
- •Практичні заняття
- •Вказівки до виконання завдань
- •Тематика рефератів з теми «Розвиток західноєвропейської теоретико-літературної думки від античності до хх ст.»
- •Тематика рефератів з питань теорії літератури в роботах українських та російських дослідників
- •6. Питання для самоконтролю
- •7. Підсумковий контроль
- •Питання до заліку
- •Іі. Словник (визначення термінів)
- •8. Система оцінювання роботи студентів з дисципліни
- •Відповідність підсумкових триместрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою естs
- •9. Список рекомендованої літератури Картка інформаційного забезпечення дисципліни
- •10. Словник дисципліни
7. Підсумковий контроль
Залік з курсу «Вступ до літературознавства» проводиться в усній формі. Студент мусить 1) відповісти на теоретичне питання, 2) надати термінологічний словник і мати уявлення про його зміст (дати визначення 2-3-х термінів з власного термінологічного словника на вибір викладача), 3) надати конспект першоджерел і мати уявлення про його зміст (питання по першоджерелах).
Відмінне (максимальна кількість балів) виконання усіх видів триместрової роботи передбачає автоматичне отримання заліку. Відповідь на заліку оцінюється у 30 балів.
Питання до заліку
І. Теоретичні питання.
Літературознавство як наука. Комплекс літературознавчих дисциплін.
Художня література як особливий вид мистецтва. Функції літератури.
Мистецтво слова серед інших мистецтв (за класифікацією Лессінга, за рецепторною класифікацією мистецтв, за класифікацією Гейзінги).
Специфіка словесної творчості.
Принципи традиційної класифікації літературних творів на роди і види/жанри.
Лірика та її жанри. Класифікація за різними жанровими ознаками.
Епос та епічні жанри. Принцип жанротворення.
Драма: генезис та основні жанри.
Трагедія і трагічне.
Комедія і комічне.
Драма як літературний жанр.
Міжродові та суміжні утворення (поема, байка, балада, дума, билина).
Тема, проблема, проблематика, художня ідея, тенденція літературного твору. .
Пафос, або тип авторської емоційності. Види пафосу.
Художній конфлікт. Типи конфліктів.
Фабула і сюжет. Співвідношення понять. Різні стадії розгортання сюжету.
Композиція. Сюжетні й позасюжетні елементи композиції.
Поняття художньої мови. Значення цього аспекту для вивчення творів красного письменства.
Тропи та їх основні різновиди.
Поняття стилістичної фігури. Основні класифікації фігур.
Фонічні засоби художньої мови.
Віршування як розгалуження літературознавства. Поняття «ритм», «вірш», «метр».
Рими та її різновиди. Функції рими.
Силабічна й тонічна системи віршування. Визначні чинники.
Силабо-тонічна система віршування: визначні чинники. Основні двоскладові і трискладові метри.
Міжсистемні форми віршування. Верлібр.
Строфа. Функції строфи в поетичному тексті. Різновиди строф.
Літературний процес. Внутрішні чинники його розвитку.
Літературний процес. Зовнішні чинники розвитку літератури (літературні напрями, течії, угрупування тощо).
Стадіальність літературного розвитку. Періодизація за С.С. Аверинцевим.
Індивідуальний стиль письменника (ідіостиль).
Типи художньої творчості: «міметичний» та «неміметичний».
Класицизм у літературі.
Бароко в літературі.
Романтизм у літературі.
Реалізм у літературі. Класичний реалізм. Явище соцреалізму (дискусія навколо нього).
Натуралізм у літературі.
Модернізм і його три стадії розвитку (декаданс, власне модернізм, авангардизм).
Модернізм (у вузькому сенсі слова) і його стильові течі (символізм, імпресіонізм, акмеїзм).
Авангардизм і його стильові течії (футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм).