Тема 1. Види, суб’єкти, форми та методи державного фінансового контролю у бюджетній сфері

План

1. Зміст і значення фінансового контролю

2. Органи фінансового контролю та їх функції

3. Види, форми та методи проведення фінансового контролю

1. Основне призначення контролю – забезпечити органічне поєднання попередження, виявлення та ліквідації вад і порушень, пошук і швидке впровадження в дію невикористаних резервів поліпшення функціонування бюджетної установи.

2. Суб’єктами державного фінансового контролю є юридичні особи, які від імені держави, відповідно до врегульованих правових норм, здійснюють моніторинг та інші форми контролю за діяльністю бюджетної установи в частині дотримання нею встановлених обмежувальних параметрів щодо обігу фінансових ресурсів.

Суб’єктами муніципального фінансового контролю є тимчасові контрольні комісії, рішення про створення та порядок роботи яких ухвалюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Господарський фінансовий контроль здійснюється через утворені керівним органом (керівником) установи чи вищою організацією фінансово-економічні служби в межах визначених органом управління повноважень та/або шляхом залучення аудиторських фірм (аудиторів), які мають право на проведення аудиторської діяльності відповідно до законодавства. Об’єктами господарського фінансового контролю є операції з фінансовими і матеріальними ресурсами та іншими активами, що перебувають в управлінні або повному господарському віданні установи, а також з її зобов’язаннями.

Суб’єктами громадського фінансового контролю є об’єднання громадян, який здійснюється у формі моніторингу поточної діяльності бюджетної установи та її посадових осіб на предмет відповідності нормам законодавчих актів і державної фінансової дисципліни.

Одним із завдань Державного казначейства визначено здійснення контролю в процесі виконання бюджетів всіх рівнів за надходженням і використанням коштів державних цільових фондів.

Головна роль у контролі за збереженням у бюджетній установі матеріальних цінностей і раціональним використанням нею фінансових ресурсів є державна контрольно-ревізійна служба.

Міністерство доходів і зборів України контролює додержання законодавства щодо обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів та дотримання у бюджетній установі митного законодавства.

Фонд державного майна України здійснює нагляд за додержанням законодавства під час оренди та відчуження державного майна.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів, за винятком приватизаційних, і діяльністю Національної депозитарної системи.

Право здійснювати державний фінансовий контроль у бюджетній установі має і Рахункова палата - конституційний орган парламентського контролю.

Державний департамент фінансового моніторингу здійснює обов’язковий фінансовий контроль за всіма фінансовими операціями, визначеними законом як чималі або сумнівні.

Функціями державного фінансового контролю наділено також Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.

Право на здійснення державного фінансового контролю мають і підрозділи державних цільових і позабюджетних фондів.

Важливе місце у системі державного фінансового контролю посідає Міністерство фінансів України, яке є центральним спеціалізованим органом виконавчої влади з управління фінансами. Одним з його основних завдань визначено забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і здійснення в межах своєї компетенції державного фінансового контролю.

3. Як суб’єкт господарювання бюджетна установа згідно з чинним законодавством піддається чотирьом видам фінансового контролю: державному, муніципальному, господарському і громадському.

Залежно від часу здійснення фінансового контролю його поділяють на такі види:

1) попередній – той, що передує ухваленню управлінського рішення ;

2) поточний – здійснюється на стадії виконання управлінського рішення ;

3) наступний – здійснюється після закінчення терміну виконання управлінського рішення.

Форма контролю – це сукупність прийомів (методів, засобів) дослідження, які, виходячи з планової мети контролю, доцільно застосувати для вивчення фінансово-господарської діяльності конкретної установи, організації чи підприємства у даний час.

Ревізія – це форма контролю, що становить систему обов’язкових контрольних дій, спрямованих на документальне та фактичне обстеження здійснених організацією господарських операцій та їх наслідків, бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою виявлення незаконних мобілізації, розподілу та використання фінансових ресурсів, недостачі коштів і матеріальних цінностей, нецільового та неефективного їх використання, встановлення винних у порушенні законодавства посадових і матеріально відповідальних осіб і спричинених порушеннями фінансових втрат.

Перевірка – це форма контролю, яка являє собою систему обов’язкових контрольних дій, пов’язаних з проведенням документального обстеження окремих ділянок фінансово-господарської діяльності з метою виявлення незаконних мобілізації, розподілу або використання фінансових ресурсів.

Експертиза – це дослідження якого-небудь управлінського рішення (наказу, розпорядження, програми, договору тощо) з метою дати оцінку його відповідності принципам законності, економічності й ефективності.

Аудит (фінансовий) – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання для визначення їхньої достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудит ефективності – це форма контролю, головною метою якого є визначення слабких місць в організації виконання державних (бюджетних) програм, впливу цих вад на досягнення запланованих цілей та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Моніторинг є системою спостереження (нагляду) органів державного фінансового контролю за дотриманням суб’єктами господарювання стандартів, норм і правил обігу фінансових і матеріальних ресурсів.

Форми державного фінансового контролю фінансово-господарської діяльності бюджетної установи своєю чергою поділяють на види залежно від обставин їх здійснення, зокрема:

• залежно від місця проведення контрольного заходу – з виходом контролерів на підконтрольний об’єкт (контроль на місцях) і без виходу на нього (дистанційний контроль);

• залежно від внесення контрольного заходу в план роботи – плановий і раптовий;

• залежно від застосування джерел інформації – документальний і фактичний;

• залежно від величини вибірки фінансово-господарських операцій, що піддаються контролю, – суцільний і вибірковий;

• залежно від тривалості контрольного заходу – безперервний і дискретний.

Контролери будь-якого органу державного фінансового контролю обов’язково мають володіти такими методами:

• перевірка документів за формальними ознаками;

• перевірка документів за змістом;

• арифметична перевірка документів;

• нормативна перевірка документів;

• зустрічна перевірка документів;

• техніко-економічний розрахунок;

• економічна оцінка господарських операцій.

Поряд з методами документального контролю в контрольно-ревізійній роботі використовують методи фактичного контролю:

• лабораторні аналізи якості сировини, матеріалів і готової продукції;

• інвентаризацію коштів, сировини, матеріалів тощо;

• обстеження території, виробничих і службових приміщень;

• контрольні обміри виконаних робіт;

• контрольний запуск сировини та матеріалів у виробництво;

• хронометраж робочого часу;

• отримання письмових пояснень і довідок.

Контрольні питання:

1.Основне призначення контролю

2. Види фінансового контролю

3.Поділ фінансового контролю в залежності від обставин здійснення

4.Поділ фінансового контролю в залежності від часу здійснення

5. Суб”єкти державного фінансового контролю

6. Форми фінансового контролю

7. Методи документального контролю

8.Методи фінансового контролю

9. Характеристика ревізії

10. Характеристика перевірки