Проти виснажливих фізичних вправ

Для нормального фізичного стану громадянина як такого, для його здоров'я та його продуктивних сил як батька зовсім не треба мати фізичну міць атлетів; з другого боку, не підходять тут і люди з занадто ніжною будовою тіла, що не можуть зносити важкої роботи; треба додержуватися в даному разі середини між обома крайнощами. Організм має бути розвинений, але не виснажливими вправами, і розвиток цей не повинен бути спрямований в один бік, як то буває з атлетами; при розвиткові організму громадянина треба мати на увазі ту діяльність, яка є характерною ознакою вільнонароджених людей. Це стосується однаково як чоловіків, так і жінок. Вагітні жінки також повинні стежити за своїм організмом, вони не повинні перебувати в неробстві, не повинні їсти важких страв.

Про аборти й потворних немовлят

У питаннях, пов'язаних з «вибраковуванням» немовлят і їх годуванням, нехай чинним буде той закон, що жодної дитини-каліки годувати не слід. Що ж до числа дітей, то в тому випадку, якщо встановлені звичаї забороняють «вибраковування» кого-небудь з новонароджених — його не повинно бути, бо кількість дітонароджень при цьому все ж таки суворо обмежена. Якщо ж у подружжя має народитися дитина понад це дозволене число, то слід робити аборт раніше, ніж зародок цілком дозрів; злочином проти божих законів та державних постанов буде робити аборт у тому разі, якщо зародок уже цілком визрів.

Годування і загартовування дитини

Велика різноманітність, треба гадати, й у способах годувати новонароджених дітей для зміцнення їх фізичних сил. Спостереження над тваринами, а так само й над племенами, які найбільше дбають про те, щоб розвинути в собі войовничий темперамент, показують, що давати багато молока — найкраще для зміцнення фізичних сил дітей і що вино, як напій, який може призвести до захворювань, треба цілком викреслити з числа поживних для дитини речовин. Корисний також рух, оскільки він взагалі можливий у такому ніжному віці. Щоб запобігти можливим при цьому вивихам ніжних членів тіла, деякі племена користуються в цьому випадку й тепер певними механічними приладами, що забезпечують тіла малят від пошкоджень. Корисно відразу ж, змалку, привчати дітей до холоду: це чудовий засіб і для здоров'я, і для військової діяльності. Тим-то в багатьох варварів існує звичай купати новонароджених дітей у холодній воді; інші племена, наприклад, кельти, загортають дітей у холодні ковдри. Взагалі, до всього, до чого можна привчити дитину, краще привчати її безпосередньо «з пелюшок», але привчати поступово. Та обставина, що в організмі дітей є більше живого тепла, чудово сприяє загартуванню дітей.

Виховання дітей до п'яти років. Гра, оповідання

У подальшу після цього пору віку, до п'яти років, коли, зрозуміло, не годиться ще починати чого-небудь навчати дитину, ні обтяжувати її якою-небудь роботою, що могла б зашкодити її ростові, слід дозволяти їй стільки рухатись, скільки потрібно, щоб організм не залишався в бездіяльності. Для цього треба розважати дитину як іншими, відповідними до її віку, заняттями, так і іграми; проте ігри ці мають відповідати гідності вільнонародженої людини, не повинні занадто втомлювати дитину і бути розбещеними. Щодо оповідань та казок, які доречно слухати у відповідному дитячому віці, то про добір їх повинні подбати ті магістрати, що звуться педономами. Все це має бути наче вступом до подальших занять; тому ігри дітей мають наслідувати те, чим вони будуть займатися серйозно згодом. Цілком безпідставно забороняють деякі законодавці дітям голосний крик і плач — і те, й інше сприяє їх ростові і є для їхнього організму свого роду гімнастикою: затримування дихання розвиває силу при роботі, а це й буває з дітьми, коли вони надриваються від крику. Педономам слід наглядати взагалі за тим, як проводять час діти, і так само й за тим, щоб вони якнайменше залишалися в товаристві рабів; у цьому віці, тобто від п'яти до семи років, дітей треба виховувати в домашній обстановці. Певна річ, слід приховувати від дитячих вух та очей, поки діти ще малі, все те, що не відповідає гідності вільнонародженої людини. Та й взагалі, законодавець мусить знищити в державі усяке лихослів'я і до того подібне, бо зі звички так чи інакше лихословити розвивається і нахил робити погані вчинки. Особливо треба не допускати лихослів'я серед молоді; треба, щоб вони не говорили самі й не чули від інших чого-небудь подібного. Якщо все ж виявиться, що хто-небудь говорить чи робить те, що заборонено, то вільнонароджену людину, але не зараховану ще до сиситії, треба карати бичуванням, а коли вона вже старша за цей вік, то позбавляти її громадянських прав, бо такі провини, допустимі лише серед рабів, несумісні з гідністю вільної людини.

Законом має бути заборонено молодим людям бути глядачами на виставах ямбів та комедії доти, поки вони досягнуть віку, коли їм дозволено брати участь у сиситіях та пиятиках; можна сподіватися, що здобуте ними на той час виховання зробить усіх їх несприйнятливими до шкоди від таких видовищ. Ми завжди більше любимо наші перші враження. Тим-то й треба оберігати молодь від стикання з усім поганим, особливо з тим, що має в собі щось низьке чи розпалює погані пристрасті.

Про поділ дітей за віком

Коли діти досягнуть п'яти років, наступні два роки, до семи, вони мають вже бути на уроках з тих дисциплін, які їм пізніше доведеться вивчати самим. Усе виховання має поділятися за ступенями віку на два класи: 1 — від семи років до статевої дозрілості й 2— від настання статевої зрілості до 21 року. Звичайний спосіб поділяти вік людського життя на семиріччя, може, й непоганий, але все-таки й при цьому поділі треба зважати на природу.