§ 27 Далекосхідні «тигри»

Слова «тигри», «дракони» часто вживаються для означен­ня Південної Кореї (Республіки Кореї), Тайваню, Таїланду, Сінгапуру (мал. 97). Ці країни продемонстрували світу такі високі темпи свого економічного розвитку, що планета загово­рила про далекосхідне «економічне диво».

Найважливіші дані про країни цієї групи зведено в таблицю 9.

Державний устрій та форми правління. Таїланд є консти­туційною монархією. Інші країни цієї групи — республіки. Главами їх вважаються президенти. Законодавчі органи:

у Таїланді — двопалатна Національна асамблея (Сенат і Палата представників);

У Сінгапурі — однопалатний парламент; У Південній Кореї — однопалатна Національна асамблея; У Тайвані — однопалатні Національні збори. Відносини між Китаєм і Тайванем залишаються напруженими. Китай вважає Тайвань своєю провінцією і не виключає Можливості застосування збройних сил для повернення Тайваню під свій контроль. Уряд Тайваню у свою чергу вважає пекінські власті незаконними, а себе — урядом усього Китаю. Серед політичних сил нинішнього Тайваню спостерігається тенденція до проголошення незалежності Тайваню. Це посилює невдоволення Пекіна.

Природно-ресурсний потенціал. Поверхня території Південної Кореї складається переважно з низьких горбів та широких долин. Біля західного та південного узбереж Жовтого моря знаходяться численні острови. їх щонайменше 3 тисячі Уздовж східного узбережжя пролягають Східно-корейські го­ри. Вони знижуються до хвилястих узбережних рівнин. Най­вища точка країни знаходиться на острові Чеджудо — це гора Халласан (1950 м).

Клімат країни переважно континентальний: зима холод­на й суха, літо вологе й жарке. Січневі температури в Сеулі — від 9 градусів морозу до 0 градусів. Липневі температури ко­ливаються від 21 до 29 градусів тепла. Найчастіше дощі випа­дають протягом червня — вересня. На двох третинах території країни ростуть мішані ліси.

Південна Корея бідна на мінеральні ресурси, є лише чималі запаси вольфраму.

Сінгапур — це одночасно назва острова, річки, міста і дер­жави. Острів Сінгапур відділяється від півострова Малакка вузькою Джохорською протокою, через яку прокладено дам­бу. Довкола головного острова, який простягається з півночі на південь на 22 км, а із заходу на схід на 40 км, розташо­вуються ще півсотні дрібних. Найвища точка країни має висо­ту лише 177 м над рівнем моря.

Найбільшим природним багатством Сінгапуру вважа­ють наявність зручної глибоководної гавані, що знаходиться у південно-східній частині острова.

Клімат у Сінгапурі екваторіальний. Чітко виражених пір року немає. Середньодобові температури протягом року — в межах 21-34 градусів тепла. У середньому буває близько 2500 мм опадів на рік. Сезон дощів припадає на листопад — січень.

Більша частина території Таїланду — низовинні рівнини. Найбільша з них — Менамська — густо заселена й інтенсивно обробляється. На півночі й заході простягаються гори. їх най­вища точка сягає майже 2600 м. Третину площі займає пів­нічно-східне плато заввишки до 300 м.

Клімат країни переважно тропічний мусонний, а на півдні — екваторіальний. Середньомісячні температури на рівнинах становлять 22-29 градусів тепла. Щороку буває 1000-2000 мм опадів. У горах їх кількість зростає до 5000 мм. Сезон дощів припадає на червень — жовтень.

Тропічні ліси займають близько чверті території Таїланду-В узбережних районах зустрічаються тропічні джунглі. Мінеральні багатства країни — свинцеві, цинкові, олов'яні та мідні руди, сурма, вольфрам, марганець, природний газ, лігніти, нафта, сіль, напівкоштовне каміння.

Острів Тайвань має довжину 370 км і ширину 130 км. Ши­рина Формозької (Тайванської) протоки, яка відділяє острів від материка — 130 км у найвужчому місці. Найменша її гли­бина — 8,6 м.

Уздовж осьової лінії острова простягнувся хребет Юймань. Найвища його точка сягає 3997 м. На гори припадає 2/3 тери­торії Тайваню. На заході острова — низовинна заболочена рів­нина. Тут сприятливі умови для вирощування цукрової трос­тини, рису й тропічних фруктів.

На півночі острова клімат субтропічний, на півдні — тро­пічний мусонний. Середні температури січня — 15-20, лип­ня — 27-28 градусів тепла. Опадів буває 1500-5000 мм. Літо на Тайвані (травень — вересень) вологе та жарке, а зима (гру­день — лютий) м'яка й коротка. Часто протягом липня — ве­ресня бувають тайфуни. Трапляються сильні землетруси.

Мінеральні ресурси Тайваню — вапняк, природний газ, мармур, азбест, вугілля, золото, срібло, сірка, нафта, за­лізна руда. Запаси не вважаються багатими.

Населення. У Таїланді тайці (сіамці) становлять 54 % на­селення, лао — 28 % , китайці — 11 %, малайці — 4 %, кхме­ри — 3 %. Серед тайванського населення аборигени — індо­незійці — становлять 2 % , китайці з материка — 14 % , китайці - тайванці — 84 % . Південна Корея є практично однорідною країною з етнічного погляду: 99,9 % її населення — корейці. У Сінгапурі китайців — 77 % населення, решта — малайці (15 %), індійці та шріланкійці — 6 % .

Невіруючі становлять більшість населення Південної Ко­реї (57 %). Релігійне населення розподіляється так: буддисти (19,9 %), протестанти (16,1 %), католики (4,6 %), конфуці­анці (1,2%).

У Таїланді буддизм сповідують 95 %, іслам — 4 % насе­лення.

На Тайвані панівна релігія — буддизм (43 %), даоїстів 21 %, решта — прихильники інших релігій.

У Сінгапурі живуть люди різних віросповідань: буддисти (28,3 %), християни (18,7 %), мусульмани (16 %), даоїсти (13,4%) та ін.

Господарство. Промисловість. Держави регіону нале­жать до так званих нових індустріальних країн. Інколи ще підкреслюють: «першої хвилі».

Невдовзі після Другої світової війни їх економіка поступово стала перетворюватися з аграрної в індустріально-аграрну.

У цих країнах знайшлися політичні сили, які зуміли обмежи­ти корупцію, провести радикальні соціально-економічні ре­форми. Фахівці зазначають, що дані країни свого часу не відгородилися від світового ринку і не побоялися включитися в гостру конкурентну боротьбу з іноземними виробниками як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Індустріалізація регіону призвела до погіршення стану його природного середовища.

Більшість країн регіону бідні на природні ресурси. Але вони довели, що можна бути багатими, працюючи і на привізній сировині. Тільки Таїланд має власну гірничодобувну промисловість. Зокрема, він є другим у світі постачальни-192 ком вольфраму і третім — олова. В інших країнах цієї групи гірничодобувна промисловість істотного значення не має.

Підприємства чорної і кольорової металургії є в Південній Кореї, Таїланді, на Тайвані.

Високого розвитку досягла обробна промисловість екс­портного спрямування — радіоелектронна, електротехнічна, приладобудування, суднобудування, автомобілебудування. Усе це за рахунок дешевої робочої сили, завдяки якій галузь стала конкурентоспроможною на світовому ринку.

Сінгапур посідає друге місце у світі (після СІЛА) за випус­ком пересувних свердловинних платформ для розробки родо­вищ нафти на морському шельфі. Місто Сінгапур — один із центрів нафтопереробки, третій у світі за обсягом виробниц­тва (після Х'юстона і Роттердама). Щороку тут переробляєть­ся понад 20 млн. т сирої нафти. Сінгапур має розвинену воєнну промисловість.

У регіоні розвиваються харчова, текстильна, паперова, цементна, хімічна, фармацевтична галузі промисловості. Здійснюється ремонт залізничних транспортних засобів та суден.

Отже, далекосхідні «тигри» стали справжніми індустрі­альними гігантами з різноманітною промисловістю.

Сільське господарство. Ця галузь економіки розвине­на в усіх країнах регіону. Навіть у Сінгапурі обробляється 20 % території. Це приміські ділянки. Вирощують кокосову пальму, ананаси, прянощі, овочі, фрукти. Займаються птахів­ництвом, рибальством та морським промислом.

У Таїланді обробляється 38 % території. П'ята частина цих площ зрошується. Зберігаються велике поміщицьке зем­леволодіння та дрібне селянське землекористування. Близько половини самодіяльного населення країни зайнято в сільсько­му господарстві.

За збором натурального каучуку Таїланд посідає третє міс­це у світі. Основні культури — рис, кукурудза, просо, бавов­ник, кенаф, джут, цукрова тростина, арахіс, кокосова пальма, касава, ананаси, банани. Населення займається овочівниц­твом, тваринництвом, рибальством, лісозаготівлями, вирощу­ванням шовкопрядів.

На Тайвані обробляється 24 % території країни. Основна культура — рис. Фермерам вдається збирати 2-3 врожаї щоро­ку. За обсягом вирощування камфорного лавру для медичних потреб Тайвань посідає перше місце у світі. Перелік інших культур нагадує таїландський.

У Південній Кореї обробляється більш як 20 % території країни. Половина оброблюваних площ зрошується. Потреба країни у продовольстві повністю забезпечується власним ви­робництвом. Надлишки продукції експортуються. Провідна галузь сільського господарства — рослинництво. Основні культури — рис, соя, бавовник, тютюн, женьшень.

Транспорт. У Південній Кореї протяжність залізниць — близько 7 тис. км, автошляхів — понад 55 тис. км. Тоннаж морського флоту — близько 12 млн. т дедвейту. Для судноплав­ства використовуються річки. Одна з них — Нактонган — суд­ноплавна впродовж 200 миль.

Протяжність тайванських залізниць — 5 тис. км, авто­шляхів — 17 тис. км, таїландських залізниць та автошляхів відповідно — 4 тис. і 70 тис. км. Абсолютна більшість експорт­них та імпортних вантажів проходить через Бангкок.

Залізниці є і в Сінгапурі — їх 38 км, а автошляхів там З тис. км. Сінгапур — один з найбільших портів світу. Тут є та­кож великий міжнародний аеропорт.

Аеропорт світового значення має і таїландська столиця.

Зовнішня торгівля. Туризм. У Сінгапурі основою еконо­міки є здійснення зовнішньоторговельних операцій (передусім реекспорт). Країна — фінансовий центр світового масштабу, великий міжнародний інвестор. Тут регулярно відбуваються світові торговельно-промислові виставки. Основні експорт­ні товари — телерадіоапаратура , оргтехніка, нафтопродукти, орхідеї (квітці надано статусу національної), екзотичні риби. Важливе джерело надходження валюти — іноземний туризм (понад 7 млн. туристів щороку). Імпортується понад 90 % необхідних країні продуктів харчування. Вода для пиття над­ходить водопроводом з Малайзії. У 1995 р. збудовано запасний водопровід з Індонезії.

Південна Корея експортує транспортне обладнання, електротехнічні та електронні вироби, взуття, текстиль,

автомобілі, судна, хімікати, сільськогосподарські продукти. Імпортує продовольство, хімікати (передусім добрива), одяг, продукцію машинобудування, нафту й нафтопродукти.

Тайвань експортує капітал, текстиль, інформаційні тех­нології, електронні вироби, продовольство. Імпортує зброю, метали, сировину, нафту, пиломатеріали.

Головними експортними товарами Таїланду є комп'ю­тери, інтегральні схеми, електросилове обладнання, коштов­не каміння, текстиль, каучук, руди олова та інших металів, сільськогосподарська продукція. Імпортується продукція машинобудування, нафта й нафтопродукти, промислові вироби.

Важливим джерелом валютних надходжень країн регіону є міжнародний туризм. Він щороку збагачує казну цих держав більш як на 7 млрд. доларів СІЛА (мал. 98).

Найтісніші економічні зв'язки країни регіону підтриму­ють із СІЛА, Японією, Китаєм, країнами Європейського Сою­зу та між собою.

Республіка Корея визнала Україну ЗО грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановле­но 10 лютого 1992 р. Посольство Республіки Кореї функ­ціонує в Києві з грудня 1992 р. Ця країна вдвічі більше експортує до України, ніж імпортує з неї. Королівство Таїланд визнало незалежну Україну 26 грудня 1991 р., а 6 травня 1992 р. було встановлено диплома­тичні відносини між нашими країнами. Україна вдвічі більше експортує до Таїланду (машини, продукція хімічної промисловості), ніж імпортує з цієї країни (сільсько­господарська продукція, натуральний каучук). Республіка Сінгапур визнала Україну 2 січня 1992 р. Дипломатичні відносини встановлено 31 березня 1992 р. Український експорт (напівфабрикати чорних металів значно перевищує імпорт (машини й обладнання).

Запитання і завдання

1. Яка країна з далекосхідних «тигрів» є конституційною монархією?

1. Які стосунки між Китаєм і Тайванем?

2. Назвіть країну даного регіону, в якій китайці становлять більшість населення.

2. В якій країні регіону переважають невіруючі люди?

3. Які галузі експортного спрямування характерні для дале­косхідних «тигрів»?

4. Яке місце за виробництвом натурального каучуку посідає Таїланд?

5. Назвіть країну регіону, яка є великим міжнародним інве­стором.

6. За додатком 18 визначте роль освіти в конкурентоспро­можності країн регіону.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ТК (тестовий контроль)

1. Річки Азії належать до басейнів такої кількості океанів: а) чотирьох; б) трьох; в) двох.

2. До абсолютних монархій Азії належать

а) Японія; б) Саудівська Аравія; в) Кувейт; г) В'єтнам.

3. До Південно-Східної Азії належать:

а) Афганістан; б) Шрі-Ланка; в) М'янма; г) Лаос.

4. Природно-ресурсний потенціал Японії для господарського роз­ витку є:

а) достатнім; б) недостатнім; в) в основному достатнім.

5. До панівних релігій Японії належать:

а) синтоїзм; б) християнство; в) іудаїзм; г) буддизм.

6. Найрозвинутішою галуззю промисловості Японії є:

а) легка промисловість; б) машинобудування; в) харчова промис­ловість.

7. Виберіть правильні твердження:

а) Японія посідає перше місце у світі за обсягом ВНП; б) Японія щороку випускає найбільше автомобілів у світі; в) площа Японії — понад 1,5 млн. км²; г) найважливішою зерновою культурою Японії є рис.

8. До міст центрального підпорядкування Китаю належать: а) Харбін; б) Пекін; в) Шанхай; г) Ченду.

9. Частка залісненої території Китаю становить: а) 50 %; б) 16%; в) 8 %.

10. Більша частина населення Китаю живе в:

а) селах; б) невеликих містах; в) містах-мільйонерах.

11. Основну частину електроенергії в Китаї виробляють на електрос­танціях:

а) гідравлічних; б) теплових; в) атомних.

12. У Китаї зрошується орних земель: а) 50 %; б) 80 %; в) 20 %.

12. Виберіть правильні твердження:

а) Індія є федеративною державою; б) клімат Індії переважно тро­пічний; в) Індія бідна на корисні копалини; г) більшість населення Індії живе в містах.

14. У структурі ВНП Індії частка сільського і лісового господарства:

а) менша частки промисловості; б) дорівнює їй; в) перевищує ча­стку промисловості.

15. Індія належить до найбільших у світі виробників: а) картоплі; б) чаю; в) льону; г) цукрової тростини.

15. Індія визнала незалежну Україну:

а) 17 січня 1992 р.; б) 15 травня 1996 р.; в) 26 грудня 1991 р.