
- •1 Попередній розрахунок
- •1.1. Вибір структурної схеми приймача
- •1.2 Розрахунок структурної схеми тракту радіочастоти
- •1.2.1. Вибір проміжної частоти
- •1.2.2 Вибір числа під діапазонів і їх меж
- •1.2.3 Вибір підсилювального елементу для тракту радіочастоти та визначення його високочастотних параметрів
- •1.2.4. Вибір блоку змінних конденсаторів
- •Перевірка перекриття піддіапазонів:
- •Розподіл послаблення по трактах приймача
- •1.2.6 Знаходження частотних спотворень по трактах радіоприймача
- •1.2.7 Визначення кількості контурів та їх еквівалентної добротності в тракті радіо частоти
- •1.3 Визначення числа і параметрів вибіркових систем тракту проміжної частоти
- •1.3.1 Розрахунок фільтра зосередженої селекції
- •1.3.2 Вибір типу детектора і його електронного приладу
- •1.4 Розрахунок структурної схеми тракту низької частоти
- •1.4.1 Вибір типу електродинамічного гучномовця
- •1.4.2 Вибір типу схеми і транзисторів для вихідного каскаду
- •1.4.3 Вибір транзисторів для попередніх каскадів підсилювача низької частоти
- •2 Кінцевий розрахунак
1.4 Розрахунок структурної схеми тракту низької частоти
У даному посібнику розглядається попередній розрахунок транзисторної низькочастотної частини радіомовного радіоприймача, у задачу якого входить тільки визначення її блок-схеми. Це обумовлено тим, що в більшості сучасних віщальних радіоприймачів, у тому числі лампових,
використовуються транзисторні підсилювачі низької частоти.
Щоб забезпечити передачу максимальної потужності в навантаження, кінцеві підсилювачі звичайно виконуються "за схемою з трансформаторним виходом, однак вихідні каскади транзисторних підсилювачів можуть виконуватися і без вихідного трансформатора.
Попередні підсилювачі в більшості випадків виконуються на резисторах.
Для зменшення нелінійних і частотних спотворень в кінцевих каскадах рекомендується охоплювати їх негативним зворотним зв'язком.
Підсилювальні каскади низької частоти на транзисторах можуть проектуватися по схемах як із загальним емітером, так і з загальною базою і загальним колектором. Однак найчастіше застосовується схема з загальним емітером, тому що вона легше поєднується з іншими каскадами і має більший вхідний опір (приблизно в: 10 разів) і менше вихідний (десятки кілоом), ніж схема з загальною базою.
При застосуванні у вихідному каскаді двотактної схеми передкінцевий каскад транзисторного підсилювача рекомендується виконувати з трансформаторним навантаженням (ставити між кінцевим і передкінцевим каскадами міжкаскаднии трансформатор).
1.4.1 Вибір типу електродинамічного гучномовця
Вихідними даними, необхідними для вибору динамічного гучномовця, є:
номінальна вихідна потужність;
середній звуковий тиск при заданій номінальній потужності в оговореній технічними вимогами смузі частот;
смуга відтворених частот;
нерівномірність частотної характеристики.
При виборі гучномовця для настільного чи стаціонарного приймача основна увага звертається на його акустичні дані і частотну характеристику.
Застосовувані в транзисторних кишенькових і переносних приймачах електродинамічні гучномовці повинні мати, крім достатньої чутливості і задовільної частотної характеристики, невеликі розміри і вагу. Гучномовці, що випускаються радіопромисловістю, розділяються на два види:
малопотужні: 0,1 і 0,25 Вт (0,1ГД-3, 0,25ГД-1 і ін.) з постійними оксиднобарієвими магнітами типу МБА і магнітами АНКО-4 — призначені для кишенькових і мініатюрних приймачів;
середньої потужності: 0,5 Вт (ПРО,5ГД-Ю, 0,5ГД-11 і ін.) з магнітами
типу МБА й АНКО-4 — призначені для переносних приймачів.
З конструктивними і технічними даними електродинамічних гучномовців і принципом їхньої роботи можна ознайомитися в літературі (17)
При виборі гучномовців необхідно, щоб їхній робочий діапазон частот і середній звуковий тиск були більше чи дорівнювали діапазону частот і звуковому тиску, заданих технічними умовами.
Дані деяких типів малогабаритних гучномовців з керновим магнітом приведені в табл. 1.15. У гучномовців цього типу поле розсіювання в магнітному ланцюзі зведено до мінімуму, тому воно не впливає на феритову антену приймача, що може знаходитися в безпосередній близькості від гучномовця.