Висновки

Аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури засвідчив посилення естетико-педагогічних вимог до професійної діяльності вчителя початкових класів. Так, сучасний педагог повинен уміти залучати мистецькі образи в навчально-виховну роботу з молодшими школярами, поглиблювати естетичне сприйняття дітьми навколишньої дійсності в усій її різноманітності, сприяти взаємозв’язку наукових понять і естетичної сутності навколишнього буття, забезпечити накопичення естетичного досвіду особистості та ін. Проблема формування духовно розвиненої особистості молодшого школяра є однією з найактуальніших у педагогіці XXI століття. Наразі здійснюється активний пошук оптимальних шляхів удосконалення структури і змісту початкової освіти. Відбувається переорієнтація когнітивного підходу в організації навчально-виховного процесу, що характеризується засвоєнням певної системи знань, умінь та навичок до наскрізних, відкритих структур естетичного досвіду дитини. Естетичний досвід є унікальним феноменом людської особистості, посередником її взаємодії з навколишнім буттям та ціннісним фільтром осмислення суперечливих соціальних явищ та процесів. На сучасному етапі розвитку вищої педагогічної освіти відбувається посилення естетико-педагогічних вимог до професійної діяльності вчителя початкових класів.

У контексті виконаного дослідження естетичний досвід молодшого школяра тлумачимо як інтегральний компонент естетичної діяльності, що акумулює найважливіші духовно-практичні аспекти взаємодії дітей з навколишнім та віддзеркалює особистісно детерміновану систему їхніх ставлень до світу. Готовність учителя початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів розуміємо як професійно-особистісне утворення, яке уможливлює ефективність формування естетичного досвіду молодших школярів і забезпечується єдністю компонентів фахової підготовки.

На констатувальному етапі дослідження були виокремлені критерії (здатність до розширення естетичного тезауруса молодших школярів, спрямованість на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами, якість забезпечення творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності), показники готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів та рівні її сформованості: формальний (низький), частково-продуктивний (середній), креативний (високий). Вивчення реального стану підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів у вищих навчальних закладах виявило переважання низького рівня (79,2 % студентів) готовності до досліджуваної діяльності в учасників експерименту, що засвідчує їхню непідготовленість до формування естетичного досвіду молодших школярів.

На основі проведеного теоретичного аналізу та результатів констатувального експерименту були виокремлені такі педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до досліджуваної діяльності: забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до освоєння студентами навчального матеріалу дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки; опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами; активізація художнього мислення майбутніх фахівців з метою збагачення власного естетичного досвіду; залучення студентів до формування естетичного досвіду дитини в процесі проходження різних видів педагогічної практики. У дослідженні визначена організаційно-педагогічна модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів, яка включає такі структурні елементи: етапи, методичні прийоми, організаційні форми підготовки, компоненти готовності, педагогічні умови.

Розроблена, обґрунтована та експериментально перевірена методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дітей, в основу якої покладено використання комплексу прийомів з формування естетичного досвіду молодших школярів під час викладання дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки і спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”. Унаслідок експерименту встановлено, що впровадження методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів сприяло підвищенню рівня готовності студентів експериментальних груп до досліджуваної діяльності (кількість студентів із високим рівнем готовності зросла на 13,5% і, відповідно, на 28,9% збільшилась кількість студентів із середнім рівнем готовності).

Результативність методики відображена в адаптованій професіограмі вчителя початкових класів з орієнтацією на ефективне формування естетичного досвіду молодших школярів. Запропонована методика включає такі основні етапи: інформаційно-змістовий, ціннісно-коригувальний, креативно-діяльнісний, які реалізуються у процесі аудиторної, позааудиторної роботи майбутніх фахівців, під час проходження ними педагогічної практики.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів і не претендує на всебічне розкриття означеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання розроблення шляхів використання мультимедійних технологій у підготовці майбутніх учителів початкових класів до досліджуваної діяльності та визначення педагогічних умов їх впровадження у вищих навчальних закладах, а також проблема підготовки педагогів в умовах школи І ступеня до формування естетичного досвіду дітей з особливими потребами.

Таким чином, розглянуто теоретичні положення щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів, поглиблено уявлення про сенситивність молодшого шкільного віку для формування естетичного досвіду дитини, уявлення про дефініцію “естетичний досвід молодшого школяра”, розроблено та обґрунтовано його структуру; з’ясовано сутність, структуру, критерії та рівні готовності майбутнього вчителя початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів; обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх фахівців до досліджуваної діяльності; розроблена та експериментально перевірена методика підготовки майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду дітей.