Внутрішній огляд

Перед розтином трупу свині надають спинне положення. Для цього частково відокремлюють передні і тазові кінцівки шляхом глибоких розрізів м’язів між грудною кліткою і лопаткою, а також круглих зв'язок кульшових суглобів.

Черевну порожнину розтинають одним поздовжнім розрізом, який роблять від мечовидного хрящу до лобкового зрощення, і двома поперечними розрізами від мечовидного хрящу до перших поперекових хребців по реберним дугам (мал. 18).

Мал. 18. Розташування органів черевної порожнини свині

У черевній порожнині після відокремлення сальника (у свиней сальник вміщує незначну кількість жирової тканини) можна побачити: велику кривину шлунка; частину правої і середньої часток печінки; вентральну третину селезінки; звивину ободової мішки, що займає середню і каудальну третини черевної порожнини; сліпу кишку, розташовану в лівій частині поперекової ділянки і зігнуту вправо до правої половини тазової порожнини; частину петель тонкого відділу кишечнику (в правій половині каудальної третини в порожнині тазу).

Купол діафрагми міститься на рівні сьомого ребра.

При розтині грудної порожнини видаляють грудну кістку. Для цього розрізають хрящі ребер звичайним або реберним ножем, у випадку зкостеніння хрящів використовують реберні ножиці або пилку.

Видалення внутрішніх органів. Через значну довжину і анатомо-топографічну складність шлунково-кишкового тракту свині його видаляють в наступному порядку: сальник і селезінка, середній відділ кишечнику. Для цього перерізають зв’язку клубової і сліпої кишок, накладають лігатури на клубову кишку поблизу її входу в сліпу. Перерізають кишку між лігатурами і відокремлюють під брижі клубову і порожню кишки до S-подібної кривини дванадцятипалої кишки. Ободову кишку оглядають, розтинають окремі петлі звивини (лабіринту) або відокремлюючи окремі петлі під брижі, що їх зв’язує.

Препарують підшлункову залозу і куксу дванадцятипалої кишки від ободової; перерізають передню брижову артерію і вену, препарують клітковину, що з’єднує лабіринт і кінцеву петлю ободової кишки з дорсальною стінкою черевної порожнини; вивільнюють від жиру пряму кишку і розсікають її впоперек в глибині тазової порожнини. Весь комплекс товстого кишечнику відділяють від брижі і її кореня.

Видаляють шлунок з дванадцятипалою кишкою, печінку, підшлункову залозу, нирки і органи тазу.

Ободову кишку оглядають, розтинають окремі петлі звивини (лабіринту) або відокремлюють окремі петлі від брижі, що її зв’язує.

Органи ротової порожнини, шиї і грудної порожнини видаляють так, як і у інших тварин, у вигляді єдиного комплексу.

Головний мозок. У свиней головний мозок лежить дуже глибоко в черепній коробці і оточений дуже розвиненими пазухами, тому поперечний розпил черепа повинен проходити приблизно на 2 см попереду лінії очних відростків лобної кістки. Попередньо видаляють очі. Поздовжні розпили проводять, як і у інших тварин.

Особливості розтину трупів м’ясоїдних

До родини собачих (або псових) Саnidае належать дикі і домашні хижі (Саrnivога) ссавці: вовк, собака, шакал, песець, і соболь, лисиця, єнотоподібна собака. Сучасне собаківництво – це галузь тваринництва, що має службове (військове, караульне, пастушаче, їздове і ін.), мисливське (промислове і спортивне), а також кімнатно-декоративне призначення. В теперішній час існує понад 1 400 порід домашніх собак (Саnis familiaris). У представників цієї родини кінцівки закінчуються п’ятьма пальцями.

Домашня кішка (Felis domestica) належить до ряду хижаків (Сагnivога), родині кішок (Felidae). В теперішній час загальновизнаними вважаються дві основні породи кішок (ангорська і сіамська). Серед домашніх кішок розрізнюють довго- і 1 короткошерсті породи. Тривалість життя кішок - 10-12 років, але 1 зустрічаються випадки довголіття (до 15-20 років). Середня маса 1 дорослих тварин коливається в межах від 2 до 3,5 кг.