- •Днепродзержинск
- •Глава 1. Теплопровідність. Основні поняття
- •Глава 2. Конвективний теплообмін як феномен………………
- •Глава 3. Теплообмін шляхом випромінювання………………….
- •Глава 4. Нестаціонарні температурні поля………………………….
- •Глава 5. Теплообмінні апарати…………………………………………..
- •Глава 6. Основи теорії масообміну…………………………………….
- •Передмова
- •Глава 1 теплопровідність. Основні поняття і визначення
- •1.1 Теплопровідність
- •Температурне поле
- •1.2 Градієнт температури
- •1.3. Закон Фур,є
- •Стаціонарна теплопровідність одномірної плоскої стінки
- •1.5 Стаціонарна теплопровідність багатошарової плоскої стінки
- •1.6. Стаціонарна теплопровідність одношарової циліндричної стінки
- •1.7 Диференційне рівняння теплопровідності
- •Глава 2 конвективний теплообмін як феномен
- •2.1 Загальні відомості про конвективний теплообмін
- •2.2 Теоретичне визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •2.3 Експериментальне визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •2.4 Диференційне рівняння теплопровідності
- •2.5. Рівняння руху
- •2.6 Рівняння суцільності потоку
- •2.7 Крайові умови
- •2.8 Визначення подібності
- •2.9 Аналіз розмірностей. - теорема
- •2. 10 Умови гідромеханічної подібності
- •2.11 Умови теплової подібності
- •2.12 Критеріальні рівняння конвективного теплообміну
- •2.13 Критеріальні рівняння гідромеханіки потоку
- •2.14 Критеріальні рівняння теплової подібності потоку
- •2.15 Тепловіддача від шарів, вертикальних труб і плит при
- •2.16 Вільна тепловіддача в обмеженому просторі
- •2.17 Тепловіддача при вимушеному русі в трубах
- •2.17.1 Турбулентний режим [1]
- •2.17.2 Ламінарний режим [1]
- •2.18 Теплопередача через стінку
- •Глава 3 теплообмін шляхом випромінювання
- •3.1 Основні визначення теорії випромінювання
- •3.2 Основні закони випромінювання
- •3.2.1. Закон Планка
- •3.2.2 Закон Віна
- •3.2.3 Закон Стефана-Больцмана
- •3.3 Види спектрів випромінювання
- •3.3.2 Випромінювання несірих тіл
- •3.4 Закон Кірхгофа
- •3.5 Закон Ламберта
- •3.6 Теплообмін між двома паралельними абсолютно чорними
- •3.7 Теплообмін між двома сірими, паралельними поверхнями ( рис.3.8)
- •3.8 Променистий теплообмін між двома плоско-паралельними
- •3.9 Кутові коефіцієнти
- •3.10 Теплообмін між сірими поверхнями, довільно орієнтований у
- •3.11 Випромінювання газів
- •Глава 4 нестаціонарні температурні поля
- •4.1 Нестаціонарні температурні поля
- •4.2 Тіла з необмеженою теплопровідністю
- •4.3 Тіла з обмеженою теплопровідністю
- •4.4 Нагрів тонких тіл постійним тепловим потоком
- •4.5 Нагрів тонкого тіла при постійній температурі печі ( )
- •4.6 Вплив форми тіла на тривалість процесу нагріву
- •4.7 Нагрів тіл з обмеженою теплопровідністю
- •4.8 Розв,язання диференційного рівняння теплопровідності
- •Глава 5 теплообмінні апарати
- •Глава 6 основи теорії масообміну
- •6.1 Основні визначення теорії масообміну
- •6.2 Визначення величини густини потоку маси
- •6.2.1 Молекулярна дифузія
- •6.2.2 Конвективна дифузія
- •6.3 Диференціальне рівняння конвективного масообміну
- •Література
- •Укладач: професор, доктор технічних наук Яловий Микола Іванович
- •51918, М. Дніпродзержинськ,
Глава 3 теплообмін шляхом випромінювання
Теплове випромінювання органічно притаманне кожному макроскопічному тілу і кількістно визначається в основному температурним рівнем останнього. Теплове випромінювання тіла у навколишній простір відбувається незалежно від властивостей та стану оточуючих об’єктів, зокрема і тоді, коли останні знаходяться при температурі, що співпадає з температурою випромінюючого тіла.
Випромінювання теплової енергії обов’язково супроводжується поглинанням падаючого на нього ззовні випромінювання.
Розповсюдження теплового випромінювання представляє собою поширення одного із видів електромагнітних явищ ( теплове випромінювання також називають інфрачервоним з довжиною хвиль коливань 0,38÷0,76 .
3.1 Основні визначення теорії випромінювання
3.1.1. Випромінювальна спроможність – кількість енергії, що випромінюється одиницею поверхні тіла за одиницю часу ( поверхнева густина власного випромінювання Е ( Вт/м2).
Величина Е залежить від температури, виду поверхні тіла та його фізичного стану. Також цю величину називають інтегральним випромінюванням.
3.1.2.
Інтенсивність
випромінювання
( спектральна інтенсивність випромінювання)
.
представляє собою випромінювальну
спроможність тіла в інтервалі довжин
хвиль
Іноді
називають
інтенсивністю монохроматичного
випромінювання.
3.1.3. Власне випромінювання – теплове випромінювання, що викидається поверхнею тіла у відповідності з його температурою і станом поверхні (Qв).
3.1.4. Падаюче випромінювання – теплове випромінювання, що падає на поверхню тіла від інших випромінювачів (Qn).
3.1.5. Відбите випромінювання – частина падаючого випромінювання, відбита поверхнею тіла. Відбиття буває дифузним ( розсіяним) та дзеркальним
( спрямованим) – QR.
Поверхня, котра дифузно відбиває все падаюче випромінювання, називається абсолютно білою.
Коефіцієнт відбиття – відношення відбитого випромінювання до падаючого
Для
абсолютно білого тіла
3.1.6. Вбиране (поглинене) випромінювання – частина падаючого випромінювання Qn, яка вбирається (поглинається) тілом і спрямовується на підвищення його ентальпії (QА). Якщо вібране і власне випромінювання однакові між собою, тіло знаходиться у тепловій рівновазі.
Коефіцієнт вбирання (поглинання) – відношення вібраної енергії до падаючої називається коефіцієнтом вбирання
де
- поглинальна спроможність.
Якщо тіло поглинає всю падаючу енергію, воно називається абсолютно чорним ( а.ч.т.).
Для а.ч.т. коефіцієнт вбирання А=1.
3.1.7. Пропущене випромінювання – частина падаючого випромінювання, що пропускається тілом (QD).
Коефіцієнт пропускання
Тіло, пропускаюче все падаюче випромінювання, називається діатермічним.
Має місце співвідношення
(
3.1 )
3.1.8. Результативне випромінювання – різниця між власним та поглиненим випромінюванням
Можуть відбуватись такі випадки з випромінювачем
-
охолодження;
-
нагрівання;
-
термодинамічна рівновага.
3.1.9.
Ефективне
випромінювання
– сума власного та відбитого випромінювання
