1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.

2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

Методичні рекомендації для виконання роботи: Васильчук М.В., Вінокурова Л.Е., Тесленко М.Я. Основи охорони праці , «Просвіта», Київ 1997 р. ст. 26-30.

1. Відповідно до статті 44 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

• Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

• органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ;

• органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я;

Вищий нагляд за дотриманням законодавства про охорону праці здійснює Генеральний прокурор України.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, органів місцевої влади і діють відповідно до положень, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:

• безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці;

• надсилати керівникам підприємств обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень в охороні праці (додаток № 1);

• забороняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до усунення порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, які порушили законодавчі та інші нормативні акти з охорони праці.

Власник зобов'язаний безплатно створювати необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці»

2. Відповідно до Закону України „Про охорону праці” (ст. 46) громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці здійснюють:

• трудові колективи через вибраних ними уповноважених;

• профспілки — в особі своїх виборних органів і представників.

Інститут уповноважених з питань охорони праці створюється відповідно до Закону України "Про охорону праці" на підприємствах, в установах незалежно від форм власності та виду діяльності.

Уповноважені мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог законодавства про охорону праці та вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення порушень нормативних актів безпеки і гігієни праці.

Уповноважені з питань охорони праці співпрацюють з комісією з питань охорони праці підприємства.

Власник за свій рахунок організує навчання уповноваженого з питань охорони праці і звільняє його від виконання основної роботи на строк, передбачений колективним договором.

Уповноважені діють відповідно до положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється на підприємстві на підставі типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці.

Схема 1. Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці.

Профспілки здійснюють контроль за дотриманням власником законодавчих та інших нормативних документів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, відповідного виробничого побуту для працівників і забезпечення їх засобами колективного та індивідуального захисту.

Профспілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, хід виконання відповідних програм поліпшення гігієни і безпеки праці, зобов'язань колективного договору (угоди), вносити власнику або державному органу управління охороною праці пропозиції з питань охорони праці та одержувати від них аргументовані відповіді.

Внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці в галузі здійснюють міністерства та відомства. У галузі освіти — це служби охорони праці Міністерства освіти, і обласних управлінь освіти, навчально-виховних закладів, які діють відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядку розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.

Запитання для самоконтролю:

1. Які державні органи здійснюють в Україні нагляд за охороною праці ?

2. Відповідно до якої ст. Закону України „Про охорону праці” здійснюється держнагляд за дотриманням законодавства ?

3. Хто здійснює вищий нагляд за дотриманням законодавства ?

4. Які права та повноваження мають посадові особи органів державного нагляду ?

5. Які громадські органи здійснюють в Україні контроль за додержанням законодавства про охорону праці ?

6. Які права та обов’язки мають уповноважені трудових колективів з питань охорони праці ?

7. За чий рахунок здійснюється навчання уповноважених з питань охорони праці ?

8. Які мають повноваження і права профспілки у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці ?

Тема: Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

1. Загальне поняття.

2. Дисциплінарна відповідальність.

3. Адміністративна відповідальність.

4. Матеріальна відповідальність.

5. Кримінальна відповідальність.

Методичні рекомендації для виконання роботи: Васильчук М.В., Вінокурова Л.Е., Тесленко М.Я. Основи охорони праці , «Просвіта», Київ 1997 р. ст. 30-31.

1. Відповідно до ст.49 Закону України „Про охорону праці” за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників профспілок винні працівники притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Робітники у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за їх професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.

2. Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення. Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

3. Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників — штрафів у розмірі від 4 до 15 мінімальних зарплат. Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у ст. 49 Закону України „Про охорону праці" мають службові особи Держнаглядохоронпраці Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

4. Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання. Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, в тому числі, і внаслідок порушення правил охорони праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству (установі) винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збитки у зв'язку з порушеннями законодавства про охорону праці можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потерпілий залишився живим, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу-на сім'ю та на утриманців.

5. Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.

Посадові особи, винні у порушенні правил і норм з охорони праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров’я громадян, притягаються до кримінальної відповідальності: виправними роботами на строк до 1 року або штраф до 15 мінімальних зарплат.

Запитання для самоконтролю:

1. Відповідно до якої статті Закону України „Про охорону праці” працівники притягаються до відповідальності ?

2. Що тягне за собою дисциплінарна відповідальність?

3. Що тягне за собою адміністративна відповідальність?

4. Що тягне за собою матеріальна відповідальність?

5. Що тягне за собою кримінальна відповідальність?

Тема: Нещасні випадки, пов'язані з працею на виробництві й у побуті.