Тема 11. Форми суспільного продукту в процесі відтворення.

11.1. Сутність суспільного відтворення та умови його існування»

11.2. Виміри суспільного відтворення. СНР.

11.3. Економічне зростання. Циклічні коливання і кризи в економіці.

11.4. Заков нагромадження. Ефективність нагромадження.

На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення зумовлена необхідністю виробництва матеріальних благ - економічної основи життя людського суспільства. Щоб жити, треба споживати матеріальні блага, а щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт.

Отже, якщо споживання є безперервним, то й виробництво в його постійному зв'язку повинно безперервно відновлюватися.

11.1. Сутність суспільного відтворення та умови його існування

Відтворення - це безперервність, повторюваність виробництва.

Відтворення можна розглядати на мікро- та макрорівні. На мікрорівні відтворення являє собою безперервність, повторюваність виробництва, що відбувається в межах окремого підприємства,

Суспільне відтворення - процес виробництва, взятий на національному рівні не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні.

На макрорівні безперервний процес виробництва відображає взаємозв'язки між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками народного господарства, між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, які охоплюють усі галузі національної економіки.

Види відтворення:

Просте відтворення - відновлення обсягу виробництва у незмінних масштабах і на практично незмінній техніко-технологічній основі. За цих умов додатковий продукт, якщо вія виробляється, використовується лише на потреби особистого споживання. Таке відтворення притаманне традиційним суспільствам, де темпи зростання суспільного виробництва низькі, внаслідок чого має місце уповільнення соціально-економічного прогресу.

Звужене відтворення - відновлення виробництва в масштабах, які щорічно зменшуються.

Розширене відтворення - відновлення обсягу виробництва у зростаючих масштабах та на постійно змінюваних техніко-технічних засадах. Воно характеризується тим, що в кожному наступному році для його здійснення потрібні додаткові та більш якісні виробничі ресурси. Останні при такому відтворенні не залишаються незмінними, а основним джерелом їх розширення та якісного поліпшення є додатковий продукт, який вже не може бути повністю використаний на особисте споживання. Кількісні та якісні зміни факторів виробництв досягаються також за рахунок їх більш раціонального використання, науково-технічного прогресу.

Особливості процесу розширеного відтворення умовах ринкової економіки:

- відбувається на основі різноманітних форм власності;

- визначається дією всієї системи об'єктивних економічних законів, передусім законів ринкової економіки;

- підпорядкований економічним інтересам товаровиробників;

- базується на органічному поєднанні ринкових відносин і планомірного розвитку господарства.

Процес відтворення включає розширене відтворення:

1) сукупного суспільного продукту;

2) робочої сили;

3) виробничих відносин;

4) природних ресурсів.

Відтворення сукупного суспільного продукту (ССП) виступає матеріальною основою безперервного відтворення і розвитку виробництва та включає чотири стадії його руху (виробництво, розподіл, обмін і кінцеве споживання). Суть відтворення сукупного суспільного продукту полягає в заміщенні всіх його частин за вартістю і за натуральною формою. При використанні сукупного суспільного продукту ринок регулює пропорції його складових частин, забезпечує оптимальне поєднання нагромадження і споживання. Держава бере участь у реалізації народногосподарських пріоритетів, принципів соціальної справедливості.

Відтворення робочої сили полягає у безперервному відновленні і підтриманні фізичних сил і розумових здібностей людини. При цьому, відбувається постійне відновлення і підвищення трудової кваліфікації людей, їх загальноосвітнього і професійного рівня.

У процесі відтворення головної продуктивної сили суспільства виникає ряд проблем, які вимагають постійної уваги. Це - природний рух населення як основи відтворення робочої сили; залучення працівників до виробництва; розподіл і перерозподіл трудових ресурсів між галузями, підприємствами, регіонами; досягнення високої зайнятості населення. Природний рух населення відображає передусім його приріст на основі обліку народжуваності і смертності. За суттю це демографічна проблема, але економічна теорія повинна враховувати її при вивченні відтворення робочої сили. У кожній країні свої особливості природного руху населення. На нього впливають такі фактори, як рівень індустріального розвитку й урбанізації, соціальні умови, традиції, культура, тривалість життя.

У процесі відтворення сукупного суспільного продукту і робочої сили відбувається відтворення продуктивних сил.

Відтворення виробничих відносин охоплює відносини власності на засоби виробництва, становище класів, соціальних груп, трудових колективів і окремих працівників, організаційно-економічні зв'язки.

Відтворення виробничих відносин не слід розглядати як просте їх відновлення. На сучасному етапі воно має забезпечити перехід до ринкових відносин, що виявляється у таких напрямах:

- поглиблення розвитку товарно-грошових відносин за умов існування різноманітних форм власності, їх рівноправності;

- зміцнення первинної економічної ланки народного господарства, формування управлінських структур на міжгалузевому, регіональному та локальному рівнях;

- розгортання товарно-грошових відносин, перехід підприємств на самоуправління й повне самофінансування, розвиток оренди, акціонерних та інших товариств;

- впровадження економічних методів управління;

- подолання відчуження працівників і трудових колективів від засобів виробництва.

У процесі відтворення виробничих відносив зберігаються важливі елементи державного регулювання (розробка й реалізація державних цільових комплексних програм, регулювання формування коштів, які призначені на соціальний захист населення тощо).

Відтворення природних ресурсів. У процесі розвитку економіки здійснюється відтворення природних ресурсів, тобто відновлення їх у попередньому або кращому стані. Воно передбачає відтворення природних умов економічного зростання (родючості землі, лісових ресурсів, рибних запасів тощо), збереження та облагороджування середовища проживання людей. Це і становить еколого-економічний процес відтворення.

Актуальність даної проблеми обумовлена тим, що обсяги споживання сировинних і природних ресурсів народним господарством досягли сьогодні величезних масштабів і істотно впливають на навколишнє середовище. Охорона, раціональне використання природних ресурсів, їх відтворення є обов'язковою умовою розвитку ринкової економіки.

Співвідношення між темпами зростання продукту І зміненнями факторів виробництва можуть бути різними залежно від типу розширеного відтворення.

Типи розширеного відтворення:

1. Екстенсивний - передбачає зростання виробництва на незмінній технічній основі за рахунок залучення додаткових ресурсів - трудових, Матеріальних, фінансових тощо.

2. Інтенсивний - передбачає зростання виробництва шляхом зростання продуктивності праці, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на основі науково-технічного прогресу.

Тривалий час у нашій країні переважав екстенсивний тип, але на сьогодні його можливості вичерпані. Для оновлення економіки потрібно перейти до інтенсивного типу відтворення.

Існують чотири форми інтенсивного відтворення:

- фондоємка - підвищення продуктивності праці досягається за рахунок додаткових витрат виробничих фондів на одиницю продукції (відбувається шляхом зміни співвідношення між масою засобів виробництва і робочою силою, що е проявом зростання органічної будови фондів);

- фондозберігаюча - підвищення продуктивності праці досягається шляхом економії виробничих фондів на одиницю продукції;

Нейтральна - підвищення продуктивності праці досягається за рахунок додаткових витрат уречевленої праці, але водночас здійснюється економія засобів виробництва, яка компенсує додаткові витрати уречевленої праці;

- всебічна - продуктивність праці досягається шляхом підвищення ефективності всіх ресурсних факторів: засобів і предметів праці, робочої сили. Це - по суті форма всебічного ресурсозбереження у виробництві кожної одиниці продукції.