Лекція №16

(лікувальна справа)

Загартування. Уявлення про психотерапію. Сім’я та здоров’я. Активне довголіття. План

1. Визначення поняття “загартування”.

• Основні принципи загартування: поступовість, систематичність, урахування індивідуальних особливостей організму, позитивна емоційна установка, поєднання з фізичною активністю.

2. Характеристика основних засобів загартування.

3. Рекомендації щодо загартування здорової людини.

4. Визначення поняття “психотерапія”, її значення для профілактики і лікування.

5. Гармонійна сім’я — запорука здоров’я.

• Залежність здоров’я дорослого населення від сімейного стану.

• Соціальні й психологічні проблеми сім’ї, проблема розлучень.

• Роль сім’ї у формуванні здоров’я дітей.

6. Визначення поняття геронтології, геронтологічна класифікація.

• Показники довголіття.

• Середня тривалість життя чоловіків і жінок.

• Проблема постаріння населення.

• Проблеми людей літнього та старечого віку.

• Герогігієна, її завдання у вирішенні питань гігієни праці, відпочинку, способу життя людей літнього і старечого віку.

• Геріатрія: визначення, завдання.

• Проблеми деонтології в геріатрії.

• Медичне обслуговування осіб літнього і старечого віку.

• Соціальна і психологічна адаптація людей літнього і старечого віку.

• Основні умови активного довголіття.

1. Визначення поняття “загартування”.

• Основні принципи загартування: поступовість, систематичність, урахування індивідуальних особливостей організму, позитивна емоційна установка, поєднання з фізичною активністю.

Загартовування – комплекс заходів, спрямованих на підвищення опірності організму до холоду, тепла, сонячної радіації і багатьох шкідливих впливів різноманітних метеорологічних чинників.

• це система тренування, яка спря­мована на пристосування організму до добових, сезонних, періодичних або раптових змін температури, освітлення, магнітного і електричного полів Землі.

Розділяють:

• пасивне загартовування (незалежно від волі людини).

• активне загартовування — це систематичне засто­сування штучно створених і суворо дозованих холодових впливів, які спрямовані на підвищення стійкості організ­му до холоду.

Загарто­вування організму найкраще проводити в ранкові і вечір­ні години.

Основні принципи загартовування:

• поступове збільшення дози загартовуючих впливів;

• регулярність загартовування;

• урахування індивідуальних особливостей організму;

• використання декількох фізичних агентів: холоду, тепла, оп­ромінювання ультрафіолетовими та ультрачервоними променями, механічна дія руху повітря, води та ін.;

• тренування організму потрібно проводити із застосуванням сильних і слабких, коротких і сповільнених чинників;

• проводити загартовування на різному рівні теплопродукції ор­ганізму, як у стані спокою, так і при руховій діяльності різної актив­ності;

• місцева адаптація різних частин тіла не означає загального при­стосування організму до дії холоду чи спеки;

• оптимальна стійкість досягається при загартовуванні всього ор­ганізму;

• кожна наступна процедура виконується лише за умови повного відновлення температури тіла;

• зменшення дози загартовуючого агента, ураховуючи сумарну дію несприятливих реакцій організму на незвичайні навантаження;

• самоконтроль.

Чинники загартовування

- холод;

- тепло;

- чергування тепла і холоду.

Вплив холоду на організм:

• стресовий вплив, що викликає в організмі реакції активізації;

• тренує і зміцнює судини та капіляри, покращується мікроциркуляція;

• допомагає регулювати рух рідин у клітинах і між клітинами, усуває застійні явища;

• покращує ритм серця;

• збільшується кількість лейкоцитів та еритроцитів;

• збільшується легенева вентиляція;

• відновлює працездатність, збільшує м’язову силу;

• стимулює нервову систему;

• регулює всі види обміну речовин;

• збільшення виділення сечі;

• регулює перистальтику кишок.

Вплив тепла на організм:

• активізує захисні сили і зміцнює організм;

• підвищує природній захист шкіри;

• очищає шкіру;

• бактерицидний вплив;

• косметичний ефект;

• насичує організм вологою і теплом;

• стимулює циркуляторні процеси в організмі;

• збільшує кількість еритроцитів і гемоглобіну;

• активізує роботу серцевого м’яза;

• активізує окисні процеси;

• стимулює дихання;

• стимулює залози внутрішньої секреції;

• розслаблює та відновлює життєві сили;

• покращує зір.

Контрастний вплив холоду і тепла: значно розширяє «температурний коридор» до якого пристосовується організм, відновлюється капілярне русло, що краще очищає організм від шлаків, відновлює роботу ендокринних залоз, посилює імунітет.