Регіональна географія

Населення. В регіоні живе близько 400 млн чол. Найбіль­шими за людністю державами є Росія, Туреччина, Україна, Польща, Румунія і Казахстан. Населення розміщене дуже нерівномірно. В Чехії густота населення близько 140 чол. на 1 км², а в Казахстані й Росії лише 6 і 9 чоловік відповідно.

Господарство країн регіону. У рівнях розвитку господар­ства країн регіону спостерігаються великі відмінності. Найрозвинутішими країнами є Словенія, Чехія, Угорщина і Кіпр. Середній рівень розвитку економіки характерний для країн Балтії, для Польщі, Туреччини, Румунії, Болгарії. Низькі рівні розвитку економік мають Росія, Білорусь, Україна, Мол­дова, Сербія і Македонія.

Промисловість. Більшість країн колишнього соціалі­стичного табору в минулому віддавала перевагу важкому машинобудуванню та хімічній промисловості. Нині, особливо в країнах — колишніх республіках СРСР, ці галузі перебувають у кризовому стані. Це ж саме стосується вугільної промисловості й деяких інших гірничодобувних галузей. Країни Цент­ральної Європи і Балтії, змінивши структуру промисловості за європейськими стандартами та переорієнтувавши зовнішні зв'язки, почали швидко розвивати високотехнологічні галузі машинобудування, хімічної, фармацевтичної, парфюмерно-косметичної промисловості.

Завдання

За картами атласу знайдіть основні промислові райони країн даного регіону.

Сільське господарство. Найінтенсивніше сільське господарство з переважанням тваринництва склалося в Словенії, Чехії, Угорщині та країнах Балтії. В інших країнах, особливо в колишніх республіках СРСР, у сільськогосподарському виробництві панують екстенсивні методи його ведення. Агропромислова сфера в Росії та орієнтованих на неї країнах перебуває в глибокій кризі.

Транспорт. Регіон має розгалужену транспортну мережу. У напрямку із заходу на схід її густота рідшає, а якість Доріг і рівень транспортних послуг знижуються. В західній і східній частинах регіону різною є і ширина залізничних колій. Це створює додаткові труднощі у перевезенні людей і ван­тажів. Дуже велика різниця між Центральною і Східною Європою в густоті й особливо якості автомобільних доріг. Найгірші вони в євразійських Росії та Казахстані. В багатьох країнах, які мають вихід до морів (Польща, Україна, Румунія, Туреччина, Росія) розвивається морський транспорт. Великі перспективи має авіаційний транспорт (мал. 66).

Серед країн регіону знаходяться найбільші зовнішньоекономічні партнери України — Росія, Польща, Казахстан, Туреччина. В Україні є реальні можливості розширення зв'язків з країнами Балтії, з Болгарією, Румунією, Словаччиною та іншими державами.

Запитання і завдання

1. Знайдіть на карті країни даного регіону. Назвіть чинни­ки, які їх об'єднують і роз'єднують.

2. В якій частині світу знаходиться основна територія євра­зійських держав?

3. Яку орієнтацію в економічному і політичному розвитку обрали країни регіону після розпаду СРСР і соціалістич­ного табору?

4. Які наслідки орієнтації країн регіону на ЄС і НАТО, на СНД і Ташкентський пакт?

5. У чому принципові відмінності ЄС і СНД?

6. Чому бідні на природні ресурси країни регіону стали еко­номічно набагато заможнішими за найбагатші у світі на корисні копалини Росію, Україну і Казахстан?

7. Назвіть країни регіону з найбільшою кількістю насе­лення.

8. Які територіальні особливості розвитку транспорту в регіоні?

9. Обґрунтуйте принципову можливість чи неможливість входження Росії до ЄС.

10.3а «німою» політичною картою на першому форзаці підручника знайдіть Естонію, Словаччину, Болгарію і Польщу.

Державний устрій та форма правління. Російська Федера­ція (Росія) — федеративна республіка. Суб'єктами федерації є: республіки (21), краї (6), автономна область (1), області (49), автономні округи (10), міста федерального значення: Москва і Санкт-Петербург (мал. 67). Глава держави — президент. Зако­нодавчий орган — Федеральні збори (складаються з Держав­ної Думи і Ради Федерації).

Природно-ресурсний потенціал. Росія розкинулася в 11 го­динних поясах, охопивши 160° довготи — це майже половина шляху довкола земної кулі. Із заходу на схід країна простяг­лася майже на 10 тис. км, а з півночі на південь — більш як на 4 тис. км. Росія — найбільша за територією держава світу.

Більша частина європейської території Росії розташована в межах Східноєвропейської рівнини. На півдні російською територією є північні схили Кавказу. На північному заході лежать гори Хібіни.

На схід від Уральських гір простяглася неосяжна Західно­сибірська рівнина. Між річками Єнісей та Лена розташоване Середньосибірське плоскогір'я, а між Леною і Тихим океаном — хребти й нагір'я Північно-Східної Азії. Отже, країну склада­ють три основні регіони: Європейська Росія, Сибір, Далекий Схід, у її межах знаходяться такі географічні зони: арктична пустеля, тундра, лісотундра, лісова, лісостеп, степ, напівпус­теля (мал. 68).

По території Росії протікають великі річки: Волга (най­більша в Європі), Об, Єнісей, Лена, Амур. Є великі озера — Каспійське (найбільше у світі), Байкал (найглибше у світі), Ладозьке, Онезьке, Таймир, а всього в Росії понад 20 тис. озер. Країну омивають води морів трьох океанів планети — Північного Льодовитого (його ще називають Арктичним), Атлан­тичного і Тихого.

Ліси займають понад 2/5 території Росії. Найбільше їх в азійській частині країни. У сибірській тайзі зосереджена по­ловина м'якої деревини всього світу (ялина, кедр, смерека). Степові та лісостепові райони є найефективнішими для ве­дення сільського господарства.

Клімат Росії змінюється від морського на крайньому північному заході (якого досягає тепла течія Гольфстрім) до різкоконтинентального в Сибіру та мусонного на Далекому Сході. Половина країни вкрита снігом півроку, а то й довше. Високі гори на півдні Росії та в Центральній Азії перешко­джають проникненню теплих повітряних мас з Індійського океану. Взимку Північний Льодовитий океан зумовлює хо­лодну зиму в північних регіонах Росії. Атлантика в основному впливає на клімат європейської частини.

Середні температури січня коливаються в діапазоні 0-50 гра­дусів морозу, липня — 1-25 градусів тепла. У Москві середні температури січня — 10-12 градусів морозу, липня — 16-18 градусів тепла.

Найхолоднішим регіоном є північний схід Сибіру. Саме там знаходяться «полюси холоду» — Верхоянськ та Оймякон, де бувають морози до 71 °С. Влітку ж у Верхоянську зареєстро­вано температуру 37 градусів тепла. Отже, коливання темпе­ратури становить 108 градусів!

Опадів буває від 150 до 2000 мм, у середньому 500-750 мм на рік. У багатьох місцевостях Сибіру та Далекого Сходу трап­ляється багаторічна мерзлота.

Росія багата на мінеральні ресурси —вугілля, залізну руду, золото, платину, мідь та інші метали, алмази.

У Сибірі знаходяться одні з найбільших у світі родовищ нафти і газу (мал. 69).

Населення. Росія за чисельністю населення посідає шосте місце у світі. Населяють країну понад 100 націй і народностей. Серед етнічних груп більшість — росіяни (82 %). На території Далекого Сходу, Кубані, Західного Сибіру проживають досить компактно українці (3 %).

Більшість віруючих — християни (в основному право­славні), решта — мусульмани, іудаїсти, буддисти та ін.

Дві третини населення країни зайнято у виробничій сфері.

Жителі Росії нерівномірно розселені по її території. Зде­більшого вони проживають у європейській частині, де середня густота сягає 50-100 чол. на 1 км². Мало заселені північні регіони Сибіру та Далекого Сходу. 74 % населення проживає в містах. У Росії нараховується 11 міст-мільйонерів.

У зв'язку з перебудовою економіки чимала частина насе­лення відчуває значні соціальні потрясіння: безробіття, падін­ня життєвого рівня. Щороку кількість померлих перевищує кількість народжених майже на 1 млн чол.

Північний, Північно-Західний, Центральний, Волго-В'ятськй, Центрально-Чорноземний, Поволзький, Північнокавказький, Уральський, Західносибірський, Східносибірський, Далекосхідний, Калінінградська область.

Росія має потужну гірничодобувну промисловість. Нафти добувають понад 350 млн т (головним чином у Західному Сибіру та в басейні між Волгою і Уралом), природного газу — понад 600 млрд м³; вугілля — більш як 300 млн т (Кузнецький, Печорський, Кансько-Ачинський, Південно-якутський та інші басейни), залізної руди — близько 80 млн т (Курська магнітна аномалія, Урал, Західний Сибір). Видобувають та- _ кож марганець, нікель, платину, мідь, золото, цинк, олово, .. свинець тощо.

Країна виробляє близько 1 трлн кВт • год електроенергії. Поряд з численними ТЕС діє декілька потужних гідроенерге­тичних каскадів на Волзі, Камі, Ангарі, Єнісеї.

Російська чорна металургія — одна з найпотужніших у світі: сталі виплавляється близько 60 млн т, чавуну — понад 40 млн т. Центрами чорної металургії є Магнітогорськ, Челябінськ, Ниж­ній Тагіл, Новокузнецьк, Череповець, Липецьк та ін. (мал. 70).

Найбільші підприємства кольорової металургії зосеред­жені в Норильську, Красноярську, Іркутську. В Якутії добу­вають алмази.

Розвинене і різногалузеве машинобудування (Москва, Санкт-Петербург, Урал, Поволжя, Західний Сибір).

Лісова промисловість концентрується переважно в пів­нічних та східних районах.

Добре розвинені індустрія будматеріалів, легка (зокрема, текстильна) та харчова промисловість.

Сільське господарство. У сільському господарстві використовується понад 2,2 млн км² території країни.

За картами атласу випишіть міста-мільйонери Росії. Використовуючи текст підручника і карти атласу, ви­значте й запишіть у зошит особливості економіко-географічного положення Росії.

Господарство. Після розпаду Радянського Союзу шлях Росії до ринкової економіки був складним і суперечливим-Гострі проблеми в економічному розвитку існують і нині.

Промисловість. Росія є індустріально-аграрною держа­вою. На її території виділяють 12 великих економічних районів

приблизно 13 % від загальної площі Росії. Невелика частка сільськогосподарських угідь пояснюється тими фізико-гео­графічними особливостями, про які ви вже знаєте.

У структурі сільськогосподарських угідь орні землі посі­дають чільне місце — 60 %. 4/5 цих земель знаходиться у Центральному, Центрально-Чорноземному, Поволзькому Північнокавказькому та Західносибірському економічних районах. Вартість товарної продукції тваринництва пере­вищує відповідну вартість рослинництва. Основними сільсь­когосподарськими культурами Росії є зернові (озимі та ярі), цукровий буряк, соняшник, картопля, льон.

Пшеницю переважно вирощують у Поволжі, на Північно­му Кавказі, в Західному Сибіру, на Уралі та в Центрально-Чорноземному районі. Льон не любить спеки, але любить во­логу, тому його вирощують у Північно-Західному та Цент­ральному районах. Соняшник добре росте в Поволжі, на Північному Кавказі, в Центрально-Чорноземному районі. Са­ме в цьому районі пролягає межа «цукрового поясу», який починається ще в Україні.

У сільському господарстві Росії інтенсивно застосовується меліорація — осушення зволожених та зрошення посушливих земель. їх площа — близько 6 млн га. В основному вони зосе­реджені в Поволжі та на Північному Кавказі.

Росія, з огляду на безмежні простори, релігійні чинники тощо, має різно-галузеве тваринництво. Великої рогатої худоби — близько 50 млн, свиней — близько ЗО млн, овець і кіз — понад 40 млн голів. У тундрі й лісотундрі розводять оленів. Розвинуте птахівництво.

ЗАВДАННЯ

Рибу виловлюють як у внутрішніх водоймах, так і у відкритому морі. Розводять тутовий шовкопряд.

Н анесіть на контурну карту райони сільськогосподарсь­кої спеціалізації Росії, використовуючи текст підручника та карту атласу.

Транспорт. Довжина залізниць Росії становить близько 90 тис. км. Для величезної країни це не так уже й багато. Автошляхів з твердим покриттям Росія має понад 700 тис. км» магістральних трубопроводів — понад 200 тис. км, а внутрішніх водних шляхів — понад 100 тис. км. За довжиною трубопроводів Росія поступається лише СІЛА. Росія має досить потужний морський торговельний флот — сьомий за розмірами у світі. Найбільші порти — Санкт-Петербург (мал. 71) і Калінінград (Балтійське море), Ваніно (Японське море), Новоросійськ (Чорне море), Мурманськ (Баренцеве море). Загальна кількість морських портів — 39, серед них великих — 11. Більшість морських суден Росії має вік понад 10 років. Відсутні газовози. Мало кранів, універсальних су­ден, рефрижераторів.

Розвинений авіатранспорт, який працює як на внутріш­ніх, так і на зовнішніх лініях. Велике значення авіатранспорт має для зв'язку з важкодоступними районами Півночі й Сибіру.