6.4. Види грошей в сучасній економіці

Протягом майже 3 млн. років, в умовах існування первіснообщинного ладу, людство не знало грошей. Причиною появи грошей був суспільний поділ праці і необхідність регулярного обміну між товаровиробниками, які спеціально виробляють продукти для обміну. Історії грошей така ж давня, як і існування самої людської цивілізації. Зокрема, перші монети з'явилися в Давній Греції ще в VIII-VII ст. до н.е. У Римі чеканити гроші почали при храмі Анони-Монети, звідси й пішла назва «монета». Паперові гроші вилущені в Давньому Китаї в IX ст. Широкий випуск паперових грошей почався в 1690р. у США в штаті Массачусетс. В Європі лише у XV - ХVIII ст. паперові гроші набули Широкого розповсюдження і стали головним замінником повноцінних грошей.

Зародження грошової одиниці в Україні бере свій початої: ще з кінця III-IV ст., коли, крім монет Римської імперії, були в обігу підробки римських монет: адресів - у золоті й динарів у сріблі, а також мідні сарматські підробки монет Боспорського царства. Наступним періодом є доба Київської Русі.

У X ст. на території Київської Русі панують монети східних держав, а також «різани». Поступово відбувається проникнення на давньоруський ринок монет Європи - динарів. Наприкінці X ст. Великий князь Володимир карбує перші давньоруські монети із срібла та золота. У X ст. починає випускатися лита срібна монета - гривня, яка стає основною грошовою одиницею Русі, а також її рублені частини - рублі. З середини XIII ст. землі Київської Русі буди поділені між загарбниками і великими сусідніми державами. На землях, що увійшли до складу Золотої Орди, в обігу знаходилися джучидські срібні дирхеми та мідні пуди. У Литовському князівстві використовували литовську монету. А в Західній Україні оберталася польська монета. У 1349 році Галицька Русь увійшла до складу Польщі, але як окреме автономне утворення з правом карбування власної монети. Галицькі срібні монети, карбовані з початку 50 років XVI ст. і до 1414-1415 років, дослідники пов'язують зі згадуваннями в тогочасних писемних джерелах «загальновживаними грошима», «грошима руської лічби», «гривні львівської доби», «польські гривні». Утвердження терміну «гріш» на українських землях часто пов'язуються з Польщею та її грошовими засобами. Але сама назва «гріш» мала загальноєвропейське походження, а в Україні первинно пов'язувалась, напевно, з празькими, а не польськими грошима. Назва «гріш» (з лат. - великий) використовувалась в загальноєвропейському масштабі, дала назву цілому періоду - «періоду гроша» в європейському монетному карбуванні. Нові більш срібні монети - гроші прийшли на зміну зміцненим дрібним ден аріям XI - XIII століть, поступово перейняли на себе основне навантаження як лічильні одиниці. Першими реальними «грошовими монетами», з якими познайомилося населення західноукраїнських земель у першій половині XIV століття, були празькі гроші Вацлава II (1300-1305 роки) та Яка Люксембурзького (1310-1346 роки). Ці повноцінні монети швидко пристосувались і до місцевої лічби.

Входження значної частини Чернігово-Сіверщини в 1503-1618 роках до складу Московської держави зумовлювало використання тут російських монет уже з початку XVI століття. Головним засобом обігу серед російських монет були копійки, саме вони становлять абсолютну більшість серед українських знахідок XVII - початку XVIII століття.

До кінця XVIII ст. практично на всій території України оберталися монети Російської імперії. Уперше про Паперові Грошові знаки заговорили в епоху царювання Єлизавети, практичну спробу ввести паперові асигнації здійснили за Петра III, а з'явилися вони лише за Катерини II.

Після створення двоєдиної монархії Австро-Угорщини у 1867 році, до складу якої увійшли західні землі України,- обидві її частини отримали право карбування власної монети, з написами своєю мовою. На угорських монетах знову з'явився герб, країни, увінчаний славнозвісною короною святого Стефана, з погнутим хрестом. До 1392 року грошова система базувалася на форинті, потім з'явилася крона.

Після утворення 18 липня 1917 року Української Народної Республіки Центральна Рада запропонувала в Україні український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі чистого золота (1 доля = 0,044г золота). 1 березня 1918 році Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на І00 шагів і дорівнювала ½ карбованця,

14 листопада 1918 році у Білій Церкві була створена Українська Директорія. А 23 серпня 1919 ропі вийшло розпорядження про встановлення порядку грошового обігу в Україні. Директорія випустила в обіг купюри номіналом у 10, 25, 100, 250 і 1000 карбованців. Окрім них. проваджувався також випуск знаків попередніх зразків. В хаосі громадянської війни, коли на території сучасної України, паралельно знаходилися в обігу царські, радянські, німецькі, австрійські, українські та інші грошові знаки, а влада змінювався хіба не щодня, багато міст України друкували власні цінні папери.

З 1922 ропі в Україні були в обігу радянські гроші, « Більшовицькі тисячки» мали мізерний курс. Це стан о вище спричинило проведення у 1922-1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення радянського червінця (1,6767 г. золота). 1924 році було встановлено курс нового карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти;

У 1947 році була проведена друга радянська реформа. Вона пов'язувалася зі скасуванням карткової системи. Зміст реформи полягав в обміні грошових знаків, що знаходилися в обігу, на нові у співвідношенні 10:1і диференційованій переоцінці грошових накопичень. Наступну реформу в проведено В 1960 році.

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження повноцінної національної валюти. У 1992 році перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді Однак в обіг в Україні з 1992 році було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, український карбованець,або купон-карбованець.

25 серпня 1996 року у засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України « Про грошову реформу в Україні». Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100 тис. карбованців за 1 гривню, 3 2 до 16 вересня 1996 року у готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх.

Починаючи з 2003р. Національний Банк України поступово випускає в обіг купюри, що мають більш сучасний дизайн та посилені ступені захисту. Банкноти надруковані на спеціальному тонованому папері відповідних кольорів, містять захисну стрічку та захисні невидимі при денному світлі волокна.

Виходячи з природи матеріалу, у своїй еволюції гроші поділяються на два види: повноцінні та неповноцінні.

Повноцінні гроші - зливки дорогоцінних металів (золото та срібло) з державним засвідченням їхньої вартості. Слово «монета» в перекладі з лаг. означає - раджу. Номінальна вартість грошей даного виду відповідала їх реальній вартості (вартість золота та срібла). Маючи внутрішню вартість, повноцінні гроші незалежні ні від інших видів багатств, ні від ринкових умов, у яких вони обертаються.

Неповноцінні гроші - це символічні гроші, оскільки вони вироблялися зі зливків малоцінних металів. Вартість зливка, що містить монета, е меншою, ніж вартість, зазначена на монеті. Купівельна спроможність цих грошей визначається винятково ринковими умовами, ари цьому внутрішня вартість неповноцінних грошей Не робить на неї ніякого впливу. Неповноцінні гроші містять у собі всі види постзолотих грошей - паперові й кредитні гроші.

Паперові гроші - це банкноти (банківські білети), які випускає державне казначейство для бюджетних потреб і наділені державою примусовим курсом.

їх вартість визначається тією кількістю товарів і послуг» які можна на них придбати. Банкноти виникли у середні віки і являли собою посвідчення банкіра про те, що він отримав на зберігання певну кількість грошей. У банкноті зазначалася кількість золота, що мала бути повернена власникові за його вимогою. На початку ХХ ст. більшість країн світу припиняє обмін банкнот на золото. Це була ще одна причина випуску паперових грошей, саме через хронічний дефіцит платіжного балансу країни, щоб уникнути витоку золота за кордон, держава була змушена вводити нерозмінні на золото гроші.

Сучасні особливості паперових грошей: набувають представницької вартості в обігу; позбавлені власної вартості.; виконують роль купівельного платіжного засобу.

Кредитні гроші - неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують в обігу на основі кредитних відносин.

Кредитні гроші історично пройшли таку еволюцію: банкноти, чеки, векселі, депозитні та електронні гроші.

Банкноти (банківський білет) - це боргове зобов'язання банку, який обмінювався ні повноцінні гроші (золото) за першої вимоги.

Чек це письмовий наказ власника поточного рахунку банку про виплату визначеної суми грошей пред'явникові чека або про перерахування її ні інший поточний рахунок.

Чек служить засобом одержання готівки в банку, виступає засобом обігу і платежу, а також є знаряддям безготівкових розрахунків.

Вексель - письмове боргове зобов'язання позичальника кредиторам про сплату боргу в призначений строк.

Депозитні гроші - система спеціальних розрахунків між банками на

основі банківських переказів з одного рахунку на інший.

Електронні гроші - гроші, які використовуються їх власниками в електронній системі банківських послуг. Сучасні електронні гроші - це магнітні носії платіжної інформації, які обертаються через, запровадження до сфери розрахунків комп'ютерної техніки й сучасних систем зв'язку,