
- •1. Загальні відомості про вагоноремонтне виробництво
- •1.1 Основні принципи організації і планування виробництва
- •1.2 Деякі особливості організації вагоноремонтного виробництва
- •2. Поняття виробничого процесу. Класифікація виробництв та їх техніко-економічна характеристика
- •3. Виробнича структура врз
- •3.1 Загальне уявлення про виробничу структуру заводу
- •3.2 Склад цехів та служб вагоноремонтного заводу
- •4. Структура управління вагоноремонтним підприємством
- •5. Принципи спеціалізації та кооперування на врп
- •5.1 Сутність спеціалізації та кооперування
- •5.2 Основні форми спеціалізації
- •5.3 Основні види кооперування
- •6. Підготовка виробництва на вагоноремонтному заводі
- •6.1. Особливості технічної підготовки виробництва
- •6.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •6.3 Технологічна підготовка виробництва
- •6.4. Техніко-економічний аналіз технологічних процесів
- •6.5. Стандартизація та уніфікація у вагоноремонтному виробництві
- •7. Технічне нормування праці. Методи нормування
- •7.1. Сутність нормування праці
- •Методи нормування на підприємстві
- •7.3 Розрахунок технічної норми часу
- •7.4 Перегляд норм часу
- •8. Основи організації заробітної плати
3. Виробнича структура врз
3.1 Загальне уявлення про виробничу структуру заводу
Виробничою структурою підприємства називається склад всіх цехів і дільниць, органів управління, обслуговуючих господарств і служб, які прямо або побічно беруть участь у виробничому процесі підприємства й перебувають між собою в певному взаємозв'язку (кооперації). Від правильного вибору виробничої структури підприємства залежить забезпечення її високої й стійкої економічності.
Раціональність і економічність прийнятої структури підприємства характеризуються наступними найважливішими факторами:
пропорційністю виробничої потужності всіх цехів і служб підприємства, необхідною для виконання плану ремонту вагонів;
спеціалізацією й кооперуванням цехів і дільниць заводу для забезпечення росту продуктивності праці;
безперервністю виробничого процесу;
оптимальною керованістю всіх цехів і дільниць підприємства.
Характер і розгалуженість виробничої структури підприємства залежать від багатьох факторів: складу та конструктивних особливостей продукції; плану випуску й трудомісткості виробів; рівня розвитку техніки й технології виробництва; особливостей виробничого процесу й технології; форми організації виробництва; рівня спеціалізації підприємства й характеру його кооперування з іншими підприємствами.
Основним елементом промислово-виробничої структури вагоноремонтного підприємства є цех або самостійна виробнича дільниця.
Цехом називається уособлена в адміністративно-виробничому й господарському відношенні спеціалізована частина підприємства, призначена для виготовлення або ремонту певної продукції (заготівок, деталей, вузлів, виробів) або для виконання однорідних технологічних процесів (наприклад, ливарних, термічних, фарбувальних і т.п.). Багато цехів працюють на засадах внутрішньозаводського господарського розрахунку.
Цехи підрозділяються на дільниці. Поряд з виробничими дільницями, де виконуються основні роботи, у складі цехів є допоміжні, наприклад склади матеріалів і заготівок, інструментально-роздавальна комора, дільниця механіка цеху з ремонту обладнання, а також службового й побутового приміщення.
Виробничі дільниці спеціалізуються по виготовленню або ремонту певних предметів - деталей, заготівок, вузлів (предметна дільниця), або по виконанню однорідних робіт - токарських, фрезерних (технологічна дільниця).
Предметний принцип побудови виробничих дільниць більш прогресивний. Він забезпечує поліпшення керівництва виробництвом, підвищення відповідальності колективу дільниці за роботу, зменшення операцій по транспортуванню матеріалів і напівфабрикатів, підвищення продуктивності праці й зниження собівартості продукції. Виробнича дільниця складається із групи робочих місць і є найменшим адміністративно-виробничим підрозділом вагоноремонтного підприємства.
Робочим місцем називається первинна ланка виробництва, на якому здійснюється процес труда по виконанню певних технологічних і допоміжних операцій.
3.2 Склад цехів та служб вагоноремонтного заводу
До складу вагоноремонтного заводу входить значна кількість різноманітних цехів, служб і господарств, що мають між собою тісні виробничі зв'язки. Однак всі їх можна об'єднати в три самостійні групи: цехи основні, цехи допоміжні й загальнозаводські обслуговуючі господарства й служби (енергетичне господарство, транспортно-складська служба й т.д.).
До складу основних цехів входять такі, в яких виготовляється продукція, призначена для реалізації на залізничному транспорті, тобто поза даним підприємством. Разом з тим характер основних цехів залежить від стадії виробничого процесу по виготовленню або ремонту основних об'єктів виробництва. Відповідно до цього всі основні (виробничі) цехи вагоноремонтних заводів діляться на три групи: вагонозбиральні, заготівельні й обробні.
До складу вагонозбиральних цехів входять: ремонтно-складальний для ремонту пасажирських вагонів, ремонтно-складальний для ремонту вантажних вагонів, ремонтно-кузовний, ремонтно-комплектувальний, візковий, малярський, цех ремонту електричного й холодильного обладнання вагонів.
При великому обсязі ремонтно-складальних робіт можуть бути створені окремі цехи по розбиранню вагонів, цехи з ремонту й правки рам і кузовів, а також цехи ремонту і загального складання вагонів.
Заготівельними цехами на вагоноремонтному заводі є: ковальський, ресорно-пружинний, чавуноливарний, сталеливарний і цех кольорового лиття.
Обробні цехи - це колісно-токарський, механічний і деревообробний.
Допоміжні цехи лише побічно беруть участь у випуску основної продукції; в них виготовляються вироби, які використовуються в процесі виробництва основних цехів. На вагоноремонтних заводах допоміжними цехами є інструментальний, ремонту електрообладнання, утилізаційний, ремонтно-механічний, ремонтно-будівельний. До побічних цехів ставляться цехи, зайняті переробкою відходів виробництва й виготовленням не заводської продукції, побічним виробництвом.
Енергетичне господарство поєднує котельні, компресорні станції, електростанції, центральні розподільні підстанції, трансформаторні підстанції, газогенераторну станцію, кисневу станцію, ацетиленову станцію.
У транспортне господарство входять депо маневрових локомотивів, гараж автотранспорту, вагонні парки (для вагонів, що очікують ремонту й відремонтованих вагонів), залізничні колії підприємства, ґрунтові й інші безрейкові дороги для міжцехового й цехового транспорту, вагонні ваги.
До складського господарства відносяться головний склад матеріалів, склади металу, поковок, металовідходів, шихтових і формувальних матеріалів, склади лісу, пиломатеріалів і будматеріалів, запасних частин, склади палива й склади вогненебезпечних і мастильних матеріалів.
До складу санітарно-технічних пристроїв підприємства входять: насосні станції, мережа водопостачання й каналізації, очисні спорудження, системи опалення й вентиляції цехів і споруд підприємства.
До загальнозаводського господарства відносяться заводська лабораторія, пожежне депо, амбулаторія, медпункти й інші служби, що забезпечують необхідні умови роботи на підприємстві.
В умовах спеціалізації й максимального кооперування вагоноремонтний завод може мати лише складально-ремонтні цехи. У цьому випадку всі роботи з ремонту й виготовлення деталей і вузлів вагонів виконуються на інших спеціалізованих підприємствах.