Лабораторна робота № 1 «Аналіз зерна і картоплі»

2.1. Визначити органолептичні показники зерна (пшениці, жита, ячменю).

2.2. Визначити вміст смітної і зернової домішок зерна, натури різних злаків.

2.3. Визначити вологість зерна за допомогою вологоміра.

2.4. Визначити склоподібність пшениці.

2.5. Визначити вміст крохмалю у картоплі за допомогою ваг Парова.

2.1 Визначення органолептичних показників зерна

Колір зерна визначають при денному світлі. Для цього беруть 100-150 г зерна та поміщають його поряд з зерном встановленого зразка, візуально визначають різницю в відтінках кольору. При великому опиті колір зерна визначають одразу, не порівнюючи його з встановленим зразком.

Запах визначають як в цілому, так і в молотому; при внесенні результатів визначення вказують, в якому зерні (в цілому чи молотому) виявлений запах. В свіже меленому зерні запах відчувається краще. Для визначення запаху із попередньо перемішаного середнього зразка беруть на долоню 100 г зерна (цілого чи молотого), зігрівають його подихом і досліджують на присутність стороннього запаху.

Для посилення відчуття запаху зерно висипають в стакан, заливають горячою водою (60-70 ºС) та накривають стакан склом, залишають на 2-3 хвилини, після цього зливають воду та досліджують зерно на присутність запаху.

При визначенні запаху можна прогріти зерно паром, для цього зерно поміщають на сітку та протягом 2-3 хвилин пропарюють над кип’яченою водою. Пропарене зерно висипають на лист чистого паперу та досліджують його на присутність запаху.

Для визначення смаку із середнього зразка зерна виділяють 100 г, звільняють його від сторонніх домішок та подрібнюють. Потім беруть 2 г молотого зерна та розжовують. Перед кожним визначенням та після нього рот ополіскують водою.

2.2 Визначення засміченості зерна

Домішки в зерні поділяють на дві групи: смітні та зернові. До смітних домішок відносять весь прохід, отриманий при просіюванні через сито з отворами певних розмірів, вказаних в стандартах на відповідні культури; мінеральні (земля, пісок, каміння та ін.) та органічні (солома, зерна інших рослин та ін.) домішки, насіння сортових рослин; шкідливі домішки (гірчак, споринь та ін.); зерна головної культури з зіпсованим ендоспермом; гнилі зерна, запліснявілі; зерна головної культури з’їдені шкідниками; колоски після видалення з них зерен.

До зернової домішки відносять: зерна головної культури, з’їдені шкідниками та биті, якщо залишилось менше половини зерна, зерна головної культури, які проросли; зерна, пошкоджені самозігріванням чи неправильною сушкою, з зміненим кольором оболонки та зачепленим ендоспермом; зерна головної культури, роздуті при сушці; щуплі, недорозвинуті зерна головної культури – зазвичай зерна меншого розміру, зі складчастою поверхнею, з сильно розвинутою оболонкою та слабо розвинутим ендоспермом; зелені зерна головної культури – з незакінченим процесом дозрівання; роздавлені; зерна інших культур.

Більш повна класифікація домішок приведена в ДСТУ на зерно відповідник культур, де враховуються особливості наступного використання зерна.

Для визначення засміченості виділяють в залежності від виду культури наступні наважки (в г): кукурудза та бобові 100; пшениця, жито, ячмінь, овес, грачиха 50; просо 25. Зважену наважку зерна просіюють через набір сит, встановлених в такій послідовності: піддон; сито, передбачене стандартом на відповідну культуру для видалення смітної домішки; сита, рекомендовані для полегшення розділення наважки. Сита підбирають, користуючись даними табл. 9.

Таблиця 9

Набір сит для визначення засміченості зерна

Культури	Розмір отворів, мм
	для видалення смітної домішки	для полегшення розділення
Пшениця Жито Ячмінь Овес Просо Кукурудза	Діаметр 1,0 Діаметр 1,0 1,4*20 Діаметр 1,5 1,4*20 1,2*20 Діаметр 2,5	2,5*20 2,2*20 2,2*20 2,0*20 2,8*20 2,2*20 Діаметр 2,7 -

На верхнє сито переносять наважку та закривають його кришкою. Сито розміщають в наборі так, щоб подовжні отвори розміщувались паралельно. Просіювання проводять подовжньо-повертаючим рухом по напряму довжини подовжніх отворів без струшування. Розмір колибань сит біля 10 см; тривалість просіювання 3 хвилини при 110-120 рухах в хвилину.

З отриманих фракцій виділяють шпателем чи пінцетом смітну та зернову домішку в відповідності з вимогами стандарту на відповідні культури, зважують на технічних та виражають засміченість в процентах від взятої наважки. При наявності в зерні крупних домішок (розмір частинок більше 6 мм) їх процентний вміст додають до встановленого вмісту смітної домішки.