§ 14 Загальна економіко-географічна характеристика регіону Склад регіону та його економіко-географічне положення.

Загальна площа цієї частини Європи — близько 3,7 млн км². Тут виділяють такі три великі райони: 1) Північна Європа (Іс­ландія, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія); 2) Середня Єв­ропа (Німеччина, Великобританія, Франція, Бельгія, Нідер­ланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн, Ірлан­дія); 3) Південна Європа (Італія, Іспанія, Португалія, Андорра, Ватикан, Мальта, Монако, Сан-Марино, Греція).

Ще недавно вважалося, що до Західної Європи належать ті держави, які не входили до складу так званого соціалістич­ного табору. Нині у поняття «Європа» закладається дещо ін­ший зміст. До Західної Європи все частіше починають відно­сити територію, зайняту країнами Європейського Союзу, яка швидко розширюється. Україна, Білорусь і Молдова потрап­ляють до своєрідної «буферної зони» між євразійською Росією і об'єднаною Європою.

Природні умови і ресурси. Рельєф Західної Європи доволі складний. Рівнини й низовини чергуються з високими горами і середньогір'ям. Значна частина Нідерландів лежить нижче рівня моря і відгороджена від нього дамбами. В Ісландії та Се­редземномор'ї поширене явище вулканізму. На заході регіону клімат помірний морський, а на сході — помірно континен­тальний. На північних островах клімат арктичний і субарк­тичний. Південна частина Західної Європи лежить у зоні се­редземноморського клімату. Оцінюючи природнокліматич­ні умови Європи загалом, їх, очевидно, не можна вважати

ідеальними, але ці умови є цілком задовільними для госпо­дарської діяльності.

Європа багата на природні ресурси; розміщені вони не­рівномірно. Є нафта, газ, вугілля, руди чорних металів, гідро­ресурси, ліси, родючі землі тощо.

Населення. У Західній Європі мешкає понад 400 млн жи­телів. Це одна тринадцята населення планети.

Упродовж кількох століть Європа була осередком міграції населення до інших частин земної кулі. Тепер, навпаки, до Європи прибувають вихідці з інших регіонів. Нині у Західній Європі налічується 12-13 млн лише іноземних робітників.

Більшість європейських народів належить до індоєвро­пейської мовної сім'ї. Поряд з мононаціональними, у Європі є також країни зі строкатим національним складом. Європі притаманний найвищий на планеті рівень урбанізації: у міс­тах проживає понад 70 % населення. Загальні особливості релігійного складу населення такі: на півночі переважає про­тестантство, а на півдні — католицизм. У центрі Європи като­лицизм і протестантство збалансовані, а на сході переважає православна віра.

Господарство. Більшість держав регіону належать до роз­винених. Найвищого економічного розвитку досягли країни, що входять до «сімки» найрозвиненіших країн світу, — Німеч­чина, Великобританія, Франція та Італія. Господарство Захід­ної Європи на сучасному етапі орієнтується на випуск масової продукції середнього рівня складності: автомобілів, верстатів, морських суден, виробів електротехніки, а також іншої високотехнологічної продукції.

Промисловість. Третина промислової продукції Захід­ної Європи та 2/3 її експорту припадає на машинобудування.

Високим розвитком відзначається автомобілебудування. За­хідна Європа є також найбільшим у світі виробником верста­тів, оптики, металомістких машин і конструкцій тощо. Малі країни Західної Європи за рівнем використання досягнень НТП нерідко випереджають великі.

Хімічна промисловість за своїм значенням посідає у За­хідній Європі друге місце після машинобудування. Галузь тя­жіє до районів добування нафти або до місць її надходження (ФРН, Великобританія, Франція, Італія).

У виробництві електроенергії переважають теплові станції, їх розміщення орієнтується на джерела вугілля та привізного палива. Важливу роль у деяких країнах відіграє

атомна енергетика. Чорна металургія орієнтується на басейни вугілля і залізної руди та на імпортовану сировину й паливо (ФРН, Франція, Великобританія, Італія).

Алюмінієва промисловість тяжіє до джерел електроенер­гії (Норвегія, Німеччина, Швеція), а також запасів сировини (Франція, Італія).

Розміщення підприємств мідної промисловості пов'язане із ввозом сировини з країн, що розвиваються. Лісова промис­ловість розвинена у країнах, багатих на ліси (скандинавські та альпійські країни).

Легка промисловість Західної Європи традиційно добре розвинена. У Великобританії, Італії, Франції є старі текстиль­ні райони, а в Португалії виникли нові.

У Західній Європі налічується близько 100 промислових районів. У старих промислових районах переважають базові галузі. Прикладом може бути Рур (мал. 50). Немало в Західній Європі й відносно відсталих районів, населення яких займається переважно сільським господарстом. Це південь Італії, захід Франції, центр Іспанії та Португалії. переважає інтенсивне молочне тваринництво. У другому, крім розведення великої рогатої худоби, важливу роль відіграють свинарство, птахівництво та рослинництво. У південно-європейському типі рослинництво переважає гірськопасовищне тва­ринництво.

Транспорт. Західна Європа — регіон високорозвиненого автотранспорту. Західноєвропейця неможливо уявити без автомобіля. Проте залізничний транспорт усе ще основний за обсягом перевезень. Добре розвинений і річковий транс­порт. З Північного моря можна потрапити до Чорного моря річками Рейн, Майн, Дунай. Роль морського транспорту ве­лика й досі, особливо в острівних та напівострівних державах. У Великобританії він забезпечує 90 % вантажообігу. Регіон має густу мережу повітряних ліній та трубопроводів.

Країни Західної Європи доволі різні за своїми розмірами, чисельністю населення та рівнем життя. Найбагатшими є Люк­сембург, Швейцарія і Ліхтенштейн: кожна з цих країн має ВНП 40 тис доларів США на душу населення. Цікаво, що всі ці держави невеликі за площею, населенням, майже не мають корисних копалин і навіть безпосереднього виходу до моря.

Від 23 до 27 тис. доларів США на душу населення стано­вить ВНП в інших країнах Західної Європи (Бельгія, Нідер­ланди, Німеччина, Франція, Ірландія, Австрія, Фінляндія, Італія).

Лише у південній частині Західної Європи є країни, які мають ВНП на душу населення менший 20 тис. доларів США. Це Греція (15 тис), Іспанія (19 тис.) і Португалія (17 тис). Для порівняння: в Україні цей показник —близько 1200 до­ларів США (2000 р.).

Державний устрій та форма правління. Федеративна Рес­публіка Німеччина (ФРН) — федерація у складі 16 земель (мал. 51). Глава держави — федеральний президент, який ви­конує представницькі функції. Глава уряду — федеральний канцлер — є першою особою в країні. Законодавчий орган — бундестаг. Органи представництва земель — бундесрати. Ні­меччина — четверта за обсягом ВНП країна світу.

Природно-ресурсний потенціал. Північна частина Німеччини, через яку протікають Везер, Ельба та інші річки, роз­міщена на Північноєвропейській рівнині. Цю частину рівнини часто ще називають Північно-німецькою низовиною. Це — край річок і озер. На південь від низовини — височини та середньовисотні гори. У басейні Рейну знаходиться один з най­кращих у Європі районів виноградарства. На схід від басейну простягаються моренні горби з досить родючими ґрунтами.

Понад чверть території Німеччини займають ліси. Ко­лись їх було значно більше. У багатьох німецьких географіч­них назвах зустрічаємо слово «вальд», тобто «ліс». На півдні середньо-німецькі височини переходять у Центральні Альпи; їх ще називають Баварськими Альпами. Найвища гора Цюг-шпітце досягає майже трикілометрової позначки (2962 м). На заході Німеччини знаходиться Рурський кам'яновугіль­ний басейн, а на сході містяться великі родовища лігнітів. Шварцвальд та Швабська Юра багаті на соснові ліси й такі мінерали, як поташ, сіль таін.

У Баварії, розташованій на півдні країни, у рельєфі пере­важають височини та низькі гори. Тут поширені альпійські пасовища та озера. На сході Баварії — глибока долина річки Дунай.

Клімат Німеччини помірний, перехідний від морського до континентального. Найбільше відчувається вплив океану на клімат північно-західної частини країни. Зима тут м'яка і вітряна. На рівнинах середні температури січня — від 0 до З градусів тепла. У гірських місцевостях січень холодніший, там середньомісячна температура становить 5 градусів морозу. Середня температура липня — на рівнинах 16-20, а в горах — 12-14 градусів тепла. Середньорічна кількість опадів 500-800 мм. У горах, зрозуміло, показник вищий — до 1000 мм. Отже, природнокліматичні умови Німеччини цілком задовільні для ведення господарської діяльності й комфортного життя її

мешканців. Населення. За кількістю жителів Німеччина посідає в Європі перше місце. Більшість населення проживає в містах і працює в різних галузях промисловості. Найбільшими міста­ми є Ессен, Франкфурт, Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн. По­чинаючи з 50-х років XX ст. до Німеччини в пошуках роботи емігрувало багато турків, італійців, вихідців з колишньої Юго­славії. Після цього етнічний склад населення набув такого ви­гляду: німці — 93,2 %, турки — 2,3 %, югослави — 0,9 %, італійці — 0,8 %. У Німеччині більшість населення — віруючі. У південній Німеччині переважають католики, у північ­ній — протестанти.

Господарство. Німеччина є високорозвиненою країною з ринковою економікою. Возз'єднання обох Німеччин, яке від­булося в жовтні 1990 р., та пов'язані з ним значні затрати на реструктуризацію економіки колишньої Німецької Демокра­тичної Республіки не підірвали міць єдиної країни, хоча дещо затримали її розвиток.

Промисловість. За видобутком бурого вугілля ФРН посі­дає перше місце у світі. Добувають також кам'яне вугілля, наф­ту, природний газ, поліметалеві руди, калійну та кухонну сіль.

Основним виробником електроенергії є теплові електро­станції. Атомні електростанції забезпечували свого часу чверть її виробництва. У ФРН прийнято рішення про ліквіда­цію ядерної енергетики, і через кілька десятиліть її не стане.

У Німеччині добре розвинені чорна і кольорова металургія та машинобудування. Випускають верстати, електротехнічні та радіоелектронні вироби, прилади, автомобілі, судна. Якість німецьких автомобілів найкраща в світі. Автомобільні фірми, які випускають автомобілі марок «Фольксваген», «Ауді», «Опель», «Мерседес», «Порше», відомі в усіх куточках плане­ти (мал. 52).

Здавна Німеччина має розвинену хімічну промисловість. Згодом у неї з'явилася і нафтохімія, яка в основному працює на привізній сировині.

Високого розвитку досягли деревообробна, легка, харчова та інші галузі промисловості.

ЗАВДАННЯ

За економічною картою атласу визначте центри хіміч­ної і нафтохімічної промисловості, приладобудування, суднобудування, автомобілебудування, деревообробної та легкої промисловості Німеччини.

Економіка Німеччини — це ЗО % економіки Європейсько­го Союзу. Великими промисловими центрами ФРН є Гамбург, Берлін, а промисловими районами — долина Рейну, узбереж­жя Балтійського і Північного морів, земля Баварія.

Сільське господарство. Традиційно Німеччина вва­жається країною, жителі якої люблять вдосталь і смачно по­їсти. Тому країна приділяє значну увагу виробництву продо­вольства і має інтенсивне сільське господарство. Тваринниц­тво відіграє в ньому провідну роль. Основна його спеціаліза­ція — свинарство та розведення великої рогатої худоби молоч­ного напрямку.

Продукцією рослинництва є зерно (пшениця, ячмінь та ін.), цукрові буряки, картопля. Середня врожайність зерно­вих — близько 65 ц/га. Німеччина славиться своїм пивоварін­ням. Основою цього виробництва є ячмінь і хміль. Відома країна і своїм виноробством. Найбільшого розвит­ку воно набуло в долинах річок Рейну та Мозелю.

До землі німці ставляться дбайливо. Охайність німецьких нив можна помітити навіть з літака, коли він пролітає над тери­торією цієї країни. Під час Великої Вітчизняної війни німці на окупованій ними Україні знімали поблизу залізниць родючий шар чорнозему, транспортували його до себе і розкидали на полях як добриво.

Сільське господарство задовольняє потреби свого населен­ня в продуктах харчування більш як на 90 %.

Рибу виловлюють переважно в Північному та Балтійсько­му морях.

Транспорт. У Німеччині добре розвинені всі види транс­порту (мал. 53). Довжина залізничної мережі становить понад 90 тис. км (федеральні залізниці перебувають у власності дер­жави, їх протяжність — близько 41 тис. км), автодоріг —при­близно 500 тис. км. Німеччина — велика морська держава. Тоннаж її морського флоту наближається до 6 млн т дедвейту (дедвейт — це повна вантажопідйомність судна). Головні порти: Гамбург, Бремен, Бремергафен, Вільгельмсгафен, Росток. Розвинений і трубопровідний транспорт. Повітряне сполучення встановлено з усіма частинами світу. Величезним аеропортом світового значення є Франкфурт-на-Майні.

Використовуючи карти атласу, визначте найбільші транспортні вузли Німеччини. У чому їх господарське значення?

Зовнішня торгівля. Туризм. Німеччина експортує маши­ни, обладнання, хімічні продукти, вироби легкої промисловості, продукцію деревообробної промисловості та радіоелектроніки, продовольство, оптику. Імпортує вироби промислово­го призначення, продукцію машинобудування, продовольство та напої, транспортне обладнання, паливо та інші товари. Ос­новними зовнішньоторговельними партнерами є країни Євро­пейського Союзу, а також США та Росія.

ТЕМА ДЛЯ ДИСКУСІЇ

Чому багато колишніх соціалістичних країн Європи обрали собі за взірець Німеччину, а, скажімо, не Росію, Казахстан чи Грузію?

Розвинений у Німеччині і міжнародний туризм (15 млн туристів щороку). Основні потоки іноземних туристів прий­має південь країни.

Федеративна Республіка Німеччина визнала Україну як незалежну державу 26 грудня 1991 р., а вже 17 січня 1992 р. було встановлено дипломатичні відносини між нашими країнами. ФРН належить до найбільших торговельних партнерів України. В окремі роки зовнішньоторговель­ний оборот між обома країнами наближався до 2 млрд до­ларів США. Зовнішньоторговельний баланс України з Німеччиною від'ємний, бо Україна набагато більше то­варів вивозить із ФРН, ніж поставляє до цієї країни.

Запитання і завдання

1. Який державний устрій має Німеччина?

2. На які природні ресурси багата ФРН?

3. Що ви можете сказати про особливості населення цієї країни?

4. Назвіть основні галузі спеціалізації ФРН. Чому ви так вважаєте?

5. Які сільськогосподарські культури для ФРН є визначаль­ними? Чому?

Державний устрій та форма правління. Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії (мал. 54) складається з таких чотирьох історичних провінцій: Англія (39 графств, 6 метрополітенських графств і Великий Лондон), Уельс (8 графств), Шотландія (9 районів і острівна тери­торія), Північна Ірландія (26 дистриктів — округів). Особливий режим існує щодо острова Мен та Нормандських ост­ровів. Країна контролює 15 залежних територій, переважно дрібних островів. Крім того, вона очолює так звану Співдружність держав, до якої входять 50 її колишніх колоній і домініонів.

Великобританія — конституційна монархія. Глава держави — король (королева). З 1952 р. на престолі — Єлизавета II (народилась у 1926 р.). Законодавчий орган — двопалатний парламент: Палата лордів та Палата громад (мал. 55). Великобританія — сьома за обсягом ВНП країна світу.

Природно-ресурсний потенціал. У Великобританії немає жодного місця, яке було б віддалене від моря чи океану більше ніж на 100 миль (160 км). На півночі та заході переважає гірський рельєф, на півдні та південному сході — горбисті рівнини. Клімат помірний, океанічний, вологий. Середні температури січня — від 2 до 7, липня — від 11 до 17 градусів тепла. Вітри з північного заходу приносять дощі, а північні зумовлюють суху і холодну погоду. Найбільше опадів буває в західних регіонах — до 3000 мм на рік. На південному сході їх значно менше — 650-700 мм на рік. Опади впродовж року випадають рівномірно. Трава завжди зелена і добре росте. Основні річки — Темза (найповноводніша), Северн (найдовша), Трент, Мерсі, Клайд. Багато річок каналізовано, тобто їх русла спрямлено, збудовано шлюзи. Річки мало використовуються з транспортною метою, головне їхнє призначення — рекреаційне. На річках багато великих човнів і барж, що використовуються як мобільні дачі.

Великобританія має вигідне географічне положення, багаті запаси кам'яного вугілля, нафти, природного газу, залізної руди, цинку, олова, свинцю.

вугілля становить понад 80 млн т на рік. У минулому цей показник був ще вищим. Добування нафти з-під дна Північного моря ще недавно досягало 100 млн т, але нині спостерігається тенденція до зниження видобутку. Природного газу щороку добувають понад 55 млрд м³.

Електрична енергія в основному виробляється на теплових електростанціях. Добре розвинена чорна і кольорова металургія (зокрема, виробництво алюмінію).

Провідною галуззю промисловості Великобританії вважається машинобудування: авіа- і ракетобудування, авто- і суднобудівна промисловість, тракторо- і верстатобудування. Розвинута нафтопереробка. Хімічна промисловість виробляє різноманітну продукцію: пластмаси, синтетичний каучук, сірчану кислоту, мінеральні добрива, синтетичні смоли. Добре розвинені текстильна і харчова галузі промисловості.

Населення. Найчисленніша група — англійці (82 %), далі йдуть шотландці, валлійці (уельсці) та ірландці. Близько 4/5 усього населення проживає в Англії. Більшість населення мешкає і працює в містах. Найпоширеніші релігії — англіканська (її сповідує 50 % населення країни) та католицька (13 % )•

Господарство. Промисловість. Великобританія < високорозвинена індустріальна країна. Сільське господарство Великобританії ведеться на інтенсивній основі. У цій галузі працює не більше 2 % населен­ня. Сільськогосподарські угіддя займають 76 % території країни. Свої потреби у продовольстві країна задовольняє на 75 % за рахунок власного виробництва.

Основною галуззю сільського господарства є молочне і м'ясо-молочне тваринництво. Поголів'я великої рогатої ху­доби становить близько 12 млн. На душу населення на рік припадає більш як одна свиня: їх у господарстві країни 75 млн голів. На полях пасеться дуже багато овець: на двох британців припадає приблизно одна вівця. Вовна англійських овець іде на виготовлення цупких видів шерстяних тканин. Поголів'я свійської птиці перевищує 130 млн. Розводять у Великобри­танії також коней — головним чином для спортивних і рекре­аційних потреб. На зламі тисячоліть тваринництво спіткала біда — «коров'ячий сказ» та ящур.

У рослинництві переважає виробництво зерна (пшениця, ячмінь, овес). Вирощують цукрові буряки. Торгівля пропонує населенню і білий, і коричневий цукор, який так люблять англійці. Вирощують також картоплю й різні овочі. На півдні країни кліматичні умови дають змогу збирати по два врожаї

на рік. Відповідною кліматичним умовам є й спеціалізація рослинництва Великобританії на вирощуванні полуниці.