Посилання на комірки.

Адреса комірки включає назву колонки і номер рядка. Можливі відносні, абсолютні і змішані посилання.

Посилання, які включають назву колонки і номер рядка, відносним. Такі посилання можуть модифікуватись (змінюватись). (н-д: формулу можна перенести в іншу комірку В1,А2, Р56)

В абсолютних посиланнях перед назвою колонки і номером рядка стоїть символ $. Такі посилання не модифікуються (н-д: $A$1, $D$4).

У змішаних посиланнях абсолютною є назва колонки і відносною номер рядка або навпаки ($A1, A$1).

Якщо у формулі є посилання на комірки, які знаходяться на іншому листі, то посилання повинно містити ім’я листа, знак оклику та адресу комірки, н-д, лист1!А1

Л огічна функція якщо (если, if)

Логічні функції є важливою частиною багатьох формул. Якщо необхідно реалізувати ті чи інші дії в залежності від виконання умов потрібно використовувати логічні функції. А саме використовують функцію ЯКЩО (ЕСЛИ), яка має вигляд

ЕСЛИ(<логічний вираз>; <вираз 1>; <вираз 2>)Логічний вираз – це форма запису умови: простої чи складеної. Якщо умова (логічний вираз) істинна, то функція набуває значення першого виразу, інакше – другого. Вирази 1 чи 2 також можуть бути функцією ЯКЩО – так утворюються вкладені розгалуження. Прості умови записують за допомогою операцій порівняння <,>,>=,<=,<>.

Складені умови записують за допомогою логічних функцій И(умова 1;умова 2;...) та ИЛИ(умова1; умова 2;...). Наприклад: логічний вираз 5≤х≤10 (числове значення х знаходиться в комірці н-д В1) запишеться И(В1>=5;В1<=10); х≤-2 або х>12 – ИЛИ(B1<=12;B1>12).

Форматування таблиці

Н адання таблиці бажаного вигляду називається форматуванням таблиці. Ширину стовпців та висоту рядків можна змінювати шляхом перетягування їх обмежувальних ліній. Вибрані клітинки можна замальовувати різними кольорами, обводити рамками, змінювати стиль і колір шрифта засобами основного меню, панелі інструментів чи контекстного меню.

Зазвичай таблиця на екрані має cітку, якщо увімкнуто режим відображення сітки, однак під час друкування вона на папері не відображається. Щоб таблиця була відповідним чином розграфлена на папері, треба виконати послідовність команд ФорматКлітинкиМежі або зручніше скористатися відповідними кнопками на панелі форматування.

Побудова діаграм і графіків в ет

Діаграма в ЕТ – це графічний спосіб подання табличних даних. При побудові діаграм і графіків використовують як вміст суміжних, так і не суміжних комірок ЕТ.

Розміщення діаграм і графіків можна здійснювати на поточному або окремому аркуші в книзі.

Діаграми будують програмою, яка називається Майстер діаграм. Перед запуском майстра потрібно виокремити діапазон з даними, які потрібно графічно відобразити. Щоб відобразити несуміжні діапазони, потрібно натиснути на клавішу Ctrl. Викликати Майстер діаграм можна двома способами:

• натисканням на кнопку Майстер діаграм на панелі інструментів;

• командами ВставкаДиаграмма.

Під керівництвом майстра виконують чотири кроки:

1. вибрати тип і вигляд діаграми;

2. задають діапазони з даними, якщо вони не були вибрані;

3. задають параметри діаграми (легенду, підписи);

4. зазначають куди заносити діаграму (на окрему сторінку чи поточну).

Щоб перейти до наступного кроку, натискають на кнопку Далі, щоб повернутися назад – кнопку Назад.

Щоб завершити роботу майстра і отримати діаграму, натискають на кнопку Готово.

Майстер діаграм поділяє всі діаграми на стандартні і нестандартні.

Стандартні: гістограма, графік, кругова, точкова, з областями, поверхнева, біржова.ю циліндрична, конічна. Кожний тип стандартної діаграми має декілька різновидів.

Н

Діаграма складається з таких елементів: область об’єкта-діаграми, область побудови діаграми, легенда, заголовок діаграми, вісь ряду даних, вісь категорій, вісь значень, ряд, стіни, кути.

естандартні: блоки з областями, блакитна кругова, дерев’яна.

Працюючи з діаграмою можна змінювати її розмір, переміщувати текст у ній, редагувати будь-які її елементи. Ознакою режиму редагування діаграми є наявність чорних квадратів на рамці діаграми. Саму діаграму теж можна переміщувати, для цього необхідно натиснути лівою кнопкою миші в полі діаграми (з’явиться обрамлення з чорних квадратів), утримуючи ліву кнопку миші, перемістити діаграму в нове положення на аркуші. Для роботи з діаграмою доцільно працювати зі всіма командами контекстного меню діаграми, яке викликається натисканням правої кнопки миші. Вказівник миші при цьому повинен знаходитися в полі діаграми.

Тип вже побудованих діаграм і графіків можна змінювати. Для цього необхідно:

• перейти в режим редагування діаграми (двічі клацнути на ній кнопкою миші);

• викликати контекстне меню діаграми;

• вибрати команду Тип діаграми (з’явиться вікно з переліком доступних типів діаграм)

• вибрати відповідний тип і виконати її побудову.

Для вилучення діаграми треба її виділити, а потім виконати одну із наступних дій:

• натиснути клавішу Delete;

• контекстне меню  команда Удалить;

• меню Правка  команда Удалить.

Щоб в діаграму вставити опущений елемент, використовують команди Вставка ДиаграммаПараметры диаграммы або вибирають його у контекстному меню області діаграми.