадження.

Один із напрямів макроекономічного аналізу - проблема економічного зростання. Забезпечення стабільного економічного в національній економіці - найбільш складне питання і мета з «магічного п'ятикутника», якої важко досягти. Мета є об'єктивною, її не можна відкласти, замінити іншою. Збільшення населення, зростання потреб людей вимагають збільшення виробництва. Тільки виробництво (і ні що інше) здатне зробити країну багатою, а її населення заможним - виробництво товарів, послуг, нових технологій, наукових знань.

Що таке економічне зростання, яку роль виконують споживання і заощадження в забезпеченні стабільного зростання, і як вони змінюються, які фактори забезпечують стабільне економічне зростання, чим різняться погляди різних економічних шкіл на проблему економічного зростання - усе ці питання розглядає макроекономіка.

Споживання і заощадження

Економічне зростання тісно пов'язане з тим, як використовується в ринковій економіці дохід, отриманий ринковими суб'єктами, тобто з теорією споживання. Вона досліджує поведінку домашніх господарств не тільки безпосередньо на ринку товарів і послуг, але й опосередковано - на грошовому ринку капіталів.

Дохід, що отримується домашніми господарствами, розпадається на дві частини. Одна спрямовується на споживання, інша - на заощадження, та оскільки заощадження - це потенційні інвестиції, динаміка споживання (С) і заощаджень (S), їхнє співвідношення відіграє важливу роль у формуванні рівноваги на ринку капіталів.

Крім того, поведінка домашніх господарств на ринку товарів і послуг має вплив на динаміку попиту на грошовому ринку.

Теорія споживання розробляюсь різними науковими школами, так, Дж. М.Кейнс ґрунтує її на психологічному законі, який він формулює таким чином:

Основний психологічний закон, на який «ми можемо покластися не тільки «apriori», виходячи з нашого знання природи людини, але й на підставі детального вивчення досвіду, полягає в тому, що люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання зі зростанням доходу, але не в тій мірі, у якій зростає дохід».

Існують також інші підходи, одне з найбільш принципових питань теорії споживання - вихідна посилка про те, як формується сам дохід: величина доходу залежить від самого ринкового суб'єкта (концепція ендогенного доходу) чи вона визначається зовнішніми факторами (концепція екзогенного доходу).

інші проблема: які фактори визначають співвідношення споживання і заощадження - об'єктивні (ставка відсотка) чи суб'єктивні (уподобання споживача)? Нарешті, якій із двох складових доходу - споживанню чи заощадженню - віддається перевага у подальшому аналізі?

Отже, споживання - це сума коштів, що використовується на придбання матеріальних благ і послуг (С).

Заощадження - частина доходу в розпорядженні домогосподарств, що накопичується, тобто не використовується для поточного споживання (8).

Наявний доход Y=С+S.

Домашні господарства витрачають частину доходу на споживання: продукти харчування, взуття, одяг, товари тривалого користування - меблі, автомобілі, холодильники тощо. Значна

частина наявного доходу витрачається на оплату послуг. Структура споживання залежить від рівня цін у країні, розміру доходів тощо. Що стосується заощаджень, то за інших рівних умов, чим більший дохід у розпорядженні особи, тим більший розмір заощаджень. Але з цього правила є винятки. Так, у США, одній з найбагатших країн, рівень заощаджень найнижчий серед розвинених країн. У цій країн наприкінці 90-х років XX століття частка приросту доходу, що витрачалася на приріст споживання, перевищувала одиницю, отже, заощадження - від'ємна величини.

Щоб розібратися в цій колізії, розгул, такі категорії, як схильність до споживання, граничні норми споживання і заощадження.

Схильність до споживання (використовують поняття середнього показника) - це та частина доходу, що витрачається на споживання.

Якщо величина доходу змінюється, то змінюється і пропорція, у якій приріст доходу поділяється на приріст споживання і приріст заощадження.

Гранична норма споживання - та частина додаткового доходу, що витрачається на приріст споживання (МРС)

Гранична норма заощадження - та частина додаткового доходу, що витрачається на приріст заощаджень (МРS)

МРС = ΔС : ΔY

МРС = ΔS : ΔY

ΔY = ΔС + ΔS

МРС+МРS = 1

Якщо приріст доходу склав 100 од., з яких 80 од. споживається, то МРС=80:100=0,8;

МРS=20:100=0,2;

0,8+0,2=1

Якщо МРС більша за одиницю, то МР8 має від'ємне значення. Інакше кажучи, домашні господарства живуть у борг. Найчастіше це трапляється, коли товари купуються шляхом споживчого кредиту. Крім того, в багатьох країнах на будівництво житла використовується довгостроковий кредит (25 і більше років). Такими кредитами використовуються в тому разі, коли є впевненість у стабільній економічній конь'юктурі, забезпеченості високодохідною роботою, оптимальній податковій системі. Отже, крім доходу, на динаміку споживання мають вплив і чимало інших факторів:

1. Рівень цін. Залежність обернена: вищий рівень товарних цін - нижчий рівень поточного споживання, менше можливостей для заощадження. Нижчі ціни - можливості збільшуються і для зростання споживання, і для зростання заощаджень.

2. Очікування. Споживачам відомий ефект інфляційних очікувань. Зростання цін породжує психологічний ефект очікування ще більшого подорожчання товарів і послуг, що спонукає людей збільшувати поточне споживання. Заощадження знижуються. Сподівання на зростання доходів у майбутньому збільшать поточне споживання, невпевненість у завтрашньому дні підвищить рівень заощадження.

3. Заборгованість. Виплачуючи споживчий кредит, домашні господарства скоротять і поточне споживання, і заощадження. За низької заборгованості динаміка обернена.

4. Податкова політика держави. Оскільки податки - це прямі відрахування з особистого доходу, залежність динаміки податкової ставки і споживання - заощадження обернена.

Заощадження й інвестиції

Заощадження - це потенційні інвестиції.

Інвестиції - це витрати фірм на оновлення і розширення виробництва.

У масштабі національної економіки - це довгострокові укладення коштів у сферу матеріального виробництва і житлове будівництво. Від обсягу інвестицій залежить характер суспільного відтворення. Якщо загальний обсяг інвестицій у даному році (валові інвестиції) заміщує основний капітал, що вибув (машини, обладнання, споруди), тобто дорівнює вартості його зносу - відтворення звичайне; якщо обсяг валових інвестицій перевищує вартість основного капіталу, що вибув (фонд амортизації), - відтворення розширене.

Приріст інвестицій понад фонд амортизації утворює чисті інвестиції. Чисті інвестиції дорівнюють: валові інвестиції мінус вартість річного зносу основного капіталу, тобто амортизації. На розмір і динаміку інвестицій впливають різні фактори.

Фактори, що визначають розмір і динаміку інвестицій:

- очікувана віддача від інвестицій;

- альтернативні можливості капіталовкладень (рівень відсоткової ставки);

- податкова політика держави;

- розмір капіталу й термін його окупності;

- рівень інфляції.

Інвестиції, заощадження і процентна ставка

Відповідно до вже відомої нам теорії попиту і пропозиції на ринку інвестицій і заощаджень як ціна виступає відсоткова ставка (r), на боці пропозиції - заощадження домогосподарств, на боці попиту - інвестори.

За рівноважної відсоткової ставки (r0) пропозиція S і попит на I синхрон. в точці Е (S0 = I0). Якщо відсоткова ставка зросте до рівня r1, пропозиція заощаджень збільшиться до S1 але попит на них складе лише I1. Конкуренція між домашніми господарствами знизить відсоткову ставку до рівня r0, рівновага повернеться в точку Е. Зниження відсоткової ставки до рівня r2 спричинить зростання попиту на І до рівня I2. Але за такої відсоткової ставки пропозиція заощаджень зменшиться до рівня S2. Вже інвестори, конкуруючи між собою, будуть сприяти підвищенню відсоткової ставки. Рівновага повернеться у вихідну точку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]