
- •Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
- •Розділ і. Теоретико-методологічні засади проблеми дослідження
- •1.1 Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі
- •1.2 Психолого-педагогічні особливості формування естетичного досвіду молодших школярів
- •1.3 Проблема підготовки вчителя до формування естетичного досвіду дитини: ґенеза становлення й розвитку
- •Висновки до першого розділу
- •2.1 Критерії та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
- •2.2 Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
- •2.3 Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
- •2.4 Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Тема 1. Естетичний підхід до професійної підготовки вчителя початкових класів
- •Тема 2. Особливості структури та формування естетичного досвіду молодших школярів
- •Тема 3. Активізація емоційно-позитивної реакції дитини на природу
- •Тема 4. Поглиблення естетичного сприйняття молодшими школярами мистецьких творів
- •Тема 5. Організація естетичного спілкування дитини з природою в площині художньої реальності мистецтва
- •Тема 6. Використання інтегрованого підходу в навчально-виховній роботі з молодшими школярами
- •Тема 7. Виховувати молодших школярів красою праці
- •Тема 8. Організація художньої творчості дітей
- •Тема 9. Використання вчителем естетико-виховних ситуацій у навчально-виховній роботі з учнями початкових класів
- •Тема 10. Проблема активізації естетичного досвіду молодших школярів у різних сферах життєдіяльності
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Інститут педагогіки і психології
Кафедра педагогіки та методики початкового навчання
Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
Магістерська робота
Магістрантки
53 групи, заочної форми навчання
Віннічук Альони Григорівни
Науковий керівник:
Олексюк Ольга Миколаївна
Київ – 2013
З
МІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі
1.2 Психолого-педагогічні особливості формування естетичного досвіду молодших школярів
1.3 Проблема підготовки вчителя до формування естетичного досвіду дитини: ґенеза становлення й розвитку
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1 Критерії та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
2.2 Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
2.3 Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
2.4 Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до збагачення естетичного досвіду молодших школярів
Висновки до другого розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Педагогічна діяльність у суспільній ієрархії професій за складністю та відповідальністю виконуваної роботи належить до найбільш значущих. Суспільство покладає значні надії на виховну місію педагога, який має сформувати у молодих поколінь культурно-ціннісні координати суспільно важливої життєдіяльності. Це набуває особливої уваги у часи стрімких соціальних змін, для яких, поряд з позитивними тенденціями, характерні й такі негативні явища, як ціннісний шок, прагматизація свідомості, втрата смисложиттєвих орієнтирів тощо. Особлива відповідальність покладається на вчителя початкових класів, оскільки він закладає основи світоглядної культури дитини, йому треба узагальнити і збагатити досвід учнів як усю сукупність чуттєвих сприймань, основу їхніх знань про навколишній світ.
У контексті пошуку шляхів розбудови навчально-виховного процесу сучасна освіта активно переходить на позиції людиноцентризму (В.Кремень), згідно з якими духовно-ціннісний зміст освітнього процесу набуває першорядної значимості. Для вчителя школи І ступеня актуалізується перехід до дитиноцентризму (О.Савченко), який визначає своїм головним суб’єктом впливу дитину як унікальну, цілісну, самоцінну особистість із широкими можливостями для самоактуалізації. З огляду на це, зростає роль своєчасного формування у дітей естетичного досвіду як основи осмислення ними і зовнішнього буття, і власного внутрішнього світу. Професійно компетентна реалізація вчителем виховного потенціалу початкової освіти забезпечує бажану смислокорекцію основ світогляду молодших школярів. У результаті грамотного педагогічного інструментування естетичні цінності успішно інтеріоризуються в особистісні цінності дитини та перетворюються на регулятори її поведінки. Від професійної компетентності педагога залежить, чи сформується в молодшого школяра цілісний естетичний досвід, або ж відбудеться фрагментарне пізнання навколишнього світу.
Важливість естетико-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів неодноразово наголошувалась науковцями. У контексті нашого дослідження особливого значення набувають філософсько-методологічні засади підготовки вчителя до освітньо-виховної діяльності (В. Андрущенко, С. Гончаренко, О. Гукаленко, І. Зязюн, В. Краєвський, В. Лутай, Н. Ничкало, І. Підласий, С. Сисоєва, О. Сухомлинська та ін.); основні положення психології про особливості праці вчителя (Г. Балл, І. Бех, В. Лазарєв, О. Леонтьєв, В. Рибалка, В. Семиченко та ін.); особливості професійної підготовки вчителя у вищому навчальному закладі (О. Абдулліна, Р. Гуревич, Н. Мойсеюк, О. Пєхота, М. Сметанський, Г. Філонов, О. Шестопалюк, В. Шахов, Н. Щуркова та ін.); теоретичні і методичні основи підготовки педагогів школи І ступеня (Н. Бібік, В. Бондар, П. Гусак, О. Кучерявий, С. Литвиненко, Д. Пащенко, Л. Хомич, Л. Хоружа, І. Шапошнікова та ін.); формування готовності студентів до естетичної діяльності (Б. Брилін, Г. Локарєва, С. Мельничук, Н. Миропольська, В. Орлов, О. Отич, О. Рудницька, Г. Тарасенко, Г. Шевченко, А. Щербо, О. Щолокова та ін.).
Підготовка вчителя початкових класів до естетичного виховання школярів висвітлена в працях О. Білої, Н. Євстігнєєвої, Л. Зімакової, О. Макарової, Н. Савченко, З. Сироти, Н. Сулаєвої, В. Федорчук та ін. Вивчається також зарубіжний досвід естетико-педагогічної підготовки вчителя (Н. Абашкіна, А. Джуринський, О. Глузман, Н. Кічук, Н. Лавриченко, М. Лещенко, Л. Пуховська, Т. Кошманова, М. Красовицький та ін.). Проте дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів не було об’єктом спеціального наукового пошуку.
Актуальність та доцільність вибору теми роботи зумовлена необхідністю вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів згідно з вимогами суспільства до професіоналізму педагогів у галузі естетичного виховання; потребою в збереженні духовно-ціннісного змісту освітнього процесу в часи стрімких соціальних змін; суперечністю між психолого-фізіологічними особливостями молодшого шкільного віку як сенситивним періодом формування естетичного досвіду дитини та недостатнім рівнем підготовки студентів до означеної діяльності у вищих навчальних закладах України. Потреба в розв’язанні визначених суперечностей і проблем зумовила вибір теми.
Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.
Предмет дослідження – методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.
Згідно з метою дослідження було визначено такі завдання:
1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній літературі.
2. Визначити критерії та рівні готовності студентів до формування естетичного досвіду учнів.
3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду молодших школярів.
4. Розробити методику підготовки студентів до досліджуваної діяльності та експериментально перевірити її ефективність.
У процесі реалізації задач дослідження на всіх його етапах застосовувався комплекс методів: методом теоретичного аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури були визначені основні положення, які складають науково-теоретичну базу дослідження; методи педагогічного спостереження, опитування, анкетування студентів, учнів шкіл, аналізу власної педагогічної діяльності в школі і в університеті дозволили виявити рівні сформованості естетичних основ педагогічної майстерності; педагогічний експеримент використаний для впровадження нових педагогічних технологій формування естетичних основ педагогічної майстерності; методами математичної статистики були перевірені дані дослідно-експериментальної роботи.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що якість професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів зросте за умов: формування взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів; опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмами естетико-виховної роботи з молодшими школярами; активізації художнього мислення майбутніх фахівців із метою формування власного естетичного досвіду; залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що дістало подальший розвиток положення про сутність естетичних основ педагогічної майстерності та естетичну педагогічну діяльність учителя початкових класів, обґрунтовано зміст та розроблені критерії сформованості естетичних основ педагогічної майстерності вчителів початкових класів загальноосвітньої школи.
Практична значущість роботи полягає в тому, що її основні рекомендації дозволяють удосконалити навчально-виховний процес у педагогічному університеті, підвищити ефективність формування професійно значущих якостей особистості вчителя початкових класів, поліпшити досвід естетичної діяльності студентів. Результати дослідження були підтверджені в ході експериментальної роботи зі збагачення естетичного досвіду у студентів факультету "Початкова освіта" Київського національного університету імені Н. П. Драгоманова.
Структура магістерської роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.