Розділ V відповідальність за порушення вимог цього закону

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

(пункт 1 статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III)

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;

(пункт 2 статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III)

3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

(пункт 3 статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III)

4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

(пункт 4 статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III)

5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну;

(пункт 5 статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III)

6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

(пункт 6 статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III)

7) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

(пункт 7 статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III)

8) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.

(пункт 8 статті 17 із змінами, внесеними

  згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2156-III)

1. В пункті 4 статті 9, означеного Закону України, визначено, що при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.

2. В пункті 7 статті 17 Розділу V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ означеного Закону України, у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на авіаційному транспорті до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6.5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436- IV. Глава 31. Комерційне посередництво (Агентські відносини) у сфері господарювання. (витяг та коментар)

В даному параграфі розглянуті витяг статей та їх коментар щодо продажу авіаційних перевезень пасажирів та багажу як комерційного посередництва (агентських відносин) у сфері господарювання відповідно до Глави 31. Комерційне посередництво (Агентські відносини) у сфері господарювання Господарського кодексу України.

Стаття 295. Агентська діяльність

1. Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

2. Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює посередництво.

3. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

4. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.

5. Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

1. За своїми основними ознаками (агент діє від імені та за рахунок клієнта) агентськи відносини у господарському праві можно вважати умовними, але не повним аналогом договору доручення у цивільному праві (ст. 1000 ЦКУ). Характерно, що Кодекс взагалі не містить відповідних норм і не розглядає договір доручення як окремий вид господарських договорів. Детальніше з приводу відмінностей між ними див. Коментар до ст. 297. Втім відповідно до ч.2 ст. 305 Кодексу до агентських відносин можуть застосовуватися норми ЦКУ про договір доручення у частині, що не врегульована Кодексом.

Агентські договори і надання агентських послуг передбачені у страховій справі, авіаційних та морських перевезеннях, туризмі тощо.

Стаття 296. Підстави виникнення агентських відносин

1. Агентські відносини виникають у разі:

надання суб’єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;

схвалення суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб’єкта агентом без повноваження на Ії укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Стаття 297. Предмет агентського договору

1. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок.

2. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

3. Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.

4. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Предмет агентського договору у господарському праві і предмет договору доручення у цивільному праві (ст..1000, 1003 ЦКУ) не є повними аналогами. У цивільному праві йдеться лише про юридичні дії як предмет договору доручення, тобто дії, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Здебільшого такі наслідки передбачають укладення певних угод, але цим можливий склад юридичних дій не вичерпується. Договір доручення може бути пов’язаний із судовим представництвом, що також складається з певних юридичних дій, тощо. На відміну від юридичних дій до предмета агентського договору юридична наука також включає так звані „дії фактичного порядку” або „послуги фактичного порядку” (за класифікацією ч.1 ст. 297 Кодексу – фактичні послуги).

Це дії, наприклад проведення рекламної компанії від імені і за кошти замовника, вивчення ринку тощо, що самі по собі не створюють юридичних наслідків. Відповідні угоди, що можуть стати наслідком таких дій, буде укладати вже сам замовник. Відповідно викладена у ч.1 ст.297 Кодексу і класифікація дій, що можуть бути предметом агентського договору (агентських послуг):

• Укладення угод (юридичні дії);

• Сприяння в укладені угод (фактичні послуги).

Стаття 298. Схвалення угоди, укладеної комерційним агентом повноваження на Ії укладення або з перевищенням повноважень

1. Комерційний агент повідомляє суб’єкта, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укладені угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб’єкта угоду.

2. Угода, укладена від імені суб’єкта, якого представляє комерційний агент, без повноваження на Ії укладення або з перевищенням наданого йому повноваження, вважається схваленою цим суб’єктом за умови, якщо він не відхилить перед третьою особою дії комерційного агента. Наступне схвалення угоди суб’єктом, якого представляє агент, робить угоду дійсною з дня Ії укладення.

Стаття 299. Немонопольні і монопольні агентські відносини

1. Суб’єкт, якого представляє комерційний агент, має право довірити комерційне посередництво також іншим суб’єктам, повідомивши про це агента, а агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших суб’єктів господарювання, якщо інтереси суб’єктів, яких представляє комерційний агент, не є суперечливими у питаннях, для вирішення яких запрошений цей агент.

2. У разі монопольних агентських відносин комерційний агент, що представляє суб’єкта господарювання, має права здійснювати комерційне посередництво для інших суб’єктів у межах, передбачених агентським договором.

Стаття 300. Передача прав комерційного агента

1. Комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб’єктом, якого він представляє.

2. Якщо агентським договором не передбачено інше, комерційний агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє.

Стаття 301. Взаєморозрахунки в агентських відносинах

1. Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

2. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

3. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов’язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє.

4. Суб’єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

5. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода.

6. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.

Стаття 302. Обов’язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агентських відносинах

1. Комерційний агент не має права передавати конфіденційну інформацію, одержану від суб’єкта, якого він представляє, без згоди цього суб’єкта, використовувати Ії у власних інтересах чи в інтересах інших осіб всупереч інтересам суб’єкта, якого він представляє, як при здійсненні комерційним агентом своєї діяльності в інтересах зазначеного суб’єкта, так і після припинення агентських відносин з ним.

2. Сторони агентського договору можуть укласти окрему угоду про захист конфіденційної інформації суб’єкта, якого представляє комерційний агент (договір про нерозголошення).

3. Комерційний агент несе відповідальність за розголошення конфідеційної інформації відповідно до закону та договору.

Стаття 303. Відповідальність за порушення агентського договору

1. Комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду заподіяну суб’єкту, якого він представляє, внаслідок виконання або неналежного виконання своїх обов’язків, якщо інше не передбачено агентським договором.

2. Якщо інше не передбачено договором, комерційний агент не гарантує суб’єкту якого він представляє, виконання третіми особами зобов’язань за угодами укладеними за його посередництва.

3. У разі порушення агентського договору суб’єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною.

Стаття 304. Припинення агентського договору

1. Агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі:

- відкликання повноважень комерційного агента суб’єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії;

- вибуття однієї із сторін договору внаслідок Ії припинення або смерті;

- виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб’єкта, якого він представляє.

2. У разі відкликання повноважень комерційного агента суб’єкт, якого представляє комерційний агент, повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць, якщо більш тривалий строк не передбачений договором.

3. У разі усунення (закінчення) обставин, що призвели до припинення повноважень комерційного агента, ці повноваження за згодою сторін можуть бути поновлені.

Стаття 305. Законодавство про комерційне посередництво у сфері господарювання

1. Відносини, що виникають при здійснені комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

2. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними в цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

6.6. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435- IV. Глава 64. Перевезення (витяг та коментар)

Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19 червня 2003 року N 980-IV, ОВУ, 2003 р., N 30, ст. 1527, від 18 листопада 2003 року

В даному параграфі наведені витяги статей та їх коментар щодо цивільних відносин пасажира та суб’єктів організації авіаційного перевезення пасажирів та їх багажу у відповідності до статей Глави 64. Перевезення Цивільного кодексу України щодо авіаційних перевезень пасажирів та багажу.

Стаття 908. Загальні положення про перевезення