2. Роль і значення товарознавства у вирішенні соціально-економічних завдань щодо захисту прав споживачів.

Однією з важливих складових товарознавства є розробка заходів щодо забезпечення якості товарів (як нових, так і традиційного асо­ртименту):

• пошук та дослідження нових сировинних компонентів, встанов­лення шляхів їх застосування в харчових системах;

• визначення ступеня відповідності специфіці товару певних паку­вальних матеріалів;

• розробка причинно - наслідкових залежностей факторів, які фо­рмують якість товарів;

• прогнозування її під час всього процесу товаропросування, що реалізує право споживача на гарантовану якість. Дослідження якості товарів, яке може здійснюватися шляхом проведення комплексних товарознавчих експертиз, дозволяє вста­новити основні позитивні та негативні аспекти товару, в тому числі ті, що не очікуються або не властиві аналогічним товарам.

Неоціненним за значенням може стати перспективний внесок то­варознавства у реалізацію одного з основних прав споживачів-права на інформацію. Добутки товарознавства можуть бути напра­влені на:

• раціоналізацію інформації на упакуванні товарів;

• розробку змісту інформаційного забезпечення просування това­рів (анотації, листівки, буклети тощо);

• інформування споживачів через засоби масової інформації;

• висвітлення позитивних та негативних аспектів щодо товарів;

• акцентвіння проблем, пов'язаних з товаром;

• роз'яснювання специфічних ознак сучасного товарного ринку;

• формування громадської думки щодо підтримання українського товаровиробника.

Реклама як один із ефективних засобів забезпечення „успіху" то­вару на ринку теж потребує втручання товарознавців в питанні:

• розробки змісту реклами товарів для максимізації ступеня захис­ту прав споживачів;

• експертизи змісту існуючої та нової реклами на відповідність чинним нормам і споживацьким вимогам.

3.5. Державне регулювання належної якості та безпечності непродовольчих товарів

Належна якість та безпека непродовольчих товарів регулюються Законом України „Про захист прав споживачів". Згідно з цим зако­ном, кожен споживач, який знаходиться на території України, при купівлі або споживанні товарів для задоволення своїх потреб, має право на:

• гарантований рівень споживання;

• належну якість товарів торговельного або інших видів обслуго­вування;

безпеку товарів;

3.6. Повноваження органів з захисту прав споживачів та порядок проведення перевірок

Згідно зі ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» пов­новажними органами з захисту прав споживачів є:

• Державний комітет України у справах захисту прав споживачів та його територіальні органи;

• Державний комітет України зі стандартизації, метрології і сер­тифікації та його територіальні органи;

• органи і установи Державного санітарно-епідеміологічного на­гляду України;

• Ради народних депутатів, органи місцевого самоврядування, мі­сцеві державні адміністрації та інші.

Посадові особи вказаних органів мають право:

• видавати господарюючим суб'єктам обов'язкові до виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

• перевіряти на підприємствах торгівлі, громадського харчування та послуг:

а) якість товарів (робіт, послуг);

б) дотримання обов'язкових вимог з безпеки товарів (робіт, по- слуг);

в) дотримання правил торгівлі та надання послуг;

• вільно входити і обстежувати будь-які виробничі, складські, тор­говельні та інші приміщення;

• відбирати зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки якості на місці або для про­ведення незалежної експертизи в лабораторіях (при цьому така екс­пертиза виконується за рахунок підприємств, у яких відбувалася перевірка). Порядок відбору зразків затверджений постановою КМУ від 02.04.94р. №215;

• проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за вказані послуги та реалізовані товари. Порядок

проведення таких перевірок затверджений постановою КМУ від 02.04.94р. №215;

• припиняти відвантаження та реалізацію товарів, які не відпові­дають вимогам нормативних документів, до усунення недоліків, згідно з положенням, затвердженим постановою ВРУ від 25.01.95р. №26/95 - ВР;

• забороняти реалізацію споживачам товарів (виконання робіт, на­дання послуг), на які у підприємств:

1. відсутні документи, які засвідчують їх відповідність вимогам но­рмативних документів;

2. відсутні сертифікати відповідності при реалізації товарів;

3. відсутні документи, які підтверджують відповідну якість імпорт­них товарів;

• тимчасово, до усунення виявлених недоліків, припиняти діяль­ність підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і по­слуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, пору­шують правила торгівлі і надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів у порядку, затвердженому постановою ВРУ від 25.01.95р. №26/95 - ВР;

• опломбовувати в сфері торгівлі, громадського харчування та по­слуг:

1. виробничі, складські, торговельні та інші приміщення;

2. неправильні, несправні й такі, що не мають відповідного клейма чи з порушеними термінами повірки вимірювальні прилади, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів у від­повідності до порядку, затвердженого наказом Держспоживзахисту від 13.02.96р. №5;

• вилучати неякісні товари, документи та інші предмети, що свід­чать про порушення прав споживачів;

• подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

• передавати матеріали перевірок на дії осіб, що мають ознаки злочину, органам дізнання чи попереднього слідства;

• накладати на винних осіб адміністративні штрафи;

• накладати на господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громад­ського харчування та послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, передбачені ст.23 Закону про захист прав споживачів.