Методика розтину трупів свиней

Порядок і послідовність розтину трупа свині аналогічні таким у великої рогатої худоби. Анамнез. Загальні відомості однакові для всіх видів тварин.

Зовнішній огляд

'З розпізнавальних ознак слід відмітити: вид (свиня), статі, (свиноматка, кнур, боров, поросята - підсвинок, свинка), породу, масть (чорна, біла, ряба), масу.

Вік визначають за наступними ознаками: залишок пупкового канатика чорний і сухий; є молочні клики і окрайки - новонароджені поросята; пупковий канатик відпав -- не менше 48 годин (пупкова рана вкрита кірочкою); Р₂ вгорі і Р₃ внизу - 4-14 днів; заціпи +Р₃ вгорі, +Р, внизу - 2-5 тижнів; окрайки вгорі +Р - 5-12 тижнів; окрайки внизу +Р — 8-16 тижнів; повний набір молочних зубів: І 3/3; С 1/1; Р 3/3 (28)-3-7 місяців; Р(вовчий зуб) +М- 4-6 місяців; І₃ (окрайки) змінилися - 7-10 місяців; І₃ (окрайки) змінилися +М₂- 8-12 місяців; І₃ (окрайки) змінилися +С (ікла)-8,5-10 місяців; І! (заціпи) змінилися-11-14 місяців; Р) і Р₂ змінилися - 12-15 місяців; Р₃ - 13-16 місяців; І₂ (середні різці) внизу змінилися - 16-18 місяців; І₂ (середні різці) вгорі змінилися; повний зубний апарат: І 3/3; С 1/1; Р 4/4; М 3/3 (44)- 16-20 місяців.

Тілобудова (пропорційна, непропорційна - викривлення хребта, кінцівок, провислість спини, шилозадість та ін.).

Вгодованість: худа, нижче середньої, задовільна, вища за середню, жирна.

Трупні зміни. При розтині жирних, відгодованих свиней, особливо в спекотну пору року, у внутрішніх органах (нирки, печінка, селезінка) дуже швидко настають процеси розкладання.

При огляді видимих слизових оболонок звертають увагу на кон'юнктиву.

При багатьох інфекційно-токсичних хворобах виявляють і гостру застійну гіперемію слизових оболонок очей, ротової порожнини і відхіднику, іноді крововиливи, некротичні фокуси.

Шкіра. У свиней, за виключенням деяких порід, завдяки непігментованій шкірі і наявності рідкої щетини, можна легше визначити в ній різні патологічні процеси, що пов’язані з інфекційними хворобами. Некрози: при чумі, хронічному перебігу бешихи, некробактеріозі; розлади кровообігу: крововиливи при чумі, еритема при гострому перебігу бешихи, застійна гіперемія при бешиховому ендокардиті; утворення везикул при ящурі, пухирців при підгострому перебігу бешихи (кропив’янка), розвиток екзантеми при віспі та ін. Набряки при інфекційних хворобах свиней можна знайти тільки в ділянці глотки та шиї (при гострому перебігу пастерельозу, сибірці та набряковій хворобі поросят).

Поверхневі лімфатичні вузли у свиней представлені у вигляді пакетів, що складаються з кількох невеликих за розміром вузликів.

Підщелепні лімфатичні вузли в кількості 1-6 локалізуються в підщелепному просторі, попереду підщелепної слинної залози, вкриті оральним кінцем привушної слинної залози та утворюють макет до 6 см в довжину і 3 см завширшки. У деяких тварин і спостерігаються додаткові підщелепні лімфатичні вузли (в кількості 2-4). Поверхневі шийні лімфатичні вузли розташовуються двома групами - дорсальною і вентральною. Дорсальна група (1-3 вузли) лежить попереду плечового суглоба, під плече-атлантним і трапецієподібним м’язами, сягаючи 4-5 см довжини. Вентральна група (3-8 вузлів) розташована в ділянці яремного жолобу, від плечового суглоба до білявушної слинної залози. Крім того, 1-3 вузли розташовані на драбинному м’язі.

Надколінні лімфатичні вузли (1-6) лежать в колінній складці у вигляді пакету довжиною до 5,5 см.

У свиней на відміну від великих тварин молочні залози не відокремлюють від трупа, а досліджують на місці і проводять розрізи, що проникають вглиб паренхіми.

У кістках і суглобах нерідко виникають запальні процеси: при бруцельозі - гнійний спондиліт і артрити, при туберкульозі артрити і остеомієліт, при хронічному перебігу бешихи - серозні артрити.

Після зовнішнього огляду, перед видаленням і оглядом лімфатичних вузлів, у дорослих тварин знімають шкіру.