16

Вступ

Головною проблемою при здійсненні підприємницької діяльності є ефективне управління фінансами підприємства, де важливу роль має відіграти фінансове планування, саме планування є організаційним началом всього процесу реалізації обгрунтованих раніше напрямків подальшого розвитку. В умовах зниження обсягів фінансових ресурсів та зростання витрат перед підприємствами постало завдання відновлення на новій технологічній основі фінансового планування і прогнозування. Ефективність останього в значній мірі залежить від адекватності використаних методів планування та прогнозування.

Актуальність теми полягає в тому що фінансове планування допомагає підприємству досягти високого рівня управління виробничо-господарської діяльності, яке забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. В умовах зниження обсягів фінансових ресурсів та зростання витрат перед підприємствами постало завдання відновлення на новій технологічній основі фінансового планування та прогнозування.

Метою роботи є дослідження економічного змісту показників що характеризують ділову активність організації.

Об'єктом дослідження є діяльність промислових підприємств.

Предметом дослідження роботи являється процес планування та прогнозування ділової активності організації.

Для реалізації мети роботи вирішується ряд завдань:

1) Висвітлити економічну сутність ділової активності організації.

2) Розглянути та проаналізувати показники ділової активності організації на конкретному виробничому підприємстві ВАТ «АрселорМітал Кривий Ріг».

3) Намітити шляхи підвищення ділової активності організації.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури і додатків.

У першому розділі наводяться теоретичні відомості про підхід до планування ділової активності організації. Тобто визначається суть планування ділової активності організації, система показників для оцінки ділової активності організації та методика розрахунку інтегрального показника для оцінки ділової активності організації.

У другому розділі аналізуються дані вже реальної організації (Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»), що взяті із фінансової та статистичної звітності за останні кілька років.

Третій розділ передбачає розроблення обґрунтованого управлінського рішення на основі отриманих результатів аналізу ділової активності організації та можливостей розвитку Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У висновках та пропозиціях підсумовуються основні результати дослідження.

Розділ 1. Теоретико - методичний підхід до планування ділової активності організації

1.1. Загальні теоретичні підходи до планування ділової активності організації

В умовах ринкової економіки стабільність фінансового стану підприємства значною мірою обумовлюється ступенем його ділової активності, саме тому винятково важливим є її попереднє і постійне планування.

Ділова активність підприємства виявляється в динаміці його розвитку, досягненні ним цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції тощо. При плануванні ділової активності конкретної організації важливо звернути увагу на іі рівні, які відображають етапи її життєдіяльності - зародження, розвиток, підйом, спад, криза, депресія, - показують ступінь адаптації до мінливих ринкових умов, якість управління тощо.

Ділову активність характеризують як мотивований макро- і мікроекономічним середовищем управління, процес стійкої господарської діяльності організації, спрямований на забезпечення її позитивної динаміки, збільшення трудової зайнятості та ефективне використання ресурсів з метою досягнення ринкової конкурентоспроможності. Тобто ділова активність виражає ефективність використання матеріальних, трудових, фінансових й інших ресурсів за всіма бізнес-лініями діяльності і характеризує якість управління, можливості економічного зростання і достатність капіталу. У фінансовому аспекті проявляється насамперед в швидкості обороту його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва.

Оборотні активи підприємства являють собою кошти, які вкладено в оборотні виробничі фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво) і фонди обігу (готова продукція, дебіторська заборгованість, гроші в касі і на рахунках).

Для оцінки і планування ділової активності підприємства доцільно використовувати два напрями аналізу:

1. ступінь виконання плану ключових показників діяльності підприємства: реалізації продукції, чистого прибутку, нарощування матеріальної бази; забезпечення заданих темпів їхнього росту;

2) рівень ефективності використання ресурсів підприємства (які будуть детальніше розглянуті у п. 1.2.).

Для здійснення першого напрямку аналізу необхідно зіставити темпи зміни основних показників на основі оцінки їхньої динаміки. Оптимальним є таке співвідношення, що одержало назву "золотого правила економіки підприємства":

Т_чп > Т_ор > Т_ак > 100%, (1.1)

де Т_чп, Т_ор, Т_ак - темпи зміни чистого прибутку (ЧП), обсягу реалізації (ОР або ЧД) і суми активів (Ак) відповідно.

При застосуванні заданої нерівності (1.1) для завдання орієнтирів при плануванні розвитку організації, метою підтримання її високої ділової активності, важливо пам’ятати, що приведене співвідношення показників означає таке:

- прибуток підприємства має збільшуватися темпами, випереджальними порівняно з обсягом реалізації, що свідчитиме про відносну економію витрат;

- випереджальні темпи росту обсягу продаж порівняно з активами підприємства будуть свідчити про підвищення ефективності їх використання;

- економічний потенціал підприємства має зростати порівняно з попереднім роком

Деякі відхилення, що порушують дане співвідношення показників, не варто розглядати як негативні, якщо підприємство розширює сферу своєї діяльності, вкладає кошти у освоєння нових технологій, переробку, модернізацію і реконструкцію виробництва тощо.

Для реалізації другого напрямку розраховують показники, що характеризують використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. До основних із них відносять: показник виробітку, фондовіддачу, оборотність виробничих запасів, авансованого капіталу.