1. Один раз на квартал, а також при заміні апаратури та регулюванні рейкового кола вимірюється напруга на виходах генераторів, фільтрів і напруга модульованого сигналу на вході колійного приймача. Напруга повинна бути в межах допустимих значень, що вказані в регулювальних таблицях або нормалях. Якщо напруга не відповідає встановленій нормі, негайно вжити заходів щодо визначення причин невідповідності, перевірки правильності включення схеми ТРК та усунення завад від сторонніх джерел. Вимірювання виконують приладами типу Ц4380, Ц4312, В3‑38, В3‑55 у режимі змінного струму.

2. Один раз на квартал, а також при заміні апаратури та регулюванні рейкового кола вимірюється напруга на обмотці колійного реле. Величини допустимих напруг вказані у пункті 3.9.6. Якщо напруга на вході колійного приймача знаходиться в межах встановлених норм, а напруга на обмотках колійного реле не відповідає пункту 3.9.6, то колійний приймач необхідно замінити і передати в РТД для ремонту. Вимірювання виконують приладом типу Ц4380 або Ц4312 у режимі постійного струму.

3. Один раз на квартал, а також при заміні апаратури та регулюванні рейкового кола вимірюється залишкова напруга на вході колійних приймачів при накладанні типового шунта на живильному, релейних кінцях та посередині ТРК. Величина допустимої залишкової напруги зазначена у пункті 3.9.7. Якщо залишкова напруга на колійному приймачі перевищує встановлену норму, то подальша дія автоблокування на перегоні припиняється і негайно вживаються заходи щодо перевірки правильності включення схеми ТРК, усунення завад від сторонніх джерел та регулювання. Вимірювання виконують приладами типу Ц4380, Ц4312, В3‑38 та В3‑55 у режимі змінного струму.

4. Один раз на квартал, а також при заміні апаратури та регулюванні рейкового кола вимірюється залишкова напруга в режимі постійного струму на обмотках основних колійних реле при накладанні типового шунта на живильному, релейних кінцях та посередині ТРК. Величина допустимої залишкової напруги зазначена у пункті 3.9.7. Якщо залишкова напруга перевищує встановлену норму, то колійний приймач необхідно замінити і передати в РТД для ремонту. Вимірювання виконують приладом типу Ц4380 або Ц4312 у режимі постійного струму.

5. Один раз у 6 місяців (весною та восени) вимірюється напруга пульсації (змінна складова) постійного струму на контактах 2-4, 2-61 генераторів типу ГП, ГП3 або на контактах 11‑32, 51-32 генераторів типу ГРЦ4 і ГП4. Величина допустимої напруги пульсації не повинна перевищувати 0,9 В. Якщо напруга пульсації (змінної складової) постійного струму перевищує встановлену норму, то генератор замінюють і направляють в РТД для ремонту. Вимірювання виконують мультиметром типу В7-63 у режимі вимірювання змінного струму з урахуванням пауз (на індикаторі повинен висвічуватися знак «└┘») або мілівольтметром типу В3‑55.

6. Результати вимірювань, виконаних згідно з пунктами 5.1 – 5.4, оформлюють в журналі форми ШУ-64 або картці форми ШУ-62 у таблиці перевірки параметрів рейкових кіл (додаток Е, таблиця Е.1). Результати вимірювань, що виконані згідно з пунктом 5.5, оформлюють в журналі форми ШУ-64 або картці форми ШУ-62 у таблиці перевірки напруги пульсації (додаток Е, таблиця Е.2).

5. Рекомендації з пошуку несправностей в трк при несправжній зайнятості

1. Несправність ТРК, як правило, призводить до його несправжньої зайнятості. При виникненні несправжньої зайнятості рейкового кола необхідно перевірити, чи не виконувалися на ньому які-небудь роботи і лише після цього приступати до пошуку елемента, що відмовив.

2. У процесі пошуку несправності варто враховувати особливість ТРК, яка полягає в тому, що живлення суміжних рейкових кіл може здійснюватися від одного колійного генератора, тобто вони можуть мати спільний живильний кінець. Крім того, колійні приймачі суміжних ТРК можуть включатися в одну сигнальну пару кабелю і утворювати при цьому спільний релейний кінець. Це, в більшості випадків, дозволяє за станом колійних приймачів виявити можливе місце виникнення несправності.

   1. При несправжній зайнятості двох ТРК, що мають спільний живильний кінець, найбільш імовірним місцем несправності є апаратура живильного кінця і кабельна мережа.

   2. При несправжній зайнятості одного з двох ТРК, що мають спільний живильний кінець, найбільш імовірним місцем несправності є рейкова лінія чи апаратура релейного кінця.

   3. При несправжній зайнятості двох суміжних ТРК, що мають різні живильні кінці і спільні релейні кінці, найбільш імовірним місцем несправності є апаратура релейного кінця і кабельна мережа.

   4. При несправжній зайнятості одного з двох суміжних ТРК, що мають різні живильні кінці і спільні релейні кінці, найбільш імовірним місцем несправності є рейкова лінія чи апаратура живильного кінця.

3. Пошук несправності в ТРК при несправжній зайнятості може бути виконано за алгоритмом, який наведено у додатку Ж, рисунок Ж.1. Він являє собою перелік послідовних дій з пошуку несправності. Алгоритм дозволяє максимально скоротити час пошуку елемента, що відмовив.

4. Приклад пошуку несправності.

   1. Припустимо, що під час виникнення несправжньої зайнятості напруга на вході колійного приймача становить 0,1 В (нижче норми). Це вказує на те, що підвищений рівень згасання сигнального струму в колі від генератора до колійного приймача.

   2. Якщо напруга на виході колійного генератора і фільтра такі ж, що й були при виконанні графіка технічного обслуговування при справному ТРК, то це вказує на справність колійного генератора і фільтра.

   3. Якщо напруга на кросі живильного кінця, без відключення кабельної лінії, така ж, що і на виході фільтра, а на кросі релейного кінця така ж, що і на вході колійного приймача, то це вказує на те, що несправність знаходиться поза релейним приміщенням. Коли ж від генератора живиться ще один колійний приймач і його колійне реле знаходиться під струмом, то вимірювань на живильному кінці можна не робити. Висновок про те, що несправність знаходиться поза релейним приміщенням можна зробити після вимірювання на кросі релейного кінця.

   4. Проведення вимірювань напруги на елементах ТРК, що знаходяться поза релейним приміщенням.

Припустимо, що напруга на первинній обмотці колійного трансформатора релейного кінця нижче норми, а напруга на обмотці колійного трансформатора живильного кінця в нормі. У такому випадку несправність слід шукати у рейковій лінії. При подальших вимірюваннях у рейках визначається місце зміни рівня напруги, в якому і є місце несправності. При вимірюваннях поза релейним приміщенням необхідно орієнтуватися на конкретні умови розміщення апаратури. Наприклад, якщо живильний кінець знаходиться ближче до поста ЕЦ, то варто спочатку вимірювати напругу на живильному кінці, а потім на рейках по ходу прямування до релейного кінця.