- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни міністерство аграрної політики та продовольства україни житомирський національний агроекологічний університет
- •Житомир – 2013 тема розтину трупа. Діагностичний, навчальний, судово-ветеринарний розтин. Значення посмертної патологоанатомічної діагностики в борьбі з хворобами тварин.
- •Організація розтину, місце розтину
- •Інструменти для розтину трупів
- •Охорона навколишнього середовища, перевезення, захоронення трупів на скотомогильниках, знезараження в біотермічних ямах, спалювання та переробка трупів на утильзаводах
- •Ветеринарно-санітарні вимоги до утилізації трупів на утильзаводах
- •Утилізація трупів па утиль устаткуванні
- •Спалюванпя трупів
- •Знезаражеиня трупів в біотермічпих ямах (ямах Бекарі, пирятинських, чеських)
- •Ветеринарно-санітарні вимоги до закопування трупів на скотомогильниках
- •Методи розтину трупів тварин
- •Порядок і послідовність патологоанатомічного дослідження трупів
- •Зовнішній огляд
- •Загальний огляд трупа і пізнавальні ознаки тварини
- •Дослідження окремих поверхонь частин трупу.
- •Внутрішній огляд
- •Техніка розтину та особливості патологоанатомічного розвитку трупів різних видів тварин.
- •Особливості розтину трупів непарнокопитих
- •Анатомічні особливості непарнокопитих
- •Методика розтину трупів непарнокопитих Зовнішній огляд
- •Внутрішній огляд
- •Особливості розтину трупів рогатої худоби
- •Анатомічні особливості жуйних тварин
- •Методика розтину трупів жуйних тварин
- •Зовнішній огляд
- •Внутрішній огляд
- •Особливості розтину трупів свиней
- •Анатомічні особливості свиней
- •Методика розтину трупів свиней
- •Зовнішній огляд
- •Внутрішній огляд
- •Особливості розтину трупів м’ясоїдних
- •Анатомічні особливості собак
- •Анатомічні особливості кішок
- •Методика розтину трупів м м’ясоїдних
- •Зовнішній огляд
- •Внутрішній огляд
- •Особливості розтину трупів птиці
- •Визначення віку молодняку птиці за станом розвитку оперіння
- •Визначення віку птиці за розвитком органів
- •Внутрішній огляд
- •Література
Особливості розтину трупів свиней
Свині належать до класу ссавців, ряду парнокопитих, підряду горбкуватозубих, родині Suidae. Ця родина представлена великою кількістю видів і підвидів. Найбільше значення має вид Suis, представниками якого є свині сучасних порід.
Анатомічні особливості свиней
Голова свиней конусоподібної форми. У свиней налічується 12 різців, 4 ікла і 28 кутніх зубів.
Стравохід у свиней широкий, у початковій і кінцевій ділянках дещо розширений. В місці переходу в шлунок він лейкоподібно розширюється.
Шлунково-кишковий тракт. У свиней дванадцятипала кишка від пілоруса шлунка в правому підребер’ї проходить по печінці в правій дорсальній частині черевної порожнини каудально до заднього кінця правої нирки. За правою ниркою кишка повертає ліворуч і переходить у порожню кишку.
Порожня кишка лежить між печінкою і конусом ободової кишки, має довжину 15-20 м і утворює багато кишкових петель. Клубова кишка спрямована вгору і праворуч до сліпої кишки. Сліпа кишка відносно коротка, але широка. На її поверхні видно три ряди теній і три ряди випинів. Ободова кишка згорнута у вигляді конуса, і її широка основа лежить у ділянці попереку, а вершина торкається черевної стінки в ділянці пупка. Довжина сліпої і ободової кишок 3-5,8 м. Відношення довжини тіла до довжини кишечнику становить 1:25.
Шлунок у свиней однокамерний, стравохідно-кишкового типу, великий, лежить упоперек переднього відділу черевної порожнини, більше зміщений в ліве підребер’я, хоч пілорична частина заходить в праве підребер’я. Коли шлунок заповнений кормом, більша кривина торкається до черевної стінки в ділянці мечоподібного хряща груднини. Ємність його 500-2000 г, гранична ємність у середньої свині - 7,5 л.
Печінка велика (маса - 2400 г, що складає від 2,5% маси тіла), поділена на частки глибокими вирізками. Жовчний міхур розміщений на правій медіальній частині в ямці жовчного міхура. Жовчна протока відкривається у дванадцятипалу кишку на відстані 2-5 см від пілоруса. Печінкові часточки великі (1,5-2 мм) і добре помітні. Печінка лежить у правому підребер’ї, досягаючи 14-го ребра. У лівому підребер’ї знаходиться менша частина печінки, досягає 10-го ребра. В ділянці мечоподібного відростка печінка торкається черевної стінки.
У свиней 14-15 пар ребер. Кути ребер виступають, тіло і спіралеподібно викривлене, вентральні кінці звужені у дорослих і розширені у молодих тварин. Груднина у свиней сплющена дорсовентрально і розширюється каудально. Поперекових хребців 7. Краніальні суглобові відростки мають жолобоподібні суглобові поверхні, каудальні - циліндричні, остисті відростки пластинчасті і широкі.
Серце. Верхівка серця у свиней знаходиться в місці з’єднання 7-го ребра з його хрящем, основа - на рівні середини 1-го ребра.
Легені у свиней поділяються на добре виражені частки видовженої форми. Є додатковий трахейний бронх до краніальної частки. Відносна маса легень становить 0,85%.
Селезінка лежить на більшій кривині шлунка, має видовжено- овальну форму із загостреними кінцями. Форма поперечного розрізу - трикутна. Колір - ясно-червоний. Довжина її коливається під 38 до 45 см, ширина — 5-8 см, відносна маса - 0,1-0,3%.
Нирки у свиней гладенькі, багатососочкові, бобоподібної форми, ниркових пірамід 10-12. Обидві нирки лежать майже на одному рівні - 1 -4-го поперекових хребців. Права нирка не досягає печінки.
Надниркові залози коричневого кольору, видовжені, з борознами, завдовжки 5-8 см, масою 3-6 г.
Органи розмноження. Яєчники у свиней мають горбкувату поверхню, оточені добре розвиненою яєчниковою сумкою. Розміщені на рівні 5-6-го поперекових хребців. Абсолютна маса яєчника до 16 г, довжина їх 3-5 см.
Довжина маткової труби у свині становить 15-25 см, матка - дворога, багатоплідна, з дуже довгими рогами (до 2 м) і слабо вираженим тілом (довжина 5 см). Роги тонкі, кишкоподібні, зібрані у петлі. Шийка матки (до 18 см) без різких меж переходить у піхву, яка має вигляд вузької трубки, склепіння не формує. Присінок піхви короткий, вузький.
У кнура сім’яниковий мішок міститься поблизу відхідника. Сім’яники розміщені майже вертикально, головчастим кінцем вниз і дещо вперед, а придатком сім’яника вперед. Шкіра товста, без волосся, не пігментована. Сім’яники великі (900-1000 г), щільно зростаються з придатком сім’яника, еліпсоподібної форми.
Щитоподібна залоза. У свиней дуже добре розвинений перешийок щитоподібної залози. Він має вигляд пластинки завдовжки 4-5 см і завширшки 2-2,5 см. Частки малі, у вигляді відростків перешийка. Маса залози 12-40 г.
Тимус. У свиней шийні частки тимусу простягаються до гортані і глотки. Найбільша маса відмічена у 9-місячних тварин.
