5 Індивідуальні розрахункові завдання

Індивідуальні розрахункові завдання виконуються за методичними вказівками до лабораторних робіт з дисципліни «Техніко-економічне обґрунтування інженерних рішень» та методичних вказівках до практичних занять з дисципліни «Техніко-економічне обґрунтування інженерних рішень» для студентів денної та заочної форм навчання.

Особливу увагу слід приділити тематиці виконання розрахункових завдань: вона повинна бути обрана із трьох можливих варіантів: новий виріб, новий програмний продукт, новий програмно-апаратний комплекс і не змінюватись у продовж проведення розрахунків. Не зважаючи на кількість годин, наданих на лабораторні і практичні заняття для студентів денної форми навчання розрахункові завдання повинні містити усі розділі за наступним порядком:

1. Аналіз та підготування вихідних даних. Характеристика виробу (мет. вказівки до практичних занять).

2. Оцінювання ринку збуту за споживачами, параметрами виробу, за основними конкурентами (мет. вказівки до лабораторних робіт).

3. Оцінювання загального показника якості технічного рівня виробу (мет. вказівки до практичних занять).

4. Вибір стратегії маркетингової діяльності. Організація реклами та витрати на неї (мет. вказівки до практичних занять).

5. Розрахунок суми витрат на матеріали, комплектуючі, покупні вироби (мет. вказівки до лабораторних робіт).

6. Розрахунок фонду оплати праці при проектуванні виробу (мет. вказівки до практичних занять).

7. Розрахунок технологічної собівартості. Розрахунок інших поточних витрат (мет. вказівки до лабораторних робіт).

8. Організація післяпродажного обслуговування. Розрахунок повної суми витрат (мет. вказівки до лабораторних робіт).

9. Визначення критичної суми постійних витрат та критичного рівня ціни реалізації (мет. вказівки до практичних занять).

10. Визначення ціни та прибутку. Аналіз беззбитковості об’ємупродажу та зони безпеки. Складання фінансового плану (мет. вказівки до лабораторних робіт).

6 Рекомендації з використання обчислювальної техніки

Для вивчення дисципліни обчислювальна техніка та програмне забезпечення, що використовується, повинно задовольняти наступним вимогам:

1. Персональний комп’ютер повинен мати приблизно такі мінімальні характеристики: процесор з частотою не нижче 2 ГГц, оперативна пам’ять не менше1 Гб; жорсткий диск (вінчестер) об’ємом не менше 250 Гб.

2. Програмне забезпечення: Windows 2000, XP, Word, Internet Explorer, CorelDRAW, PowerPaint, Excel, Matcad, WinRaR, AdobeReader, WinDjViev.

Програмне забезпечення застосовується як основні засоби виконання лабораторних і практичних занять, так і як допоміжні засоби роботи з архівованими файлами та спеціалізованими джерелами електронних книг, журналів, статей тощо.

Використання обчислювальної техніки передбачається на кожному етапі вивчення дисципліни, в самостійній роботі за її формами, в лабораторному практикумі, на практичних заняттях.

7 Основні рекомендації з організації самостійної роботи

Рівень теоретичної підготовки студент може оцінити шляхом відповіді на контрольні запитання до розділів, що вивчаються (провести самоперевірку).

Працювати над вивченням дисципліни необхідно систематично, вивчати послідовно розділ за розділом з підрозділами, що викладені у робочій програмі. Усі питання, що виникають при вивченні теоретичного матеріалу студенти можуть розв’язати на консультаціях, що проводяться за графіком. Дні консультацій та час їх проведення лектор вносить до графіку проведення консультацій викладачів кафедри.

Самоперевірка може здійснюватись за допомогою контрольних запитань до лабораторних робіт і практичних занять. В лабораторних роботах і на практичних заняттях студенти виконують індивідуальні розрахункові завдання. Захист лабораторної роботи і виконання завдання практичного заняття є звітністю з виконання та освоєння теоретичного матеріалу та здобуття практичних навичок за темами занять.

За заочною формою навчання студентам надається можливість виконати завдання на практичних заняттях, лабораторних роботах, які вказані у відповідних методичних вказівках. Такі розрахункові завдання сприяють поглибленню практичних навичок за розділами дисципліни. Результати їх є складової частиною рейтингової оцінки з дисципліни.

Організація навчання та розподіл годин самостійної роботи з дисципліни «Техніко-економічне обґрунтування інженерних рішень» для денної форми навчання наведена у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Організація роботи у весняному семестрі для студентів денної форми навчання

ВИДИ ЗАНЯТЬ		НАВЧАЛЬНІ ТИЖНІ
		24	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40
Лекції	обсяг, год	2	2	2	2	2	2	2	2	2		2
Лаборат. роботи	обсяг, год					4				4		4
Практичні заняття	обсяг, год		2					2
Самост. робота студентів	обсяг, год	4	4	4	4	4	4	4	3	3	2	1	2
Точка контролю							+							+
Курсовий проект	консультація
	точка контролю
Консультації			2		2		2		2		2		2
Строки проведення заліків, іспитів														зал.

Кількісні критерії оцінювання.

Рейтингова оцінка за дисципліною складається за накопичувальною системою і визначається протягом семестру за контрольними точками та наприкінці семестру.

Для оцінювання роботи студента протягом весняного семестру підсумкова рейтингова оцінка О_сем розраховується як сума оцінок за різні види зинять та контрольні заходи. Основні вимоги щодо рейтингових оцінок для контрольних робіт, лабораторних робіт (при захисті), практичних занять, розрахункових завдань полягають в тому, що рівень задовільної оцінки вкладається в мінімальних бал (який для лабораторних робіт включає: присутність та відпрацьовування лабораторної работи, для практичного заняття – теж), рівень відмінної оцінки – в максимальних бал. Для переводу оцінювання у бали використані відсоткові співвідношення у сходинковому розподіленні.

Розраховуються мінімальні бали i –го рівня до кожного виду занять за формулою:

(a_5мак - a _1мін) ∙µ_i-1 + a _i-1мін = a _{i мін} ,

де i =2...5 1, 2, 3, 4, 5 рівень відповідає оцінюванню E, D, C, B, A;

µ₁ , µ₂ , µ₃ , µ₄∙ дорівнює відповідно 0,15; 0,225; 0,375; 0,15.

Бальні оцінки виставляються у журнал як «умовно» середні відповідних рівней, див. таблицю 7.2.

Таблиця 7.2 – Відповідність оцінок балам

Оцінка	Бали 3-5	Виста-вляються у журнал	Бали 6-10	Виста- вляються у журнал	Бали 12-20	Виста-вляються у журнал
5 Відмінно(А), мак	5	5	10	10	20	20
5 Відмінно(А), мін	4,8		9,6		19,2
4 Відмінно(В), мін/сер	4,5	4,6	9	9,5	18	19
3 Добре(С),мін/сер	3,75	4	7,5	8	15	17
2 Задовільно(D), мін/сер	3,3	3,5	6,6	7	13,2	14
1 Задовільно(E), мін	3	3	6	6	12	12

Максимальна рейтингова оцінка протягом семестру – 100 балів складається як сума за різні види занять та контрольні заходи, як приведено в таблиці 7.3 (за основними годинами занять).

Таблиця 7.3 – Рейтингові оцінки

Вид заняття/ контрорльний захід	Бали
ПЗ №1	3	5
ЛР№1	6	10
РЗ 1	6	10
КР1 (тест)	6	10
КР2 (тест)	6	10
Контрольна точка 1	27	45
ПЗ №4	3	5
ЛБ №4	6	10
ЛБ №5	6	10
РЗ 2	6	10
РЗ 3	6	10
КР3 (тест)	3	5
КР4 (тест)	3	5
Контрольна точка 2	33	55
Всього за 6-й семестр	60	100

В таблиці 7.4 представлений варіант оцінювання, якщо буде надано 20 годин лабораторних занять і 10 годин практичних занять.

В таблиці 7.5 представлений варіант оцінювання для заочної форми навчання.

Таблиця 7.4 – Рейтингові оцінки

Вид заняття/ контрорльний захід	Бали
ПЗ №1	3	5
ПЗ №2	3	5
ПЗ №3	3	5
ЛР№1	3	5
КР1 (тест)	3	5
ЛР №2	3	5
РЗ	6	10
КР2 (тест)	3	5
Контрольна точка 1	27	45
ЛБ №3	3	5
ПЗ №4	3	5
РЗ	6	10
КР3 (тест)	3	5
ЛБ №4	3	5
ЛБ №5	3	5
ПЗ №5	3	5
РЗ	6	10
КР4 (тест)	3	5
Контрольна точка 2	33	55
Всього за 6-й семестр	60	100

Таблиця 7.5 – Рейтингові оцінки, заочна форма

Вид заняття/ контрорльний захід	Бали
ЛБ №1	12	20
ЛБ №2	12	20
ПЗ №1	12	20
Реферат	6	10
Реферат	6	10
КР	12	20
Всього	60	100

Якісні критерії оцінювання.

Необхідний обсяг знань для одержання позитивної оцінки.

1. Основні етапи техніко-економічного обґрунтування інженерних рішень.

2. Основні методи та засоби підвищення конкурентноздатності виробів.

3. Основні методи забезпечення беззбитковості проектування та виробництва нового виду виробу.

Необхідний обсяг умінь для одержання позитивної оцінки

1. Уміти аналізувати ринки збуту.

2. Уміти розрахувати повну суму витрат.

3. Уміти складати фінансовий план.

Критерії оцінювання роботи студента протягом семестру.

Задовільно, бали в діапазоні [60-65], Е (шкала ECTS), означають, що студент виявив знання основного навчального матеріалу в мінімальному обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; в основному виконував завдання, передбачені програмою; ознайомився з основною літературою, рекомендованою програмою; припустив помилки у відповіді на запитання при захисті лабораторних робіт, практичних занять та у котрольних роботах і розрахункових завданнях, які він може усунути лише під керівництвом та за допомогою викладача.

Задовільно, бали в діапазоні [66-74], D (шкала ECTS), означають, що студент виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; справився з виконанням завдань, передбачених програмою; ознайомився з основною літературою, рекомендованою програмою; припустив значну кількість помилок або недоліків у відповіді на запитання при захисті лабораторних робіт, практичних занять та у котрольних роботах і розрахункових завданнях, принципові з яких може усунути самостійно.

Добре, бали в діапазоні [75-89], С (шкала ECTS), означають, що студент виявив загалом добрі знання навчального матеріалу при виконанні передбачених програмою завдань, але допустив ряд помітних помилок; засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою; показав систематичний характер знань з дисципліни; здатний до їх самостійного використання та поповнення в процесі подальшої навчальної роботи і професійної діяльності.

Відмінно, бали в діапазоні [90-95], В (шкала ECTS), означають, що студент виявив систематичні та глибокі знання навчального матеріалу з даної дисципліни вище середнього рівня. Він продемонстрував уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою; засвоїв літературу, рекомендовану програмою; засвоїв взаємозв’язок основних понять дисципліни та їх значення для подальшої професійної діяльності.

Відмінно, бали в діапазоні [96-100], А (шкала ECTS), означають, що студент виявив всесторонні, систематичні та глибокі знання навчального матеріалу з дисципліни, передбаченого програмою; засвоїв основну та додаткову літературу, яка рекомендована програмою; проявив видатні творчі здібності в розумінні, в логічному, чіткому, стислому та ясному трактуванні навчально-програмного матеріалу; засвоїв взаємозв’язок основних понять дисципліни, їх значення для подальшої професійної діяльності.