6. Оп жінок. Оп неповнолітніх

Конституція України закріпила рівність прав чоловіків і жінок. Відповідно до ст.. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, обмеження праці жінок у нічні години.

Забороняється залучати жінок для піднімання вантажу, маса якого перевищує встановлені для жінки норми.

Міністерством охорони здоров’я України 10.12.1993р. видано наказ №241, яким встановлено граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

• Підіймання і переміщення вантажів при чергування з іншою роботою (до 2-х разів на годину) – 10 кг;

• Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом однієї зміни до 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщається протягом години робочої зміни, не повинна перевищувати: - з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг.

Залучення жінок до робіт у нічні години обмежується згідно із ст.. 175 КЗпП. Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологах тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 – після.

Згідно ст.. 181 КЗпП надається часткова оплачувана відпустка до трьох років і додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до 6-ти років без оплати. Час по відпустках зараховується в безперервний стаж.

Відповідно до ст.. 19 ЗУ «Про відпустки», жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15р або дитину інваліда, за її бажанням надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

ОП неповнолітніх

Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та ін. особливості неповнолітніх і виявляє турботу про здоров’я молодого покоління. Законодавчо це закріплено в ст. 43 Конституції України. Законом України про ОП забороняється використовувати працю неповнолітніх на важких роботах або з небезпечними умовами праці, а ткож на підземних роботах. МОЗ України видано наказ від 31.03.1994р. №46, який затверджує перелік цих робіт.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ України від 22.03.1996р. №59.

Неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18р.

Неповнолітні віком від 14 до 15 років приймають на роботу за узгодженням з місцевим комітетом, батьками, міліцією, школою.

Тривалість робочого дня – 24 год на тиждень для неповнолітніх від 14 до 16р, а для неповнолітніх віком від 16 до 18 р. – тривалість 36год у тиждень.

Відпустка тривалістю 30 календарних днів надається тільки влітку (ст. 195 КЗпП).

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, понаднормових та робіт у вихідні дні. (ст1 192 КЗпП). Попередній медичний огляд і надалі до досягнення 21 року неповнолітні щороку підлягають обов’язковому медичному огляду (ст.. 191 КЗпП).

Звільнення неповнолітніх з ініціативи роботодавця або уповноваженим органом допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.

7. Відповідальність за порушення вимог з оп

Відповідно до ст.. 44 Закону України про ОП порушення законодавчих та ін. нормативних актів про ОП, створення перешкод для діяльності посадових осіб, органів державного нагляду за ОП, професійних спілок винних працівників притягують до адміністративної, дисциплінарної матеріальної, кримінальної відповідальності.

Адміністративну відповідальність накладають на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про ОП у вигляді грошового штрафу. Штраф накладають інспектори обласних рад, профспілок і відповідних служб державного нагляду. Адміністративній відповідальності підлягають особи віком не менше 16р.

Дисциплінарна відповідальність полягає у виконанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством на робітників на ІТП. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в посаді, переведення на нижче оплачувану роботу на термін до трьох місяців, можливе звільнення.

Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення можна накладати щ ініціативи органів, що здійснюють державний і громадський контроль за ОП. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно врахувати ступінь важкості вчиненого поступку і заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено поступок, попередню роботу працівника.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і роботодавця. У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівник несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов’язків, зокрема і внаслідок порушення правил ОП. Матарвальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, що така шкода заподіяна підприємству протиправними діями працівника. Ця відповідальність обмежується певною частиною заробітку працівника і не перевищує 1/3 місячної заробітної плати. До збитків у зв’язку з порушенням законодавства про ОП можуть входити відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразова допомога, додаткові витрати на лікування, протезування, а також витрати на поховання, одноразова допомога на сім’ю та на утриманців.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та ін. нормативних актів про ОП створило небезпеку для життя або здоров’я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань ОП може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку. (0,5 – 8 р позбав волі).