8.3 Сутність та основні елементи інфраструктури ринку.

Інфраструктура як економічна категорія. Основні підсистеми та елементи інфраструктури сучасного ринку. Фондова біржа. Товарна біржа. Біржа робочої сили. Валютна біржа.

Інфраструктура як економічна категорія. До складу інфраструктури входять галузі, які забезпечують розвиток матеріального виробництва (дороги, мости, порти, аеродроми, лінії електропередач тощо).

Інфраструктура розвивається у певних суспільних формах. Якщо йдеться про інфраструктуру за умов капіталістичного способу виробництва, то суспільною формою діяльності людей у базових галузях, що формують економічну інфраструктуру, є передусім відносини економічної власності між власниками об'єктів інфраструктури і найманими працівниками з приводу привласнення результатів цієї діяльності. З урахуванням цього капіталістичну інфраструктуру можна визначити як сукупність базових галузей (або матеріальну основу економічної системи) та сукупність економічних відносин (передусім, відносин економічної власності), що виникають і розвиваються у процесі діяльності людей щодо використання об'єктів інфраструктури та привласнення умов і результатів такої діяльності, а також державного регулювання цих галузей.

Сутність інфраструктури повніше розкривається у виконуваних нею функціях. Такими функціями є: 1) постачання різних видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) між функціонуючими підприємствами та організаціями, виробниками і споживачами; 2) купівля-продаж різноманітних товарів; 3) забезпечення інформацією учасників ринку; 4) підвищення ефективності роботи суб'єктів ринкових відносин внаслідок їх спеціалізації та ін.

Основні підсистеми та елементи інфраструктури сучасного ринку. Основними елементами інфраструктури є різні види бірж, аукціони, ярмарки, банки, страхові компанії, інформаційні центри, рекламні агентства, торгові палати, консалтингові та ауди­торські компанії та ін. Найважливішими серед них є біржі.

Фондова біржа. У політекономічному аспекті фондову біржу можна визначити як базову установу сучасної інфраструктури, в межах якої функціонують і розвиваються відносини економічної власності у процесі купівлі-продажу цінних паперів акціонерних компаній, облігацій державних позик, біржових місць, діяльності посередників, а також мобілізації коштів для довготермінових інвестицій.

Членами біржі є, переважно, її засновники - окремі індивіди та кредитно-фінансові інститути. Члени біржі або державні органи, що контролюють її діяльність, визначають умови, за яких компанія може бути допущена до біржової торгівлі.

Купівля-продаж акцій на фондовій біржі здійснюється за допомогою посередників. Якщо посередник купує цінні папери за власні кошти або за рахунок отриманих кредитів, а відтак продає їх за вищу ціну, то на американському позабіржовому ринку його називають дилером, головного посередника на центральній фондовій біржі Нью-Йорка - спеціалістом, а інших посередників, які пов'язують спеціаліста з покупцями або продавцями, - брокерами. Отже, у процесі діяльності посередників виникають відносини економічної власності, формою економічної реалізації яких є привласнення ними винагороди.

Сучасний ринок цінних паперів характеризується значним обсягом позабіржового обороту, що здійснюється за допомогою телефону і телефаксу. На позабіржовому ринку цінні папери продають із надбавкою до ціни (або купують зі знижкою), що є прибутком посередницької фірми. Об'єкт продажу на позабіржовому ринку - цінні папери середніх і частини дрібних корпорацій, не внесені до біржових списків, а також державні облігації.

Виконання фондовою біржею своїх функцій не можливе без регулюючої ролі держави. Вона регулює процес утворення акціонерних товариств, організацію випуску цінних паперів, реєструє їх перед входженням на ринок та здійснює контроль за цим процесом, а також за фінансовим станом інвестиційних інститутів; встановлює ставки податку на прибуток від операцій з цінними паперами; впливає на функціонування ринку цінних паперів через грошово-кредитну політику центрального банку та ін. У процесі регулюючої діяльності держави також розвиваються відносини економічної власності.

Товарна біржа. У політекономічному аспекті товарна біржа означає високоорганізовану економічну форму оптової торгівлі, в межах якої (форми) виникають і розвиваються відносини привласнення між учасниками (передусім компаніями) торгівлі у процесі купівлі-продажу товарів за умов реального і ф'ючерсного товарообороту через механізм різних цін (купівельних і продажу), спекулятивних операцій, операцій страхування тощо.

Товарні біржі поділяють на міжнародні ти національні, універсальні та спеціалізовані. На універсальних біржах продають промислові та сільськогосподарські товари. На спеціалізованих товарних біржах продають окремі товари або споріднені групи товарів.

На біржі здійснюються два види товарообороту: реальний і ф’ючерсний. Перший передбачає перехід товару від продавця до покупця. На такі поставки припадав до 10% світової торгівлі відповідними товарами. При ф’ючерсних видах товарообороту продаються право на товар (наприклад, на майбутній врожай), ф’ючерсні контракті, тому рух товару тут не обов'язковий.

Із двох вплів товарообороту найдинамічніше розвивається ф’ючерсна біржова торгівля Обсяг щорічного обороту на 150 ф'ючерсних біржах світу перевищив наприкінці 90-х ровів 3 трлн дол. США (із загального обсягу обороту на товарняк біржах понад 12 трлн дох.) у торгівлі понад 50 видами товарів.

Основна сфера діяльності товарних бірж - операції з хеджування (страхування ф'ючерсних контрактів).

Біржа робочої сили. Як політекономічна категорія біржа робочої сили виражає відносини економічної власності у процесі збору та надання інформації про наявність вакансій, надання допомоги безробітним, фінансування додаткових робочих місць та надання інших послуг, сприяння підготовці та перепідготовці кадрів, регулювання зайнятості, продаж робочої сили тощо.

Посередницькі функції між працівниками і підприємцями виконують державні біржі. У деяких країнах (Великобританія, Франція та ін.) біржі не лише ведуть облік безробітних, а п виплачують їм допомогу. Якщо безробітні відмовляються від роботи, запропонованої біржею, їх позбавляють виплат з фондів безробіття. Крім державних бірж праці, у країнах Заходу існують приватні агенції а трудового посередництва та посередницькі бюро.

Виразніше відносини економічної власності у діяльності бірж робочої сили, а отже, купівлі-продажу цього товару, виявляються на прикладі діяльності Державної служби зайнятості в Україні. Так, ця служба укладає договори з громадянами при їхньому працевлаштуванні (з оплатою вартості проїзду, добових), оплачує вартість професійної підготовки і перепідготовки, встановлює на час навчання стипендії та ін. Дня фінансування цих витрат створено Державний фонд сприяння зайнятості. З його коштів можна надавати безвідсоткову позику для підприємницької діяльності.

Валютна біржа. Як політекономічна категорія валютна біржа - це установа, в якій у процесі торгівлі іноземними валютами, підтримки центральним банком ринкового курсу національної валюти між учасниками виникають відносини економічної власності з приводу привласнення доходів, що виникають внаслідок коливання валютних курсів, курсової різниці, спекулятивних операцій на цьому ринку тощо. Як самостійний елемент інфраструктури цей вид біржі зберігся лише в деяких країнах (наприклад, ФРН, Франції), а в інших країнах таку роль виконують найбільші банки; в Україні статус валютної біржі представлений Українською фондовою біржею в м. Києві.

Основними видами операцій, які проводяться на валютній біржі, є, по-перше, укладання угод із членами біржі на купівлю або продаж іноземної валюти відповідно до ринкового курсу (котрий встановлюється на основі купівельної сили валют і коливань попиту та пропозиції); по-друге, визначення ринкового курсу іноземних валют; по-третє, відповідно до укладених на біржі угод здійснення розрахунків як у національній, так і в іноземній валюті; по-четверте, проведення операцій центрального банку щодо підтримки ринкового курсу національної валюти» у т. ч. шляхом валютної інтервенції (значного цілеспрямованого разового впливу центрального банку на валютний ринок і валютний курс).

Купівлю-продаж валюти на біржі можуть здійснювати лише члени біржі за власний рахунок або за рахунок своїх клієнтів (підприємства своєї країни та уповноважених банків - не членів біржі), після чого така валюта зараховується на спеціальний рахунок і може бути використана на певні цілі.

В Україні протягом 1991-2004рр. створено 458 бірж, у тому числі універсальних - 115, товарних і товарно-сировинних - 244, агропромислових - 30, фондових та їхніх філій - 19, інших - 50. Обсяг укладених угод на всіх біржах суттєво зріс протягом останніх років. Так, якщо у 1995р. було укладено угод на 544 млн. грн., то у 2004р. - вже на 15673,8 млн. грн. Левову частку усіх угод становлять угоди з сільськогосподарською продукцією

Запитання і завдання для самоконтролю.

1. За якими основними критеріями слід здійснювати класифікацію ринків?

2. Чому серед різних видів ринків найважливішим є ринок робочої сили?

3. У чому полягає економічна сутність структури ринків?

4. Розкрийте соціально-економічний зміст ринку робочої сили.

5. У чому полягає соціально-економічний зміст ринку засобів виробництва?

6. Охарактеризуйте соціально-економічний зміст ринку предметів споживання.

7. Які особливості ринку послу? у розвинених країнах світу?

8. У чому полягає соціально-економічний зміст фінансового ринку?

9. Дайте політекономічний аналіз ринку інтелектуальної власності.

10. Які відносини економічної власності характеризують валютний ринок?

11. Назвіть найважливіші особливості ринку цінних паперів.

12. Що представляє собою ринок нерухомості?

13. Як розвиваються різні види ринків в Україні?

14. Чим відрізняється інфраструктура ринку як економічної категорії від політекономічного трактування даної категорії?

15. Які відносини економічної власності формуються у процесі розвитку фондової біржі?

16. Які відносини економічній власності формуються у процесі розвитку товарної біржі?

17. Які відносини економічної власності формуються у процесі розвитку біржі робочої сили?

18. Які відносини економічної власності формуються у процесі розвитку валютної біржі?

19. Які особливості розвитку інфраструктури в Україні?

Тестовий логічний тренінг