ТЕМА. Психосоціальний розвиток людини

План

1. Поняття про психічний розвиток.

2. Показники психічного розвитку людини.

3. Вікові та індивідуальні особливості психічного розвитку, їх співвідношення.

4. Фактори психічного розвитку людини.

5. Основні закономірності психічного розвитку людини.

1. Поняття про психічний розвиток

Психіка - функція мозку, сутність якої полягає в активному відображенні людиною об'єктивної реальності та регулюванні поведінки й діяльності.

Психічний розвиток - процес накопичення кількісних та якісних прогресивних змін психіки, що зумовлюють формування особистості. Розпочавшись ще до народження дитини, психічний розвиток розгортається та триває, за думкою більшості вчених, все життя людини. В ході психічного розвитку відбувається накопичення кількісних та якісних перетворень психіки, які забезпечують формування і функціонування особистості.

Онтогенез - розвиток живих істот у процесі індивідуального життя. Онтогенез полягає у змінах, що носять закономірний, послі­довний, прогресивний характер, як рух від нижчих до вищих рівнів життєдіяльності, її структурне та функціональне вдосконалення. Он­тогенез відбувається у різних напрямах, а саме:

- як становлення організму - морфофізіологічний онтогенез;

- розвиток людини як свідомої суспільної істоти - онтогенез психіки;

- розвиток особистості - соціальний онтогенез.

Психічний розвиток - це послідовний, закономірний процес кількісних та якісних змін психіки, що відбуваються у ході діяльності й спілкування дитини з іншими людьми та знаменують со­бою перехід від нижчих до вищих рівнів життєдіяльності, її струк­турне й функціональне вдосконалення.

Розвиток психіки дитини хоча й зумовлений соціальними умова­ми її життя, але спирається на дозрівання організму. Останнє понят­тя відображає морфофізіологічну лінію онтогенезу.

Дозрівання - прояв онтогенезу, визначений генотипом, що по­лягає у послідовному становленні всіх систем організму. Дозрівання забезпечує необхідні для психічного розвитку дитини властивості її організму (особливості нервової системи, прямоходіння, органи мов­лення), але не визначає змісту і складу психічного розвитку, які зу­мовлені засвоєнням людського досвіду. Водночас, психічний розви­ток дитини сприяє її дозріванню.

Розвиток дитини, як правило, відбувається в умовах суспільства, нерозривно пов’язаний із націленими розвивальними впливами на підростаючу особистість оточуючих людей. Поняття формування психічних якостей підростаючої особистості акцентує соціальну зу­мовленість психічного розвитку дитини в умовах суспільства.

У процесі формування можна виділити стихійну компоненту (тоб­то зміни під впливом некерованих, випадкових факторів, наприклад, неформальних підліткових об’єднань, реклами, моди, музики тощо, характер і наслідки дії яких непередбачувані) і цілеспрямований про­цес змін особистості або ж її окремих сторін і якостей внаслідок спеціально організованих впливів.

Закономірності психічного розвитку дитини знаходять відобра­ження у педагогічних поняттях виховання та навчання.

Виховання - процес здійснення суспільних впливів, зумовлю­ючих формування особистості, тобто індивіда як члена суспіль­ства, з тими якостями, які дозволяють йому відповідати на вимоги суспільства і дають підстави користуватись правами члена суспіль­ства.

Виховання передбачає формування певних настанов, моральних суджень, тобто формування особистості. Виховання – це залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, створення умов для її духовного зростання, формування ціннісного ставлення до дійсності.

Навчання - засвоєння дитиною знань, оволодіння уміннями і навичками, спроможність використовувати їх у житті, формування культури пізнання.

Психічний розвиток особистості і навчання тісно взаємопов’язані. Навчання веде за собою розвиток, від особли­востей навчання залежать темпи переходу індивіда від нижчих ступе­нів розумового розвитку до вищих (Л.С.Виготський).

На думку Г. Костюка, "розвиток особистості - це історія її становлення як суб'єкта міжособистісних стосунків, пізнання і праці, носія суспільних відносин. Це історія розвитку функціональних можливостей її нервової системи, психічних процесів і властивостей, фізичних, розумових, моральних та інших якостей, її знань і почуттів, потреб та інтересів, ідеалів та смаків, світобачення і переконань, трудових умінь і навичок, здібностей до навчання, до засвоєння створеного людством і до творення матеріальних і духовних цінностей".