Залежно від обсягів виробництва (q):
а - постійні витрати; б - дегресуючі витрати;
в - пропорційні витрати; г - прогресуючі витрати
Рис. 10.3. Динаміка витрат і виручки від реалізації продукції
Залежно від обсягу виробництва
де Q - обсяг виробництва;
Qкр - критичний обсяг випуску певної продукції;
TC - витрати на випуск продукції;
FC - постійні витрати;
VC - змінні витрати;
TC - сумарні витрати на випуск продукції;
ВР - виручка від реалізації продукції.
Валові (сукупні) витрати (ТС) дорівнюють сумі постійних і змінних витрат у короткостроковому періоді.
Для того, щоб чітко визначити можливі обсяги виробництва, при яких підприємство відгородить себе від надмірного росту витрат виробництва, досліджується динаміка середніх витрат як витрат на одиницю продукції.
Середні постійні витрати (АFС) - це обсяг постійних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції:
(10.5)
Середні змінні витрати (АVС) - це обсяг змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції:
(10.6)
Середні сукупні витрати (АТС) - це обсяг сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції:
(10.7)
Оскільки витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю, існує поняття граничних витрат. Граничні витрати (Вг) характеризують їх приріст на одиницю приросту обсягу виробництва, тобто:
(10.8)
де ΔТС - приріст загальних витрат;
ΔQ - приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру.
Якщо загальні витрати можна виразити певною функцією обсягу продукції, то граничний їх рівень є першою похідною цієї функції. Граничні витрати - це витрати на останню за часом виготовлення одиницю продукції. Показник таких витрат використовується під час аналізу доцільності зміни обсягу виробництва продукції. Таким чином, підприємство варіює своїми витратами, визначаючи оптимальний обсяг виробництва продукції.
Вмінені витрати характеризують можливість, яка втрачена або якою жертвують, коли вибір якогось альтернативного курсу дій вимагає відмовитись від іншого. За суттю, це втрата доходу, що виникає за рахунок віддачі переваги одному зі способів здійснення господарських операцій за умови наявності вибору.
За умов конкуренції товаровиробники прагнуть до скорочення витрат виробництва та, відповідно, собівартості продукції. Це є основою для зниження цін, що, у свою чергу, дає змогу підприємцю отримати більший прибуток.
10.4. Собівартість продукції та шляхи її зниження
Витрати суспільства виступають у формі вартості продукції, а витрати підприємства - собівартості продукції.
Собівартість - це сукупність витрат, виражена в грошовій формі, яка йде на виробництво і збут продукції. Зменшення собівартості можливе внаслідок:
- використання позитивного ефекту масштабу, який полягає у тому, що при поступовому зростанні підприємства, цілий ряд факторів починає діяти в напрямку зниження середніх витрат виробництва;
- підвищення ефективності використання основних фондів - поліпшення якості машин, устаткування, споруд, зменшення частки пасивної частини основних фондів (кількість складських приміщень, інших споруд, тари тощо), скорочення часу простою устаткування;
- застосування прогресивних технологій;
- спеціалізації і кооперування виробництва;
- раціонального розміщення виробництва;
- зниження непродуктивних витрат-штрафів, відшкодування збитків тощо, пов'язаних із невиконанням підприємством своїх договірних зобов'язань, витрат, зумовлених прогулами працівників підприємства;
- економії сировини, електроенергії, палива.