Модульна контрольна робота №1

Підготувала староста МРТП – 12 Кіндрат Наталія

1.Етапи встановлення і розвитку науки

Історія зародження й розвитку науки нараховує багато століть. Наука античного світу - перша форма науки, предметом її вивчення була вся природа в цілому. Період розвитку науки належить до першої фази процесу пізнання - безпосереднього спостереження. Перші елементи науки з'явились у стародавньому світі у зв'язку з потребами суспільства. Для науки стародавнього світу характерний стихійно-емпіричний процес пізнання, при якому об'єднувались пізнавальні і практичні аспекти. В Європі в Середні віки великого поширення набуває специфічна форма науки – схоластика. У стародавній Греції в науці зароджується науковий рівень пізнання. З другої половини XV ст. в епоху Відродження починається період значного розвитку природознавства як науки. Другий період у розвитку природознавства, який характеризується як революційний у науці, припадає на середину XVI ст. і до кінця XIX ст. У середині XX ст. розпочалася науково-технічна революція, яка являє собою корінне, якісне перетворення продуктивних сил. (Бас Катерина, Пахольчук Юлія, Остапчук Володимир)

2. Особливості розвитку науки в 20-21 століттях.

- Диференціація і інтеграція науки. Це складний діалектичний процес, характерний для всього процесу розвитку науки.

- Прискорений розвиток природознавчих наук. Природознавчі науки, вивчаючи базові структури природи, закономірності їх взаємодії та управління, є фундаментом науки в цілому і повинні розвиватися випереджаючими темпами.

- Математизація наук.

Сучасний період розвитку науки характеризується груповим лідерством, комплексністю наукових досліджень, вирішенням глобальних проблем.

- Посилення зв'язку науки, техніки і виробництва. На сучасному етапі наука є продуктивною силою суспільства, що проявляється в глибоких змінах у взаємозв'язках науки і виробництва.

(Бас Катерина, Бортнік Світлана, Пахольчук Юлія, Петровець Петро)

3. Сутність, цілі і функції науки, її структурні елементи, їх характеристика.

Сутність науки полягає у розумінні дійсності в її минулому, нинішньому та майбутньому, у вірогідному узагальненні фактів, у тому, що за випадковим воно знаходить необхідне, закономірне, за поодиноким - загальне і на цій основі здійснюється передбачення (прогнозування). Цілі науки – описування, пояснювання, передбачення процесів та явищ об’єктивної дійсності, що становлять предмет її вивчення на основі законів, які вона відкриває. Структурні елементи науки: наукова ідея, гіпотеза, теорія, закон, судження, факти, парадокси, категорії тощо.

(Гергелюк Альона, Бортнік Світлана, Пишняк Альона, Петровець Петро)

4. Наукова діяльність та її основні суб’єкти

Наукова діяльність — це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Суб'єктами наукової діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.

(Гончарук Діана, Гергелюк Альона, Пишняк Альона, Ромашук Ольга)