МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

"ОРГАНІЗАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА ЛОГІСТИКА НА ВАГОНОРЕМОНТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ"

(частина 1)

„Теоретичні основи організації вагоноремонтного виробництва”

Харків-2005 р.

Волошин Д.І., Волошина Л.В. Організація, планування та логістика на вагоноремонтних підприємствах : Конспект лекцій. Частина 1. - Харків: УкрДАЗТ. - 2005.- 54 с.

Рецензент проф. І. Д. Борзилов

ЗМІСТ

1. Загальні відомості про вагоноремонтне виробництво

1.1 Основні принципи організації і планування виробництва

1.2 Деякі особливості організації вагоноремонтного виробництва

2. Поняття виробничого процесу. класифікація виробництв та їх техніко-економічна характеристика

3. Виробнича структура ВРЗ

3.1 Загальне уявлення про виробничу структуру заводу

3.2 Склад цехів та служб вагоноремонтного заводу

4. Структура управління вагоноремонтним підприємством

5. Принципи спеціалізації та кооперування на ВРП

5.1 Сутність спеціалізації та кооперування

5.2 Основні форми спеціалізації

5.3 Основні види кооперування

6. Підготовка виробництва на вагоноремонтному заводі

6.1. Особливості технічної підготовки виробництва

6.2. Конструкторська підготовка виробництва

6.3 Технологічна підготовка виробництва

6.4. Техніко-економічний аналіз технологічних процесів

6.5. Стандартизація та уніфікація у вагоноремонтному виробництві

7. Технічне нормування праці. Методи нормування

7.1. Сутність нормування праці

2. Методи нормування на підприємстві

7.3 Розрахунок технічної норми часу

7.4 Перегляд норм часу

8. Основи організації заробітної плати

1. Загальні відомості про вагоноремонтне виробництво

На залізничному транспорті існують два основних типи вагоноремонтних підприємств — це вагоноремонтні заводи, призначені для заводського ремонту вагонів з великим обсягом робіт, і вагонні депо, що забезпечують деповський і поточний ремонт вагонів. Крім того, на мережі залізниць є спеціалізовані підприємства вагонного господарства: екіпірувальні депо для екіпірування пасажирських вагонів, депо для ремонту контейнерів, пункти екіпірування і ремонту вагонів рефрижераторних потягів, промивочно-пропарювальні станції і пункти для очищення цистерн.

Вагонні депо, контейнерні майстерні, екіпірувальні депо, промивочно-пропарювальні станції, колісні майстерні й інші лінійні ремонтні майстерні вагонних служб залізниць перебувають у веденні Головного управління вагонного господарства (ЦВ) Укрзалізниці.

Вагоноремонтні заводи, являючись великими промисловими підприємствами залізничного транспорту, перебувають у веденні Головного управління по ремонту рухомого складу і виготовленню запасних частин (ЦТВР) Укрзалізниці.

Основні задачі діяльності вагоноремонтного заводу наступні:

виконання державного плану заводського ремонту вантажних і пасажирських вагонів мережі залізниць, а також плану виготовлення і ремонту деталей і вузлів вагонів;

виконання плану модернізації вагонного парку, а також забезпечення ремонту різного технологічного обладнання, яке використовується на заводах і в депо;

постійне підвищення продуктивності праці і забезпечення високої якості, надійності, довговічності продукції, що випускається, (вагонів і запасних частин до них) на основі впровадження досягнень науки і техніки, прогресивної технології, а також поліпшення організації виробництва і праці, підвищення матеріального і морального стимулювання працівників підприємства;

впровадження господарського розрахунку у виробничо-господарській діяльності цехів, дільниць, відділень і інших внутрішніх ланок підприємства;

дотримання найсуворішого режиму економії, систематичне зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності заводу, виконання встановленого плану прибутків і зобов'язань перед державним бюджетом;

розвиток раціональних зв'язків із залізницями, а також з іншими постачальниками і споживачами, своєчасне і якісне виконання договірних зобов'язань, впровадження наукової організації праці (НОП), виробничої естетики, дотримання всіх правил техніки безпеки, поліпшення умов праці і побуту працівників підприємства, підвищення їх культурного і технічного рівня.

Вагоноремонтні заводи, так само як і інші промислові підприємства, можуть бути класифіковані по декількох ознаках. По характеру продукції, що випускається — на заводи по ремонту пасажирських вагонів, вантажних вагонів (критих, піввагонів і платформ), заводи по ремонту цистерн, ізотермічних вагонів або вагонів рефрижераторних потягів. По ступеню спеціалізації — на спеціалізовані заводи, змішані і неспеціалізовані. По типу і формі організації виробництва — на заводи з масовим, серійним і індивідуальним виробництвом з потоковою і стаціонарною формою організації виробництва в цехах і на дільницях заводу. За рівнем механізації й автоматизації— на автоматизовані, комплексно-механізовані і механізовані підприємства.

Найкращі економічні показники досягаються більш великими, спеціалізованими, комплексно-механізованими й автоматизованими вагоноремонтними підприємствами.

Кожне вагоноремонтне підприємство має свій статут і виробничо-технічний паспорт. У статуті підприємства вказуються: найменування підприємства і його адреса; найменування органа, якому воно підкоряється; предмет і ціль діяльності підприємства; наявність статутного фонду; вказання про те, що підприємство є юридичною особою. Статут затверджується вищестоящою організацією, якій підлегле дане підприємство, і служить підставою для реєстрації його у фінансових органах.

Виробничо-технічний паспорт містить загальні відомості про підприємство, зведені дані про виробничу структуру підприємства, склад обладнання, санітарно-технічних пристроїв, а також про житловий фонд і культурно-побутові будинки.

Організація виробництва будується на науково розроблених положеннях, що дозволяють планомірно і раціонально використовувати всі елементи виробництва і домогтися найкращих показників. Вивчення питань організації і планування вагоноремонтного виробництва озброює знаннями теорії і практики для рішення проблем виробничо-господарської діяльності на вагоноремонтних підприємствах, методів дослідження й оцінки ефективності процесів виробництва.

Знання теоретичних основ виробничих процесів ремонту вагонів і вміле їх застосування на практиці складають головний напрямок в удосконалюванні засобів виробництва вагоноремонтних підприємств. Велике значення мають питання вивчення організації основного і допоміжного виробництва, технічного нормування, наукової організації праці і його оплати, питання внутрішньозаводського планування обсягів виробництва, складу і чисельності працюючих, фондів заробітної плати.

Істотну роль в удосконалюванні методів організації виробництва грає застосування математики і використання для розрахунків ЕОМ. Природний тому зв'язок вивчення предмета організації і планування виробництва з математикою, особливо з тими її розділами, що засновані на теорії імовірностей.