- •2. Джерела (форми) права.
- •3.Поняття та види правопорушень.
- •4.Склад правопорушення та його ознаки.
- •5.Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •6.Види юридичної відповідальності
- •7.Поняття та заг. Характер-ка Конституції України.
- •8..Загальні засади конституційного ладу України.
- •9.Конституційні права і свободи людини.
- •10.Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •11.Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •12.Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •13.Форми безпосередньої демократії.
- •15.Система державних органів України.
- •16.Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •17. Повноваження Верховної Ради України.
- •18.Конституційний статус Президента України.
- •19.Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування.
- •20.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •21.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •22. Судова система України.
- •24. Суди загальної юрисдикції.
- •25. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.
- •26. Поняття та види органів виконав. Влади в Україні
- •27. Загальні засади державної служби в Україні.
- •28. Правовий статус державного службовця.
- •32. Поняття та ознаки адмініст. Правопорушення.
- •33. Права особи, затриманої працівниками міліції
- •34. Склад адміністративного правопорушення.
- •35.Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
- •36.Адміністративне стягнення: поняття та види.
- •37. Поняття види та методи фінансового контродя.
- •38.Система органів фінансового контролю.
- •39.Бюджетна система України.
- •Принципи бюджетної системи України
- •Бюджетна класифікація
- •40.Правове регулюв. Бюджетного процесу в Україні.
- •41.Система оподаткування в Україні.
- •42.Поняття та види податків і зборів.
- •43.Права та обов’язки платників податків.
- •44.Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •45.Банківська система України.
- •46.Поняття банку. Види банків в Україні.
- •47.Правовий статус Національного банку України.
- •48.Правове положення банків в Україні.
- •49.Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •51.Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Цивільна дієздатність фізичної особи
- •Часткова цивільна дієздатність фізичної особи до 14р
- •Неповна цивільна дієздатність фізичної особи 14-18р
- •52. Шлюб: поняття, ознаки, умови, порядок укладання
- •54.Визнання шлюбу недійсним
- •55.Порядок розірвання шлюбу
- •56. Види юридичних осіб.
- •57. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов‘язків.
- •59.Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •60.Поняття та види представництва. Довіреність.
- •61. Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •62. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •63. Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •64.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •65.Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
- •67.Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •68.Загальна характеристика договору позики.
- •69.Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •70.Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •71.Спадкування за законом в Україні.
- •72.Спадкування за заповітом в Україні.
- •73.Субьекти господарської дільності
- •87.Поняття та порядок укладення колективного договору.
- •88.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •89.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •90.Порядок укладення трудового договору
- •91.Випробовування при прийомі на роботу.
- •92.Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •93.Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •94.Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •95.Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •96.Види відпусток та порядок їх надання.
- •97.Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •98.Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •99.Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •100.Види матеріальної відповідальності.
- •101.Порядок вирішення індивід. Трудових спорів.
- •102.Поняття колек. Трудових спорів і порядок їх вир.
- •103. Субьекти права власності на землю
- •104.Правовий режим земель різних категорій.
- •105.Правове становище сільськогосп. Підприємств.
- •106. Екологічні права та обов‘язки громадян.
- •107.Поняття, ознаки та види злочинів.
- •108.Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •109.Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •110.Звільнення від кримінальної відповідальності.
- •113.Поняття, мета та види покарання.
- •114.Злочини проти власності.
- •115.Злочини у сфері господарської діяльності.
- •116.Злочини у сфері службової діяльності.
- •117.Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •118.Суб’єкти міжнародного права.
108.Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Під складом злочину розуміють сукупність встановлених законом ознак, що характеризують суспільно небезпечні діяння як злочин. Ці ознаки характеризують обов’язкові елементи складу злочину: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону злочину.
Об’єкт злочину — це суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом та на які посягає злочинець. Такими суспільними відносинами є: суспільний лад України, її політична та економічна системи, відносини власності, особисті, політичні, трудові, майнові й інші права і свободи громадян, правопорядок у суспільстві.
розрізняють три види суспільних відносин і три види об’єктів: 1) загальний об’єкт злочину; 2) родовий (або спеціальний, груповий) об’єкт злочину; 3) безпосередній (конкретний) об’єкт злочину. Загальний об’єкт злочину — це всі суспільні відносини, що охороняються нормами кримінального права. Родовий об’єкт злочину — це частина загального об’єкта, що включає певну групу однорідних суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. Безпосередній об’єкт злочину — це суспільні відносини, яким конкретний злочин заподіює збиток, завдає шкоду.
Об’єктивна сторона злочину — це злочинне діяння (дія або бездіяльність), у результаті якого настають певні суспільно небезпечні наслідки або існує загроза їх настання.
До основних ознак об’єктивної сторони належать: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки злочину; 3) причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечним наслідком. Поряд з ними виокремлюють і так звані факультативні (необов’язкові) ознаки об’єктивної сторони. До них належать: спосіб, час, засоби, місце вчинення злочину. Ці ознаки характеризують об’єктивну сторону не всіх, а лише окремих злочинів.
Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого відповідно до кримінального закону може наставати кримінальна відповідальність Суб’єкт злочину — це фізична особа, що в момент вчинення злочину усвідомлювала характер своїх дій і могла ними керувати, тобто осудна, а також досягла віку кримінальної відповідальності.
Кримінальний закон виокремлює дві вікові категорії кримінальної відповідальності: а) загальну; б) знижену Загальний вік кримінальної відповідальності — з 16 років Знижений вік кримінальної відповідальності встановлено із 14 років за умисне вбивство, згвалтування, крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, хуліганство та інші злочини, що представляють небезпеку.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується конкретною формою вини (умислом або необережністю), мотивом і метою. При цьому вина є обов’язковою, необхідною ознакою суб’єктивної сторони будь-якого злочину, а мотив і мета — факультативними, Виною є психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння або бездіяльності, його наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Форма вини — умисел або необережність. Умисел-прямий, непрямий. Необережність – злочинна самовпевненість і злочинна недбалість.