- •Днепродзержинск
- •Глава 1. Теплопровідність. Основні поняття
- •Глава 2. Конвективний теплообмін як феномен………………
- •Глава 3. Теплообмін шляхом випромінювання………………….
- •Глава 4. Нестаціонарні температурні поля………………………….
- •Глава 5. Теплообмінні апарати…………………………………………..
- •Глава 6. Основи теорії масообміну…………………………………….
- •Передмова
- •Глава 1 теплопровідність. Основні поняття і визначення
- •1.1 Теплопровідність
- •Температурне поле
- •1.2 Градієнт температури
- •1.3. Закон Фур,є
- •Стаціонарна теплопровідність одномірної плоскої стінки
- •1.5 Стаціонарна теплопровідність багатошарової плоскої стінки
- •1.6. Стаціонарна теплопровідність одношарової циліндричної стінки
- •1.7 Диференційне рівняння теплопровідності
- •Глава 2 конвективний теплообмін як феномен
- •2.1 Загальні відомості про конвективний теплообмін
- •2.2 Теоретичне визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •2.3 Експериментальне визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •2.4 Диференційне рівняння теплопровідності
- •2.5. Рівняння руху
- •2.6 Рівняння суцільності потоку
- •2.7 Крайові умови
- •2.8 Визначення подібності
- •2.9 Аналіз розмірностей. - теорема
- •2. 10 Умови гідромеханічної подібності
- •2.11 Умови теплової подібності
- •2.12 Критеріальні рівняння конвективного теплообміну
- •2.13 Критеріальні рівняння гідромеханіки потоку
- •2.14 Критеріальні рівняння теплової подібності потоку
- •2.15 Тепловіддача від шарів, вертикальних труб і плит при
- •2.16 Вільна тепловіддача в обмеженому просторі
- •2.17 Тепловіддача при вимушеному русі в трубах
- •2.17.1 Турбулентний режим [1]
- •2.17.2 Ламінарний режим [1]
- •2.18 Теплопередача через стінку
- •Глава 3 теплообмін шляхом випромінювання
- •3.1 Основні визначення теорії випромінювання
- •3.2 Основні закони випромінювання
- •3.2.1. Закон Планка
- •3.2.2 Закон Віна
- •3.2.3 Закон Стефана-Больцмана
- •3.3 Види спектрів випромінювання
- •3.3.2 Випромінювання несірих тіл
- •3.4 Закон Кірхгофа
- •3.5 Закон Ламберта
- •3.6 Теплообмін між двома паралельними абсолютно чорними
- •3.7 Теплообмін між двома сірими, паралельними поверхнями ( рис.3.8)
- •3.8 Променистий теплообмін між двома плоско-паралельними
- •3.9 Кутові коефіцієнти
- •3.10 Теплообмін між сірими поверхнями, довільно орієнтований у
- •3.11 Випромінювання газів
- •Глава 4 нестаціонарні температурні поля
- •4.1 Нестаціонарні температурні поля
- •4.2 Тіла з необмеженою теплопровідністю
- •4.3 Тіла з обмеженою теплопровідністю
- •4.4 Нагрів тонких тіл постійним тепловим потоком
- •4.5 Нагрів тонкого тіла при постійній температурі печі ( )
- •4.6 Вплив форми тіла на тривалість процесу нагріву
- •4.7 Нагрів тіл з обмеженою теплопровідністю
- •4.8 Розв,язання диференційного рівняння теплопровідності
- •Глава 5 теплообмінні апарати
- •Глава 6 основи теорії масообміну
- •6.1 Основні визначення теорії масообміну
- •6.2 Визначення величини густини потоку маси
- •6.2.1 Молекулярна дифузія
- •6.2.2 Конвективна дифузія
- •6.3 Диференціальне рівняння конвективного масообміну
- •Література
- •Укладач: професор, доктор технічних наук Яловий Микола Іванович
- •51918, М. Дніпродзержинськ,
2.7 Крайові умови
Для розв,язання кожного диференційного рівняння треба мати відповідні крайові умови, що визначають однозначність поставленої задачі. Крайові умови розподділяються на граничні та часові.
Граничні умови
геометричні, що характеризують форму та розміри об,єкту;
фізичні показують фізичні властивості теплоносія та твердого тіла;
граничні дають уявлення про особливості протікання процесу на границі тіла.
Часові
Ці умови визначають характерні особливості протікання процесу з часом. Зокрема, можуть бути виділені функціональні залежності в конкретний момент часу (наприклад, початкові умови, тобто їх значення на початку процесу).
2.8 Визначення подібності
Дослідження фізичних процесів та явищ, що відбуваються у діючих промислових об,єктах часто натикаються на подолання труднощів економічного та технічного характеру. Тому, часто удаються до вивчення зазначених явищ на об,єктах меншого розміру, так званих моделей. основні правила конструювання і використання моделей визначаються теорією подібності фізичних величин.
Подібність фізичних величин є узагальненням геометричної подібності. Сформулюємо визначення подібності величин. У геометрії трикутники будуть подібними, якщо їх відповідні сторони пропорційні, тобто ( рис.2.6)
(
2.42
)
де
-
константа геометричної подібності
(масштабний коефіцієнт).
Рисунок 2.6. Подібні трикутники
Таким чином, сторони одного трикутника визначаються через сторони іншого простим помноженням на масштабний коефіцієнт.
Аналогічно, фізичні явища подібні, якщо подібні всі величини, що визначають ці явища, тобто кожна величина одного явища може бути отримана із такої ж величини іншого явища простим помноженням на масштабний коефіцієнт ( подібно зміні розмірів розмірностей, наприклад 1 метр = 10 дециметрів):
(
2.43
)
де
та
-
деякі величини;
-
масштабний коефіцієнт.
Необхідно мати на увазі:
поняття подібність може бути застосоване тільки до явищ якісно однакових, котрі описуються одними і тими ж рівняннями;
для подібностей фізичних явищ необхідна їх геометрична подібність.
Для теплової подібності двох потоків необхідно, щоб ці потоки були обмежені стінками геометрично подібної конфігурації і щоб по всьому об,єму системи були подібні всі фізичні величини: густина, в,язкість, температура, швидкість та ін., тобто
.
( 2.44)
При цьому кожна фізична величина може мати свою константу
подібності, відмінну від інших.
Всі явища подібні, якщо критерії подібності, що складені із їх однорідних величин, однакові між собою. Наприклад, для гідромеханічної подібності маємо критерії Рейнольдса
(
2.45 )
де
-
швідкість;
d – діаметр потоку;
-
кінематичний коефіцієнт в,язкості.
Критерії подібності мають нульову розмірність, наприклад,
(
2.46)
де
знак
позначає, що дана величина має певну
розмірність.
