§ 12 Географія світового транспорту. Міжнародний туризм. Зовнішні економічні зв'язки

Транспорт. Це галузь світової економіки, яка забезпечує перевезення пасажирів і вантажів. Розрізняють такі види транспорту: сухопутний (автомобільний, залізничний, трубо­провідний, гужовий), повітряний, водний (морський і річко­вий). До транспорту відносять і лінії електропередачі. Шляхи сполучення, транспортні підприємства і засоби транспорту ут­ворюють у сукупності світову транспортну систему. На світовому транспорті працює понад 100 млн людей. Загальна довжина транспортної мережі (без морських ліній) становить 35 млн км. Щороку у світі всі види транспорту перевозять 100 млрд т вантажів і понад 1 трлн пасажирів.

Функціонування економіки світу без транспорту немож­ливе. Існує своєрідна спеціалізація транспорту. Наприклад, автомобільний транспорт перевозить пасажирів і вантажі зде­більшого на короткі та середні відстані. Міжконтинентальні перевезення вантажів здійснює в основному морський транс­порт. Трубопровідний транспорт є найдоцільнішим для транс­портування газу і нафти суходолом.

В умовах науково-технічної революції зросла пропускна спроможність транспортних шляхів, з'явилися нові транс­портні засоби, збільшилися їх місткість і швидкість пересу­вання, поширилася концентрація перевезень. Транспортна мережа світу остаточно сформувалась у XX ст.

Автотранспорт. Загальна довжина автошляхів світу — понад 20 млн км. Найгустіша їх мережа — в Західній Європі. У світі понад 600 млн автомобілів. Близько 80 % їх зосередже­но у США, Японії та Західній Європі. Половина жителів цих регіонів має автомобілі. Залізничний транспорт. Перший локомотив з'явився у 1829 р. Нині в країнах Заходу довжина залізничної мережі скорочується. Це зумовлено конкуренцією з боку автотранс­порту, який може виконувати перевезення «від дверей до дверей». У деяких великих країнах світу, які освоюють свої території, багаті на природні ресурси, довжина залізниць зростає (Китай, Росія, Індія, Канада).

Найдовша мережа залізниць у США (понад 200 тис. км). Друге місце посідає Канада (90 тис. км). Не набагато відстає Росія (87 тис. км). Найбільша щільність залізничної мережі в Німеччині. Тут на 1 тис. км² території припадає 125 погонних кілометрів залізниць. Висока щільність залізниць у Польщі (80 пог. км), Японії (75 пог. км), Великобританії (70 пог. км). У Швейцарії електрифіковані практично всі залізниці, в інших країнах, у тому числі і в США — набагато менше (мал. 36).

Трубопровідний транспорт. Цей вид транспорту з'явився у XIX ст. Його появу й розвиток спонукала нафтова промисловість. Нині протяжність нафтопроводів і газопроводів У світі становить понад 1,5 млн км. Найбільшого поширення Цей вид транспорту набув у США, Росії, Канаді, Китаї, Франції, Італії, Саудівській Аравії, Мексиці. Розробляються великомас­штабні проекти прокладання трубопроводів з регіонів Каспій­ського моря і Центральної Азії до розвинених країн Заходу.

Морський транспорт здавна широко використовуєть­ся людством. Тривалий період кораблі рухав вітер, напина­ючи вітрила. Пароплав уперше з'явився у 1807 р. Тепер на кораблях використовуються дизельні, ядерні, теплові двигу­ни. Найінтенсивніші вантажопотоки в Атлантичному океані; на другому місці — Тихий океан; на третьому — Індійський. У зв'язку з розвитком авіації морський транспорт нині мало використовується для міжконтинентальних перевезень па­сажирів.

У світі понад 80 тис. суден різних типів. На їх щоглах ма­йорять прапори понад 160 держав. Найчастіше можна побачи­ти прапори Панами й Ліберії. Багато іноземних власників суден реєструють їх саме в цих двох країнах. Панамські й ліберійські прапори вважаються «дешевими», тобто дають змогу власникам уникати високих податків, не дотримувати­ся тих вимог трудового законодавства і не вживати тих заходів безпеки, які були б обов'язковими, якби судна реєструвалися в економічно розвинених країнах.

Судна є наливні та суховантажні (мал. 37). На земній кулі налічується близько 3000 морських портів. Тридцять з них мають вантажообіг, який перевищує 50 млн т на рік. Це суперпорти. Найбільшим світовим портом є Роттердам (Нідер- ланди). До найбільших портів світу належать також Сінгапур» Шанхай (Китай), Нагоя (Японія), Новий Орлеан (США), Гавр (Франція), Лондон (Великобританія) та ін. (мал. 38). Морські порти бувають універсальними і спеціалізованими (наприк­лад, залізорудні, нафтові, газові).

Внутрішній водний транспорт. Загальна протяжність ліній внутрішнього водного транспорту в світі перевищує 550 тис. км. Цей вид транспорту добре розвинений у США, Россії, Канаді, Німеччині, Нідерландах, Китаї, а в деяких країнах його немає зовсім (Японія, Куба, Монголія). Десята частина внутрішніх водних шляхів — це поліпшені людиною ділянки річок зі шлюзами і канали. Озерне судноплавство особливо поширене у США та Канаді. Морські судна, подолавши річку Святого Лаврентія та Великі озера, заходять углиб Американського континенту на 4000км. Повітряний транспорт. Його основне призначення — перевезення пасажирів і пошти. У 1900-1930 рр. у світі інтен­сивно використовувалися дирижаблі. Після серії катастроф розвиток цього виду авіатранспорту фактично припинився. Із 60-х років XX ст. на цивільному повітряному транспорті розпочалась ера реактивної авіації. Зросли швидкість, ком­фортність, пасажиро і вантажомісткість літальних апаратів. У світі близько 600міжнародних аеропортів на всіх континен­тах. Повітряний транспорт перевозить щороку понад 100 млн. пасажирів

Туризм — це один із видів активного відпочинку. Він поширений практично у всіх країнах світу, але інтенсивність його різна. У 1975 р. було засновано Всесвітню туристську органі­зацію, яка об'єднує понад 120 країн світу. Щороку 1,5 млрД осіб здійснюють туристичні поїздки. На частку міжнародного туризму припадає 6 % вартості загальносвітового експорту і до 30 % експорту ринку послуг. Туризм вважається однією з найпотужніших у світі галузей економіки. У туристичній індустрії планети працює 250 мільйонів чол. Щороку вона зростає ще на 6 %. У багатьох країнах світу туризм є основною галуззю економіки.

Розвиток міжнародного туризму не в останню чергу завдя­чує прогресу світового транспорту. Без транспорту туризму практично не буває. Навіть релігійні паломники (пілігрими) нині добираються до священних місць своїх релігій уже не пішки, а транспортними засобами. Основним регіоном міжна­родного туризму була й лишається Європа. На неї припадає 65 % загальної кількості міжнародних туристів. Європейці не лише приймають численних гостей з усього світу, а й самі ак­тивно подорожують по планеті. Це один з доказів заможності Європи.

Органічно поєднується з туризмом і спортивне госпо­дарство. Спорт нині став важливою галуззю світової еконо­міки, в яку вкладається величезна кількість грошей. Чемпіо­нати світу з різних видів спорту, особливо з футболу, збирають мільйони глядачів на стадіонах і мільярди біля телевізорів. Спортивні олімпіади перетворилися на великі комерційні під­приємства. Прибутки від реклами на найпрестижніших зма­ганнях досягли астрономічних сум.

Розвиток міжнародного географічного поділу праці, глобалізація суспільно-економічного життя, постійне вдоскона­лення транспорту сприяють розширенню й поглибленню міжнародних економічних зв'язків. Нині жодна країна світу, навіть СЇІІА, не здатна з однаковою ефективністю випускати свою продукцію. І не дивно. Одній країні не вистачає дешевої і якісної сировини, інша не має працівників належної квалі­фікації, у третьої немає відповідних природних умов тощо. Так завжди було й так завжди буде. Тому неминучим є торго­вельний обмін між країнами. У минулому він стримувався не­достатньою транспортною забезпеченістю. Нині ситуація змінилася. Все менше залишається бар'єрів для розширення міжнародного економічного співробітництва.

Поняття «міжнародні економічні зв'язки» ширше, ніж по­няття «міжнародна торгівля». Перше охоплює товарну торгів­лю, інвестиції, міграцію робочої сили, науково-технічне спів­робітництво, міжнародний туризм тощо.

Однією з основних форм міжнародних економічних зв'язків є зовнішня торгівля. Вона складається з експорту та імпорту.

Експорт — це продаж певною країною іншій товарів і по­слуг. Експорт раніше завезених з інших країн товарів нази­вається реекспортом. Імпорт — це ввіз до країни товарів, ви­готовлених в інших державах. На світовому ринку попит і пропозиція збалансовані і сприяють формуванню цін, що ма­ють назву світових.

У міжнародній торгівлі велике значення має справедливе, рівноправне співробітництво, коли торговельні відносини не використовуються як засіб політичного тиску. Такі зовнішні економічні зв'язки утвердилися в Європейському⁴ Союзі. Більш розвинені країни, наприклад Німеччина, Франція, постійно виділяють великі кошти для підтримки економіки менш розвинених країн — Португалії, Ірландії, Греції та ін. Тому ті держави Європи, які ще недавно були соціалістични­ми, намагаються вступити до ЄС.

Зовсім інші принципи зовнішніх економічних зв'язків у СНД. Тут Росія як сильніша країна всіляко намагається вико­ристати економічні важелі для економічного й політичного тиску на держави Співдружності. Міжнародна економічна інтеграція означає вільний рух капіталів, товарів і робочої сили в межах певного угруповання країн. Інтеграція — це усунення митних та інших бар'єрів. Держави, які ставали на рейки автаркійного (див. словник) розвитку, рано чи пізно змушені були відмовлятися від такої хибної політики. «Китайською стіною» чи якоюсь «залізною завісою» від навколишнього світу надовго відгородитися не можна. Господарствам країн тісно у своїх національних рам­ках. Економіка планети стає справді глобальною.

Запитання і завдання

1. Коли почала розвиватися транспортна система світу і де вона тепер найдосконаліша?

2. Коли з'явилися залізничний, автомобільний, трубопро­ відний та повітряний види транспорту?

3. Що таке «дешеві прапори» на морському транспорті?

4. На контурній карті прокладіть морську лінію від Одеси до Детройта (США).

5. Дайте коротку характеристику нинішнього стану міжна­ родного туризму.

6. Які форми міжнародного співробітництва вам відомі?

7. За «німою» політичною картою на першому форзаці під­ ручника знайдіть Китай, Кубу, Монголію, Ліберію і Пана­ му. Чим вони виділяються у транспортному відношенні?