- •1. Порівняльні характеристики технологічних груп імс
- •(Ттл) Транзисторно-транзисторна логіка
- •2. Основні статичні та динамічні характеристики імс
- •Динамічні характеристики ліс
- •3. Завадостійкість імс ттл та ттлш, шляхи їх покращення.
- •4. Вплив дестабілізуючих факторів на характеристики імс.
- •5. Вплив ємності навантаження на швидкодію імс.
- •6. Логічні імс кнон та їх основні характеристики.
- •7. Особливості застосування імс кмон.
- •8. Класифікація тригерів.
- •9. Тригери типу rs та rsc.
- •10. Тригери типу d
- •11. Тригери типу jк.
- •12. Класифікації запам’ятовувальних пристроїв. Технологічна класифікація
- •Класифікація за організацією пам’яті
- •13. Репрограмовані пзп
- •Рпзп з уфс
- •14. Статичні та динамічні оперативні запам’ятовувальні пристрої.
- •Зе на кмон транзисторах
- •15. Основні параметри запам’ятовувальних пристроїв.
- •16. Дешифратори і демультиплексори.
- •17. Шифратори. Розширення кількості входів шифратора.
- •18. Компаратори. Послідовне та паралельне з’єднання багаторозрядних компараторів.
- •19. Конроль парності.
- •20. Двонаправленні шинні формувачі.
- •21. Суматори з паралельним, послідовним та груповим переносом.
- •22. Алп типу 155ипз.
- •23. Регістри зсуву
- •24. Розподільники імпульсів і подільники частоти.
- •25. Асинхронні лічильники
- •26. Синхронні лічильники.
- •27. Двійково-десятковий синхронний лічильник.
- •28. Пмл. Схема макрокомірки.
- •29. Реконфігурована матрична логіка (fpga).
- •30. Програмована матрична логіка. Ерld, cpld.
10. Тригери типу d
Трігер – це послідовнісні схеми з пам’яттю. Вих.сигнал у загальних випадках залежить не лише від сигналів, що подаються на вх., але від сигналів, що діяли на них перед тим. Тобто якщо стан вих.у комб.схем.в б.-л. час визначає стан на вході: x=f(x), то стан у послідовній системі (ЦА) визн.складн.ф-лою : Y=f(x,Q). Тобто ЦА є не лише перетв.сигн., але і пристр., що зберігає попередню та біжучу інформацію. Ця властивість забезпечується появою у цих схемах зворотнього зв’язку. Осн.посл.схем вваж.трігер-елем., що має 2 стійких стани (Q=1 або Q=0), тому такі схеми назив.ще бістабільними. В якому з цих двох станів опиняється трігер залежить від сигналу на входах тригера і його попередн.стану.
Тип тригерів визначає алгоритм його роботи. В залежності від алгоритму роботи він може мати 3 типи входів:
встановлюючий
інформаційний
керуючий
Простий D-тригер має 2 входи: керуючий і інформаційний. Належить до синхронних статичних тригерів. Має затримку між сигналами на інформаційному і керуючому входах. Використовується для побудови регістрів. D-тригер можна реалізувати з RSС-тригера, якщо на його вхід S подати значення D, а на R вхід його інверсію.
Таблиця істинності
C |
D |
Q |
/Q |
Режими |
0 |
X |
0 |
1 |
Зберігання |
1 |
1 |
1 |
0 |
Запис «1» |
1 |
0 |
0 |
1 |
Запис «0» |
Універсальний варіант D-тригера на базі ІС К155ТМ2
Він має 2 режими роботи: синхронний і асинхронний і працює в синхронному режимі по по додатньому перепаду(по передньому фронту).
Часова діаграма роботи D-тригера в лічильному режимі.
11. Тригери типу jк.
Таблиця істинності
J |
K |
C |
Q |
/Q |
Режим |
0 |
0 |
X |
0 |
1 |
Зберігання |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
Встановлення «1» |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
Встановлення «0» |
1 |
1 |
1 |
? |
? |
Генератор |
X |
X |
X |
0 |
1 |
Зберігання |
Як видно цей тригер базується на RSС-тригері. Для уникнення режиму генерації застосовуються двоступеневі RS-тригери, або з динамічним управлінням або з внутрішніми затримками. Якщо вхід J через інвертор підключити на вх К, то тригер стане D-тригером. Даний тригер вважається універсальним, бо на його основі шляхом зовнішніх комутацій отримати любий іньший тригер. Застосовуються при побудові регістрів зсуву, синхронних розрахункових схем, лічильників...
Коли ширина імпульсу <2*затримка елементу, тоді тригер стає лічильником.
Універсальний JK-тригер на базі ІС К531ТВ9 має наступну структуру:
12. Класифікації запам’ятовувальних пристроїв. Технологічна класифікація
ЛІПЗ – лавинна інжекція плаваючий затвор
nМОН – нітріт-метал-окисл-напівпровідник
