2. Органи, які здійснюють фінансову діяльність.

При висвітленні повноважень органів, які здійснюють фінансову діяльність необхідно звернути увагу на правове регулювання даного питання.

А) Органи загальної компетенції – їх основною функцією не є здійснення фінансової діяльності, вони її виконують опосередковано, поряд зі своїм основним завданням.

Так, згідно ст. 85 Конституції України Верховна Рада України має такі повноваження:

1) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;

2) контроль за виконанням державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

3) затвердження рішень про надання Україною позик i економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій позик не передбачених державним бюджетом, здійснення контролю за їх використанням;

4) виключно закони встановлюють: Державний бюджет i бюджетну систему України (це сукупність всіх бюджетів), систему оподаткування (сукупність податків i зборів, форми i методи їх побудови), засади створення i функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної валюти, а також іноземних валют на території України, порядок утворення i погашення державного внутрішнього i зовнішнього борту, порядок випуску i обігу державних цінних паперів, їх види i типи.

Потрібно пам’ятати, що відповідно до ст. 102, 106 Конституції України, Президент України:

1) здійснює керівництво фінансовою діяльністю як глава держави;

2) призначає Міністра фінансів України;

3) підписує закони, прийняті Верховною Радою України (в тому числі, Закон “Про державний бюджет України”);

4) може скасовувати акти Кабінету Міністрів України та акти Кабінету Міністрів Автономної республіки Крим, наділений правом вето, щодо прийнятих Верховною Радою законів.

Звернемося до ст. 116 Конституції України, де закріплено повноваження Кабінету Міністрів.

забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної, податкової політики; розробка проекту Закону Про державний бюджет України”;

забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету України;

4) подання Верховній Раді звіту про виконання бюджету.

Вищеперерахованi органи забезпечують стратегічне, загальне керівництво i управління державними фінансами.

Б) Органи спеціальної компетенції – створені лише для здійснення фінансової діяльності.

Потрібно знати, що система фінансових органів України очолюється Міністерством фінансів України. Крім цього, в фінансову систему входять також Міністерство фінансів Автономно республіки Крим, фінансові управління обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмiнiстрацiй. Вони діють на основі відповідних Положень про них.

Необхідно звернути увагу на те, що Міністерство фінансів України с центральним спеціалізованим органом державної виконавчої влади по управлінню фінансами, який діє на основі Конституції України, законів України, постанов Верховної Ради України, постанов i розпоряджень Кабінету Мiнiстрiв України, а також Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Мiнiстрiв України від 27.02.93. Так, згідно з п. 1, 4 даного Положення Міністерство фінансів України:

1) забезпечує реалізацію державної фінансової політики i здійснює керівництво у сфері державних фінансів;

2) організовує роботу по підготовці i складанню державного бюджету;

3) бере участь у розробленні прогнозних показників економічного i соціального розвитку України на поточний період та перспективу;

4) розробляє проект державного бюджету України, прогнозні показники зведеного бюджету України, визначає порядок i строк подання центральними органами виконавчої влади, Радою Мiнiстрiв Автономної Республіки Крим, обласними, Київською i Севастопольською міськими державними адмiнiстрацiями матеріалів для підготовки проекту державного бюджету України;

5) подає Кабінету Мiнiстрiв України пропозиції щодо вдосконалення взаємовідносин між державним бюджетом України та республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим i місцевими бюджетами;

б) у межах своєї компетенції виконує державний бюджет України, складає звіт про виконання державного бюджету України i зведеного бюджету;

7) удосконалює методи складання бюджету, порядок бюджетного фінансування, здійснює методичне керівництво у цій сфері;

8) координує в межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої влади, пов’язану із забезпеченням своєчасного i повного надходження податків, зборів (інших обов’язкових платежів) до державного бюджету та місцевих бюджетів.

Державна фінансова інспекція України:

1) організовує виконання Державного бюджету України та здійснює контроль за його виконанням;

2) здійснює управління коштами державного бюджету України, в тому числі i в іноземній валюті i коштами державних позабюджетних фондів в межах видатків, передбачених на відповідний період;

3) фінансує видатки державного бюджету України;

4) веде облік виконання державного бюджету, складає звіт про стан виконання державного i зведеного бюджетів (це сукупність всіх бюджетів);

5) управляє державним внутрішнім i зовнішнім боргом;

б) розподіляє між державним бюджетом i бюджетами Автономної республіки Крим, областей, міст Києва i Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів i обов’язкових платежів, за нормативами затвердженими Верховною Радою України

7) контролює надходження i витрачання коштів державних позабюджетних фондів;

8) розробляє i затверджує нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку i звітності.

Звернемося до Конституції України, де у ст. 119 за місцевими державними адмінiстрацiями закріплено:

1) забезпечення виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Мiнiстрiв України, інших органів виконавчої влади;

2) організація підготовки та виконання відповідних обласних i регіональних бюджетів;

З) підготовка звіту про виконання відповідних бюджетів i програм;

4) взаємодія з органами місцевого самоврядування;

5) забезпечення виконання державних i регіональних програм соціально-економічного розвитку.

При розгляді повноважень органів місцевого самоврядування необхідно ознайомитись з Законом України „Про місцеве самоврядування”, де зазначено, що органи місцевого самоврядування:

1) мають право самостійно розробляти, затверджувати i повинні виконувати вiдповiднi місцеві бюджети сіл, селищ, міст, районів у містах;

2) мають право на гарантовану державою базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб;

З) мають право на компенсацію державою додаткових витрат, що виникли внаслідок рішень органів державної виконавчої влади i попередньо не були забезпечені відповідними фінансовими ресурсами;

4) мають право на поділ місцевого бюджету на поточний бюджет i бюджет розвитку;

5) мають право на збалансування державою місцевих бюджетів з метою забезпечення достатнього рівня цих бюджетів для фінансування виконання наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

Постійно діючим вищим органом державного фінансового контролю, утвореним Верховною Радою України, є Рахункова палата України, яка здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь — яких органів держави.

Законом України „Про Рахункову палату” від 11.07.96 № 315/96-ВР від закріплено повноваження Рахункової палати:

1) організовує та здійснює контроль за своєчасним та повноцінним виконанням прибуткової i видаткової частин державного бюджету, державними цільовими фондами, за утворенням i погашенням внутрішнього i зовнішнього державного боргу, законністю надання позик, економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям i одержанням кредитів від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій i позик, які не передбачаються державним бюджетом;

2) має право здійснювати фінансові перевірки, ревізії у всіх органах держави;

З) одержує від НБУ, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про виконані ними операції стан рахунків установ та організацій, що перевіряються.

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ

Про Національний банк України: Закон України від 20.05.99р. №679-14